SolarWinds Hackers ‘Impacting’ State, Local Governments, US Cyber Agency Says

The U.S. cybersecurity agency said on Wednesday that a sprawling cyber espionage campaign made public earlier this month is affecting state and local governments, although it released few additional details.The hacking campaign, which used U.S. tech company SolarWinds as a springboard to penetrate federal government networks, was “impacting enterprise networks across federal, state, and local governments, as well as critical infrastructure entities and other private sector organizations,” the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA) said in a statement posted to its website.The CISA said last week that U.S. government agencies, critical infrastructure entities, and private groups were among those affected but did not specifically mention state or local bodies. So far only a handful of federal government agencies have officially confirmed having been affected, including the U.S. Treasury Department, the Commerce Department, and the Department of Energy.CISA did not identify the state or local agencies affected and did not immediately return an email seeking additional detail on the notice.Reuters has previously reported that Pima County, Arizona, was among the victims of the wave of intrusions.The county did not immediately return a message seeking comment late Wednesday. The county’s chief information officer previously told Reuters his team had taken its SolarWinds software offline immediately after the hack became public and that investigators had not found any evidence of a further compromise.Senior U.S. officials and lawmakers have alleged that Russia is to blame for the hacking spree, a charge the Kremlin denies.

Судова адміністрація просить 83,7 мільйона гривень на захист суддів від COVID-19 – StateWatch

Державна судова адміністрація України просить у Кабінету міністрів 83,7 мільйона гривень на предмети захисту працівників судів та дезінфекцію приміщень з Фонду боротьби COVID-19. Про це йдеться у листі виконувачки обов’язків голови Державної судової адміністрації Людмили Гізатуліної до Кабінету Міністрів, який оприлюднила організація StateWatch 24 грудня.

Читайте також: Прокуратура передала до суду обвинувальний акт щодо ексміністра Кожари в справі про вбивство

У судовій адміністрації апелюють до конституційного права українців на звернення до суду, а також на нібито отримані численні прохання з судів про додаткові кошти на засоби індивідуального захисту і дезінфекцію судів.

«Зі слів ДСА, у судовій системі працює більше 36 тисяч осіб, що забезпечують здійснення судочинства, а з урахуванням інших учасників судового процесу (позивачів, відповідачів, адвокатів, сторони обвинувачення) ця цифра практично подвоюється. Судочинство здійснюється у приміщеннях судів, яких налічується більше 800», – цитують листа у StateWatch.

Читайте також: «Швидкі почали добиратися до хворих швидко» – Зеленський про гроші на інфраструктуру за умов пандемії

За даними організації, це звернення наразі перебуває на розгляді уряду.

У Фонді боротьби з COVID-19 недостатньо коштів для реалізації трьох бюджетних програм, заявив голова Рахункової палати Валерій Пацкан на початку вересня.

Курс НБУ наближається до трирічного мінімуму в парі гривня-долар

Національний банк України встановив на 24 грудня курс 28 гривень 46 копійок за долар, це на 21 копійку більше за офіційний курс на сьогодні і на 14 копійок менше за рекордне цього року значення, зафіксоване 4 листопада.

Рекордний за останні три роки курс був зафіксований 23 січня 2018 року, тоді він становив 28 гривень 88 копійок за долар, але довго на такому рівні американська валюта не протрималася.

Дані міжбанківського валютного ринку свідчать, що тренд на зростання долара близький до вичерпання. За даними Finance.ua, 23 грудня торги розпочалися на рівні 28 гривень 40–43 копійки, і більшу частину сесії котирування перебували на позначках 28 гривень 47–49,5 копійки за долар. Під кінець торгового дня котирування опустилися майже до рівня відкриття – 28 гривень 41–44 копійки.

Національний банк України сьогодні двічі виходив на торги з метою приборкати зростання долара. За курсом 28 гривень 45 копійок регулятор продав 20 мільйонів доларів, але згодом продавав американську валюту вже за 28 гривень 49 копійок, що і стало орієнтиром для учасників ринку.

 

Twitter Followers of US Government Accounts Won’t Transfer to Biden

Twitter said Tuesday it would not automatically transfer the millions of followers of official Trump administration accounts to the incoming Biden administration but instead would give users the option to continue or not. The move affects followers of government-led accounts such as @WhiteHouse and @POTUS, which will be transferred to Joe Biden when he takes over the presidency in January. Twitter’s decision won’t affect the personal account @realDonaldTrump, which is frequently used by President Donald Trump and has some 88 million followers. FILE – President Donald Trump’s Twitter feed is photographed on an Apple iPad in New York, June 27, 2019.The official government accounts “will not automatically retain their existing followers. Instead, Twitter will notify followers of these accounts to provide context that the content will be archived and allow them the choice to follow the Biden administration’s new accounts,” a Twitter statement said. “For example, people who follow @WhiteHouse will be notified that the account has been archived as @WhiteHouse45 and given the option to follow the new @WhiteHouse account.” Twitter has been working on the transition for the platform widely used by Trump since the election results were finalized and has indicated that as a private citizen Trump may not have as much leeway in stretching the rules for newsworthy comments. While not as widely followed as Trump’s personal account, @POTUS has some 33 million followers and @WhiteHouse 26 million. The transfer will affect other institutional accounts such as @VP, @FLOTUS, @PressSec, @Cabinet, and @LaCasaBlanca, according to Twitter. Last month, Twitter indicated any special treatment that Trump has enjoyed ends with his presidency. “Twitter’s approach to world leaders, candidates and public officials is based on the principle that people should be able to choose to see what their leaders are saying with clear context,” the San Francisco company said. “This policy framework applies to current world leaders and candidates for office, and not private citizens when they no longer hold these positions.” 
 

Обвал гривні триває третій день поспіль – на міжбанку та за курсом НБУ

Українська гривня вже третій день поспіль стрімко знецінюється щодо долара США як на міжбанківському валютному ринку, так і за курсом НБУ.

За даними Finance.ua, торги на міжбанку розпочалися на рівні 28 гривень 20–23 копійки за долар, за перші півтори години котирування опустилися до 28 гривень 16–18 копійок, але згодом до завершення сесії американська валюта лише дорожчала – аж до 28 гривень 40–43 копійок за долар на момент закриття торгів.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу 28 гривень 18 копійок за одиницю американської валюти, що вже було на 14 копійок вище за офіційний курс на 22 грудня, але курс НБУ на 23 грудня сягнув 28 гривень 25 копійок за долар, тобто за добу національна валюта офіційно втратила 21 копійку.

Учасники торгів упродовж усього дня очікували на вихід на торги Нацбанку з пропозицією валюти, але регулятор запропонував долар за курсом 28 гривень 42 копійки лише наприкінці активної частини сесії, фактично закріпивши досягнуті на ринку орієнтири.

Якщо знецінення гривні триватиме такими ж темпами, то вже в середу, 23 грудня, міжбанк може наблизитися до максимальних значень у парі гривня-долар за останні три роки. У листопаді котирування сягали 28 гривень 60 копійок за долар.

 

Зеленський наказав створити Раду з питань малого підприємництва

Президент України Володимир Зеленський наказав створити Раду з питань сприяння розвитку малого підприємництва. Відповідний указ оприлюднив Офіс президента 22 грудня.

Зазначається, що рада має функціонувати як «консультативно-дорадчий орган» при президентові.

 

Очолить раду новопризначена заступниця керівника ОП Андрія Єрмака Юлія Свириденко.

Їй президент доручив «у п’ятиденний строк внести пропозиції щодо персонального складу Ради з питань сприяння розвитку малого підприємництва».

Указ набирає чинності з дня його опублікування.

В Україні розпочала роботу місія МВФ – голова НБУ

В Україні 21 грудня розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, метою якої є перегляд угоди про співпрацю в межах програми stand-by. Про це увечері 21 грудня повідомив голова Національного банку України Кирило Шевченко.

«Через COVID-19 місія працюватиме у форматі онлайн-звязку. Спільно з колегами з Офісу президента та Кабінету міністрів сьогодні обговорюємо основні економічні події з часу затвердження програми МВФ у червні та ключові питання її першого перегляду», – ідеться в повідомленні.

Шевченко наголосив, що НБУ продовжує «обраний курс на режим інфляційного таргетування, гнучкий валютний курс, покращення корпоративного управління та зниження рівня непрацюючих кредитів».

«Плануємо цього тижня ряд зустрічей з експертами МВФ. Робота місії продовжиться також у січні 2021 року», – додав голова НБУ.

Раніше в грудні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. За його словами, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні наступного року.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

«Схеми» опублікували розмову голови Конституційного суду про причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Про це свідчить запис розмови за участю Олександра Тупицького, який верифікували, проаналізували, співставили із подіями того часу та публікують журналісти «Схем» у своєму розслідуванні. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови Конституційного суду, покликав на зустріч у кафе поблизу КСУ свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який на той момент, як виявилося, вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.

Як випливає із запису, Олександр Тупицький намагався переконати Владислава Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), в заволодінні яким наразі підозрюється ексголова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як суддя Віктор Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», – йдеться в розслідуванні.

Дізнавшись, що бізнесмен Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством та в деталях свідчити про обставини втрати ним заводу, на той момент заступник голови Конституційного суду попередив його про наслідки: «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», – заявив Олександр Тупицький у розмові з бізнесменом Дрегером, який здійснював запис у рамках співпраці зі слідчими Генпрокуратури.

Більше того, Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Віктором Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах: «Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися», – каже Тупицький.

«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» – заявляє на записах Олександр Тупицький.

Як вдалося з’ясувати «Схемам», на момент зустрічі з Тупицьким бізнесмен Дрегер вже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. І Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру.

А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.

«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу вони і були здобуті в 2018 році в межах кримінальної справи.

Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження Державного бюро розслідувань, в якому досліджуються вже дії і самого Олександра Тупицького.

«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – йдеться в матеріалі «Схем».

Інтерес становлять і інші фрагменти розмови – розповіді Олександра Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний суд України.

«І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підссі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І хр копійку хто дає. Все йде нагору і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією. Звісно ж, коли Овчаренко (В’ячеслав Овчаренко – ексголова КСУ – ред.) мені запропонував перейти до Конституційного суду – то як би мені особливо нічого було втрачати. Зате доля зіграла іншу – хорошу річ…», – розповідав Тупицький.

У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».

На аудіозаписах також можна почути, як співрозмовники не лише згадують про участь ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова в бізнесових справах, але й обговорюють його життя в екзилі. Ось що розповідає Олександр Тупицький про свого давнього знайомого Татькова, який на момент розмови і досі перебуває в Австрії, а українське слідство підозрює його вчиненні низки злочинів в статусі судді: «У Віктора Івановича в планах може бути лише заплатити «бабки» і піти на дно. Ну хто його візьме в систему правосуддя, це треба переворот якийсь робити. Навіть припустимо, прийшов би до влади «Опозиційний блок», – що було б для нього найкращим тощо. Але йому ж після цієї історії і статей до судової влади… І з віком… А от в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає Тупицький.

«Схеми» звернулися до всіх вищезгаданих осіб.

Бізнесмен Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Віктора Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.

«Схеми» звернулися до Олександра Тупицького з проханням прокоментувати розмову із бізнесменом Дрегером, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».

Протягом 1993-2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду, з 2010 по 2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, а згодом обіймав посади голови в двох останніх, у 2013 році призначений суддею Конституційного суду, у березні 2018 – став заступником голови КСУ, а у 2019 році обраний його головою.

«Болючий та тривалий переділ активів Зуївського заводу та його оформлення на приватне підприємство, підконтрольне донецькому бізнесмену Дрегеру, супроводжувалося судовими суперечками, вирішення яких було в руках господарських судів Донецької області. Бізнесмен Дрегер знав іншого місцевого суддю – голову Куйбишевського районного суду Донецька Олександра Тупицького, який і познайомив Дрегера з суддями Ємельяновим та Татьковим. Достеменно не відомо, яке саме сприяння в судах Віктор Татьков пообіцяв бізнесмену. Але результатом знайомства стало те, що суддя у 2009 році став співвласником заводу Дрегера – через юриста, наближеного до родини Татькова. Згодом це підтвердило і офіційне слідство ГПУ. А ось що залишалося невідомим – те, що нинішній голова Конституційного суду України – а тоді суддя районного суду Донеччини, схоже, міг отримати і свою частку у відчуженому Зуївському заводі (через довірену особу) за те, що звів бізнесмена з суддею Татьковим», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» неодноразово намагалися зв’язатися з колишнім суддею Віктором Татьковим, але на прохання журналістів про коментар він так і не відреагував.

 

 

Гривня різко обвалилася на міжбанку

На українському міжбанківському ринку 21 грудня другу сесію поспіль відбувалося стрімке здешевлення гривні щодо долара США.

За даними Finance.ua, торги розпочалися на рівні 27 гривень 98 копійок – 28 гривень 1 копійка за долар, і після нетривалого періоду посилення української валюти поновився започаткований минулої п’ятниці, 18 грудня, тренд на девальвацію. Сесія завершилася на рівні 28 гривень 20–23 копійки за долар.

Національний банк України відбив лише частину цього знецінення. Опівдні регулятор встановив довідкове значення курсу 27 гривень 99 копійок за долар, що вже було на 16 копійок більше за офіційний курс на 21 грудня, а після 16:00 НБУ оприлюднив курс на 22 грудня – 28 гривень 4 копійки за долар.

Аналітики наразі не мають однозначної думки щодо причин зростання долара впродовж останніх двох сесій. Серед іншого, вони вказують на масштабний викуп американської валюти Нацбанком, коли котирування впали до 27 гривень 70–75 копійок за долар, що розвернуло ринок. Також Міністерство фінансів розпочало відшкодування податку на додану вартість експортерам, але наразі суми такого відшкодування були занадто малими, щоб суттєво впливати на ринок.

 

Разумков підписав закон про державний бюджет-2021

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав закон про державний бюджет на 2021 рік, повідомляє сайт парламенту.

«Згідно з документом, наступного року на розвиток освіти і науки планують виділити 139,5 мільярда гривень, на медицину – 159,9 мільярда гривень, на соціальний захист населення – 315 мільярдів гривень. На безпеку та оборону держави передбачили 267 мільярдів гривень», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Очікування і реальність: як виконувалися плани надходжень до держбюджету України в попередні роки?

Ще 2,6 мільярда гривень, зазначають у пресслужбі Верховної Ради, передбачено на закупівлю вакцин.

Відтак закон переданий на підпис президенту України Володимиру Зеленському.

Верховна Рада ухвалила бюджет на 2021 рік 15 грудня. За документ висловилися 289 народних депутатів, проти – 38, 16 утрималися, 23 не голосували.

 

US Lawmakers to Allocate Nearly $2B to Replace Chinese Telecom Equipment, Source Says

U.S. lawmakers are expected to endorse $1.9 billion to fund a program to remove telecom network equipment that the U.S. government says poses national security risks as part of a year-end spending bill and COVID-19 bill, a source briefed on the matter said on Sunday.Lawmakers are also expected to back $3.2 billion for an emergency broadband benefit for low-income Americans.The Federal Communications Commission said in June it had formally designated China’s Huawei Technologies Co and ZTE Corp as threats, a declaration that bars U.S. firms from tapping an $8.3 billion government fund to purchase equipment from the companies.Earlier this month, the FCC finalized rules that require carriers with ZTE or Huawei equipment to “rip and replace” that equipment but is awaiting funding from Congress.Huawei said earlier this month it was disappointed in the FCC’s decision “to force removal of our products from telecommunications networks. This overreach puts U.S. citizens at risk in the largely underserved rural areas – during a pandemic – when reliable communication is essential.”The $7 billion COVID Relief Broadband Package “establishes a temporary, emergency broadband benefit program at the FCC to help low-income Americans, including those economically challenged by the COVID-19 pandemic, get connected or remain connected to broadband,” the source said.The source also said the program will supply a $50 monthly subsidy to qualifying households “to help them afford broadband service and an internet-connected device.”The bill also expands eligibility for the rip-and-replace reimbursement program to communications providers with 10 million subscribers or less but prioritizes reimbursement for providers with 2 million subscribers or less, the source said, citing a draft fact sheet.The bill is expected to include $285 million for connecting minority communities and will establish an Office of Minority Broadband Initiatives at the National Telecommunications and Information Administration (NTIA). 

Growing Calls for US to Retaliate for Massive Cyber Hack

U.S. lawmakers briefed on the massive cybersecurity breach that has impacted government agencies and the private sector are calling for the country to act, warning that so far, all evidence is pointing to Russia as the culprit. The admonitions, from both Republicans and Democrats, follow warnings from U.S. cybersecurity officials that the scope of the hack is potentially much bigger than originally thought, encompassing multiple software platforms going back at least as far as March of this year. FILE – Sen. Marco Rubio, R-Fla., asks a question during a Senate Foreign Relations committee hearing in Washington, July 30, 2020.”The full extent of the cyberhack [sic] is still unknown but we already know it is unprecedented in scale & scope,” the acting chairman of the Senate Intelligence Committee, Republican Marco Rubio, tweeted Friday. “The methods used to carry out the cyberhack are consistent with Russian cyber operations,” Rubio added, warning that once officials can attribute the intrusion with complete certainty, “America must retaliate, and not just with sanctions.” The full extent of the cyberhack is still unknown but we already know it is unprecedented in scale & scope, in all likelihood ongoing & at a level of sophistication only a few nation-states are capable of.
— Marco Rubio (@marcorubio) FILE – Sen. Mark Warner, D-Va., addresses the news media in Alexandria, Va., Nov. 3, 2020.”An incident of this magnitude and lasting impact requires an engaged and public response by the U.S. government,” Senator Mark Warner said in a statement issued Friday. “It is extremely troubling that the president does not appear to be acknowledging, much less acting upon, the gravity of this situation.” Indications of a cyber intrusion first went public earlier this month when the private cybersecurity firm FireEye announced its systems had been penetrated and that sensitive information had been stolen. The hack was later traced to updates for network management software from a Texas-based company called SolarWinds, which the hackers exploited to get into the networks of at least 18,000 users. In an updated alert issued Friday, the cybersecurity unit of the U.S. Department of Homeland Security warned the hackers had been exploiting the SolarWinds software update going back to at least March. The SolarWinds logo is seen outside its headquarters in Austin, Texas, Dec. 18, 2020.But the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA) further warned the problem was not contained to SolarWinds. “CISA has evidence of initial access vectors other than the SolarWinds Orion platform,” the alert warned, saying the agency is investigating instances in which other platforms were used to access critical networks. “This threat poses a grave risk to the federal government and state, local, tribal and territorial governments, as well as critical infrastructure entities and other private sector organizations,” CISA said. “This is a patient, well-resourced and focused adversary that has sustained long duration activity on victim networks.” Research by tech giant Microsoft, made public Thursday, indicated the hackers precisely targeted at least 40 organizations. The vast majority were in the United States, but companies in Canada, Mexico, Britain, Belgium, Israel and the United Arab Emirates were also attacked. FILE – Microsoft President Brad Smith speaks during a Reuters Newsmaker event in New York, Sept. 13, 2019.”This is not ‘espionage as usual,’ even in the digital age,” Microsoft President Brad Smith wrote on the company’s blog. “This is not just an attack on specific targets, but on the trust and reliability of the world’s critical infrastructure.” Former U.S. government officials also worried about the impact of the hack. “The scope of it is large but exactly how large remains to be seen, and exactly how severe remains to be seen,” Michael Daniel, who served as a special assistant to former U.S. President Barack Obama on cyber issues, told VOA’s Russian Service. “The damage could be very, very significant to U.S. national security and to our economic security,” he said. Yet despite the warnings from current and former government officials, and private security firms, as of late Friday, U.S. President Donald Trump had yet to comment on the breach. Instead, Trump’s Twitter feed was full of unsubstantiated allegations of election fraud, praise for the distribution of coronavirus vaccines and threats to veto the $740 billion defense spending bill, which drew the ire of some key lawmakers. I will Veto the Defense Bill, which will make China very unhappy. They love it. Must have Section 230 termination, protect our National Monuments and allow for removal of military from far away, and very unappreciative, lands. Thank you! https://t.co/9rI08S5ofO
— Donald J. Trump (@realDonaldTrump) December 17, 2020″This year’s National Defense Authorization Act provides critical tools and authorities to help defend against and disrupt malicious cyber activity and effectively hunt for threats and vulnerabilities on the federal cyber network,” the chairman and ranking member of the Senate Armed Services Committee said in a joint statement late Friday. “The NDAA is always ‘must-pass’ legislation,” Republican Jim Inhofe and Democrat Jack Reed added. “But this cyber incident makes it even more urgent that the bill become law without further delay.” NEW: Senate Armed Services Committee statement on #SolarWindsHack
“significant, sophisticated, and ongoing cybersecurity intrusion against the United States… has the hallmarks of a #Russia|n intelligence operation” per @JimInhofe@SenJackReedpic.twitter.com/2d5KqPrECR
— Jeff Seldin (@jseldin) December 17, 2020Already, officials have determined that the hackers gained access to systems for the departments of Energy, Treasury and Commerce, though the Energy Department said networks related to nuclear security appeared to have been spared.  “At this point, the investigation has found that the malware has been isolated to business networks only and has not impacted the mission essential national security functions of the department,” spokeswoman Shaylyn Hynes said in a statement Thursday.  DOE UPDATE ON CYBER INCIDENT RELATED TO SOLAR WINDS COMPROMISE pic.twitter.com/l9X1AH4VJw
— DOE Press Staff (@EnergyPress) December 17, 2020U.S. President-elect Joe Biden called the cybersecurity breach “a matter of great concern.” “I want to be clear: My administration will make cybersecurity a top priority at every level of government — and we will make dealing with this breach a top priority from the moment we take office,” he said in a statement Thursday, shortly after the latest CISA alert was issued. “Our adversaries should know that, as president, I will not stand idly by in the face of cyber assaults on our nation,” he added. Biden is set to be inaugurated as the 46th U.S. president on January 20. Russian Service’s Danila Galperovich contributed to this report.

China Turns Up Heat on Country’s Tech Giants

In recent weeks, Chinese regulators have cracked down on some of the country’s biggest and most powerful technology companies, illustrating the immense market power of these companies, which has drawn concern from the government. On Monday, the State Administration for Market Regulation (SAMR), China’s top market regulator, fined three of the country’s largest technology companies, including e-commerce giant Alibaba Group and social-media juggernaut Tencent, for failing to disclose acquisitions of smaller competitors. Last month, China Securities Regulatory Commission halted the record initial public offering of Ant Group, one of China’s dominant digital payment platforms backed by Alibaba. It then announced new draft rules targeting monopolistic practices on the country’s digital platforms.  FILE – Signs of Alibaba Group and Ant Group are seen during the World Internet Conference in Wuzhen, Zhejiang province, China, Nov. 23, 2020.Analysts who spoke to VOA said these moves reflect the Chinese government’s rising concern over financial technology and e-commerce companies that are using unfair competitive practices to undermine traditional payments and financial service companies. There is also a concern that the companies could pose a systemic risk to the economy.  First fine On Monday, a subsidiary of Alibaba Group, a unit of Tencent Holdings, and an affiliate of express delivery company SF Holding were fined $75,000 (500,000 RMB) each for breaching China’s anti-monopoly law.  SAMR said in a statement that the online economy has become increasingly controlled by a few companies. “Complaints about platform monopoly have been on the rise, indicating competition risks and problems in the online economy,” it said.  FILE – Zhang Mao, minister of China’s State Administration for Market Regulation, attends a news conference on the sidelines of the National People’s Congress in Beijing, China, March 11, 2019.This marks the first fine towards the country’s internet giants since the enforcement of the anti-monopoly law in 2008.  Lu Suiqi, an associate professor of finance at Peking University, says the government has been turning a blind eye to monopoly issues for the past decade, because developing the digital economy was an important part of China’s industrial policy.  “Now these companies have become too strong, they have been using inappropriate means to drive their competitors out of the market,” Lu said. “They have grasped an excessively high market share and there’s a lack of healthy competition, which is bad for the overall economy.” Some 70% of the top 30 Apps in China belong to either Alibaba or Tencent. The two companies are each believed to oversee a payment and financial tractions ecosystem with a market value around $1.5 trillion (10 trillion RMB).  Li Chengdong, founder of the Beijing-based Dolphin think tank, says that the explosive growth of internet firms has made governments around the world vigilant. In the United States earlier this month, attorney generals from 48 states sued Google and Facebook, accusing them of illegally conspiring to shut out smaller rivals. Analysts say there is a similar dynamic happening in China. Facebook’s Antitrust Fight in US Could Mean More Consumer Choice Worldwide The FTC and state attorneys general lawsuits contend that the social networking giant abused its monopoly power. 38 States Sue Google Over Antitrust Complaints It is the third major lawsuit against the tech giant since October “It’s very common in China for big internet giants to crack down on small- and medium-size start-ups,” he said, adding only more strict regulation and enforcement can put the economy back on track.  Rebalancing away from technology?  Meanwhile, experts recommend China needs to rebalance its economy between e-commerce and brick and mortar stores to achieve more sustainable growth.  Tomson Tang, vice chairman of China Electronic Commerce Association, says China’s e-commerce has developed rapidly over the past 20 years in terms of users and the value of transactions, at the cost of hundreds and thousands of brick and mortar stores.  “The policy and regulations couldn’t catch up with the speed at which e-commerce develops. That include systematic problems on issues around monopoly, which is bad for the real economy,” he told VOA. However, he said the digital economy is a key element for China to maintain overall economic momentum down the road. The government needs to use regulations to make sure that market opportunities created should be open to all participants and cannot be monopolized by a few large companies.  Beijing’s antitrust watchdogs last month announced draft rules targeting monopolistic practices on the country’s digital platforms, which analysts say will have negative implications for major internet companies with dominant positions across segments.  Paul Triolo, a China digital economy fellow at the Washington-based think tank New America, says although the tech giants must comply with the tightening regulations, they might succeed in bargaining with authorities on how the regulations are implemented.  Tang predicts that in the next two to three years, China will establish a national digital economy bureau to oversee all internet companies. “Without such an authority to supervise, coordinate and enforce regulations, it would be difficult to grasp the financial data and structures of these internet giants, thus impact the implementation of the new anti-monopoly law,” he said.  
 

Місія МВФ почне перегляд угоди з Україною наступного тижня

Місія Міжнародного валютного фонду планує розпочати перегляд угоди з Україною наступного тижня. Про це повідомив постійний представник МВФ в Україні Йоста Люнгман.

«Місія МВФ розпочне перший перегляд угоди у форматі Стенд-Бай у період з 21 по 23 грудня», – зазначив він.

За словами Люгмана, через пандемію дискусія щодо угоди буде дистанційною

«Місія провадитиме дистанційне обговорення з владою України останніх на часі економічних подій, а також заходів та реформ, необхідних для завершення першого перегляду. Місія планує поновити зустрічі по завершенню новорічних свят у січні 2021 року», – мовиться у повідомленні, пошироному пресслужбою представництва МВФ в Україні.

Минулого тижня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду. За його словами, уряд очікує черговий транш від МВФ у лютому-березні наступного року. 

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

Антимонопольний комітет закрив «справу Роттердам +»

Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам +».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП, а саме щодо розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (ОРЦ) на порушення алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, заявили в АМКУ.

Зокрема, мовиться в повідомленні, «жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам теплових електростанцій.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх.

Ця формула, одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

«Енергоатом» повідомив про початок процесу проти Росії через захоплені в Криму активи

Державне підприємство «Національна атомна енергогенерувальна компанія «Енергоатом» повідомила, що починає процес проти Росії щодо компенсації за активи, втрачені в Криму.

За цим повідомленням, 17 грудня між ДП «НАЕК «Енергоатом» і міжнародною юридичною фірмою Shearman & Sterling укладено договір про надання послуг щодо підготовки і направлення повідомлення про спір від імені компанії до Російської Федерації.

«Інтереси ДП «НАЕК «Енергоатом» представлятиме відома міжнародна юридична компанія, що раніше вже брала участь в аналогічних справах проти Росії й має значний досвід і беззаперечне лідерство у вирішенні складних інвестиційних арбітражних спорів, зокрема має унікальний досвід в інвестиційних арбітражних справах проти Російської Федерації», – повідомили в «Енергоатомі».

Дальших подробиць, зокрема суми спору, в повідомленні не наведено.

На сайті згаданої юридичної компанії наразі немає повідомлень про цю домовленість.

Саме ця компанія допомагала Україні в інвестиційному арбітражі, який 2018 року почав проти неї російський газовий монополіст «Газпром» через штраф, що його Антимонопольний комітет наклав на російську компанію ще 2016 року за порушення економічної конкуренції. Його сума разом із пенею і відсотками сягала близько 7 мільярдів доларів. Російська компанія програла всі суди в цій справі, і Україна почала на виконання рішення про той штраф конфісковувати активи «Газпрому» в Україні.

Наприкінці 2019 року сторони досягли мирової угоди. Таким чином, Україна змогла конфіскувати всі українські активи російської компанії на суми в мільйони доларів, і «Газпром» відмовився від намагань отримати за них компенсацію. Україна, зі свого боку, відмовилася від стягнення решти штрафу АМКУ – як казали в «Нафтогазі України», стягнути його в повному обсязі було б на практиці нереально.

Українські компанії ведуть проти Росії цілу низку процесів через свої активи, які захопила Росія в Криму після окупації українського півострова 2014 року. В низці таких процесів уже винесені рішення на користь України.

Alibaba Facial Recognition Tech Specifically Picks Out Uighur Minority, Report Shows

Technology giant Alibaba Group Holding Ltd. has facial recognition technology that can specifically pick out members of China’s Uighur minority, surveillance industry researcher IPVM said in a report. Alibaba itself said it was dismayed a unit developed software that can tag ethnicity in videos, and that the feature was never intended to be deployed to customers. The report comes as human rights groups accuse China of forcing more than 1 million Muslim Uighurs into labor camps in the region of Xinjiang and call out firms suspected of complicity. FILE – Residents line up inside a vocational training center in Artux, in western China’s Xinjiang region, Dec. 3, 2018. Critics say China uses some of these facilities as detention camps for forced labor.China has repeatedly denied forcing anyone into what it has called vocational training centers and has also said Xinjiang is under threat from Islamist militants. Still, sensitivities have prompted caution among Chinese internet firms that often self-censor to avoid running afoul of a government that strictly controls online speech and that last month published draft rules to police livestreaming. Report’s findingsU.S.-based IPVM in a report published Wednesday said software capable of identifying Uighurs appears in Alibaba’s Cloud Shield content moderation service for websites. Alibaba describes Cloud Shield as a system that “detects and recognizes text, pictures, videos and voices containing pornography, politics, violent terrorism, advertisements and spam, and provides verification, marking, custom configuration and other capabilities.” An archived record of the technology shows it can perform such tasks as “glasses inspection,” “smile detection,” whether the subject is “ethnic” and, specifically, “Is it Uighur?” Consequently, if a Uighur livestreams a video on a website signed up to Cloud Shield, the software can detect that the user is Uighur and flag the video for review or removal, IPVM researcher Charles Rollet told Reuters. IPVM said mention of Uighurs in the software disappeared near the time it published its report. Alibaba’s responseAlibaba in a statement said it was dismayed that Alibaba Cloud developed facial recognition software that includes ethnicity as an attribute for tagging video imagery, and that it never intended the software to be used in this manner. The feature was trial technology not intended for customers. Alibaba did not mention Uighurs in its statement. “We have eliminated any ethnic tag in our product offering,” an Alibaba spokeswoman told Reuters. Alibaba is listed on both the New York and Hong Kong stock exchanges. It is the biggest cloud computing vendor in China and the fourth biggest worldwide, showed data from researcher Canalys. Earlier this month, U.S. lawmakers sent letters to Intel Corp. and Nvidia Corp. following reports of their computer chips being used in the surveillance of Uighurs.  

38 States Sue Google Over Antitrust Complaints

The lawsuits against Alphabet Inc.’s Google continue to pile up. On December 17, 38 states filed a joint antitrust complaint that accuses the tech giant of expanding its search monopoly through smart speakers, televisions and cars, according to Reuters. It is the third major lawsuit against the company. The states are seeking to attach their suit with a federal suit announced by the Justice Department in October, according to the Colorado attorney general’s office. The federal case alleges Google made deals with phone makers, including Apple and Samsung, to make Google the default search engine. It alleges it is also using its Android operating system to pressure device makers to preload Google search apps and other Google products. On December 16, another case was filed by another group of states led by Texas. That case alleges Google is harming competitors by engaging in “false, deceptive or misleading acts” with its Google Ads product. In the latest case, the states allege Google is seeking to use exclusionary agreements to dominate search and search advertising over a new set of devices like smart speakers, which Google produces. Accusations against GoogleAccording to CNET, Google accounts for about 90% of U.S. search traffic. That generates “almost all” of the company’s $160 billion in annual sales. The company has long been accused of shutting out competitors by using its dominance to promote its own products. The new lawsuit alleges Google is doing the same with newer devices like voice assistants. “Google is preventing competitors in the voice assistant market from reaching consumers through connected cars, which stand to be a significant way the internet is accessed in the near future,” said Iowa Attorney General Tom Miller, according to Reuters. Google has yet to comment on the lawsuit. Big Tech has come under increasing attack from both Democrats and Republicans. In addition to the Google cases, Facebook Inc. is also facing antitrust lawsuits. Reuters said the suits were the “biggest antitrust cases in a generation.”  
 

Trump Administration, Biden Voice New Alarm About Latest Cyberattack

U.S. President Donald Trump’s administration and President-elect Joe Biden both voiced new alarm Thursday about a wide intrusion into computer systems around the world that officials suspect was carried out by Russia.The cybersecurity unit of the U.S. Department of Homeland Security said the hack “poses a grave risk to the federal government and state, local, tribal, and territorial governments, as well as critical infrastructure entities and other private sector organizations.”The assessment by the Cybersecurity and Infrastructure Agency was the most pointed yet since news of the intrusion first emerged last weekend. Both the U.S. Treasury and Commerce departments were among the agencies whose secure data and emails were penetrated by the hack.US Says Recent Hacking Campaign Hit Government NetworksThe hackers are believed to be working for RussiaThe cybersecurity unit warned that removing the malware inserted in the network software will be “highly complex and challenging.”Biden, set to become the 46th U.S. president after his January 20 inauguration, said, “There’s a lot we don’t yet know, but what we do know is a matter of great concern.”Biden said he had “instructed my team to learn as much as we can about this breach” and praised career government civil servants “who are working around-the-clock to respond to this attack.”He vowed that after he assumes power, “my administration will make cybersecurity a top priority at every level of government, and we will make dealing with this breach a top priority from the moment we take office.”Biden said he would strengthen the government’s cybersecurity partnerships with the private sector.“But a good defense isn’t enough,” he said. “We need to disrupt and deter our adversaries from undertaking significant cyberattacks in the first place.”“We will do that by, among other things, imposing substantial costs on those responsible for such malicious attacks, including in coordination with our allies and partners,” Biden said. “Our adversaries should know that, as president, I will not stand idly by in the face of cyber assaults on our nation.”
 

Компанії, дотичні до Медведчука і Козака, зводять першу транскордонну канатну дорогу між Росією і Китаєм

Компанії, пов’язані з родиною голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука та його соратника Тараса Козака, зводять канатну дорогу між Російською Федерацією та Китаєм. Після закінчення будівництва в Амурській области російська влада обіцяє його реалізаторам податкові пільги для комерційної діяльності на кордоні двох країн. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» – спільному проєкті Радіо Свобода та UA:Першого «Дорога в Китай».

Журналісти встановили, що Олександр Баримов – власник і директор російської компанії «ЗЕД Девелопмент», що зводить канатну дорогу, водночас є гендиректором АО «Ньюйол». «Ньюйол» входить в структуру «Юг Энерго» – компанії, бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є його дружина – телеведуча Оксана Марченко.

Журналісти повідомляють, що Баримов спільно користувався однією автівкою із Олександром Мартиненком – засновником АО «Ренессанс», бенефіціарною власницею якої, відповідно до декларації Медведчука, є Оксана Марченко.

Крім цього, у Марченко із Баримовим є фінансові взаємовідносини – придбання цінних паперів – на значні суми (понад 133 мільйона рублів – це приблизно 2,1 мільйона доларів). А в період із 2016 по 2018 рік той же Олександр Баримов керував російською фірмою соратника Медведчука – народного депутата Тараса Козака ООО «Добробут Инвест» (Козак декларував цю компанію як власну у 2015, 2016, 2017 і 2018 роках).

Водночас, вказують «Схеми», зв’язок із родиною Медведчука прослідковується і через інвестора будівництва канатної дороги – групу компаній «Регіон».

ГК «Регіон», як зазначено на її сайті, контролюється російським бізнесменом Сергієм Сударіковим, якого у російських ЗМІ називають близьким до Ігоря Сєчіна – очільника «Роснєфті» і давнього друга президента Росії Володимира Путіна.

У листопаді минулого року російський «Інтерфакс» повідомив, що брат Віктора Медведчука Сергій Медведчук «бере участь в ухваленні рішень щодо розвитку ПАТ «Аптечна мережа 36,6». Крупним акціонером цієї компанії є «Московський кредитний банк» із концерну «Россіум», який тоді очолював Сергій Сударіков.

Віктор Медведчук в коментарі журналістам підтвердив, що його брат Сергій співпрацює із вказаними компаніями, водночас заперечив свій бізнес-інтерес у зведенні канатної дороги та своє знайомство із Олександром Баримовим.

«Якщо мій брат працює менеджером в якійсь структурі, то чому я повинен до цього мати якесь відношення? І Баримова я не знаю. Невже ви думаєте, що я знаю всіх сьогодні менеджерів тієї чи іншої структури, де моя сім`я чи моя дружина є бенефіціаром?» – зазначив Медведчук.

Власник і директор «ЗЕД Девелопмент» Олександр Баримов на повідомлення та дзвінки журналістів не відповів. У групі компаній «Регіон» у відповідь на запит зазначили, що бачать вигоду в будівництві через високий пасажиропотік – 1 мільйон на рік, а також перспективу отримати статус резидента особливої території «Приамурська», що передбачає податкові пільги заради розвитку кооперації між Росією та Китаєм.

Як повідомляли «Схеми», Родина Віктора Медведчука володіє низкою компаній, які беруть участь у видобутку і переробці нафтопродуктів на території Росії. Це, зокрема: «НЗНП Трейд» – компанія, яка на сумнівному конкурсі отримала право видобувати нафту на Гавриківському родовищі у Ханти-Мансійському окрузі; ТД «НЗНП» – компанія, яка займається продажем нафтопродуктів; «Югтранс-НЗНП» – компанія-перевізник; і АТ «НЗНП» («Новошахтинський завод нафтопродуктів»). Як встановили журналісти програми «Схеми», нафтопродукти цього підприємства, попри суворі санкції США, накладені на Віктора Медведчука у 2014 році, постачаються у порт Г’юстона для американської корпорації Exxonmobil.

 

Уряд очікує транш МВФ у лютому-березні – Шмигаль

Уряд України очікує черговий транш від Міжнародного валютного фонду у лютому-березні наступного року. Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в ефірі «Великої онлайн-розмови НВ».

Він назвав ці терміни «реалістичними», якщо не виникне чергових «сюрпризів».

Шмигаль наголосив, що цього року транш отримати вже не вдасться

«Місія має бути призначена, ми пройшли всі процедури… Якщо ми говоримо про прогнозоване майбутнє, то хотілося б мати це не пізніше лютого, але лютий-березень – це прогнози, які ми обговорюємо спільно з МВФ», – зазначив прем’єр.

Минулого тижня Шмигаль заявив, що Кабінет міністрів України очікує найближчими днями оголошення дати прибуття в країну місії Міжнародного валютного фонду.

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні.

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала 12 червня.

Новопризначений радник керівника Офісу президента України Андрія Єрмака Тимофій Милованов 23 листопада заявив, що Україна не встигає отримати транш від Міжнародного валютного фонду у 2020 році.

10 американських штатів позиваються проти Google за «антиконкурентну поведінку»

Техас та ще дев’ять штатів США подали позов проти Google через нібито антиконкурентну поведінку. Про це повідомив генеральний прокурор Кен Пакстон у відеозверненні в Твітері 16 грудня.

Пакстон стверджує, що Google використовує свою «монопольну владу», щоб контролювати ціни на онлайн-рекламу, фіксувати становище на ринку свою користь та усувати конкурентів.

«Цей інтернет-Голіаф використав свою владу, щоб маніпулювати ринку, знищити конкуренцію та нашкодити тобі, споживачеві», – заявив прокурор.

У позові також зазначається, що Google нібито фальсифікував рекламні аукціони та уклав незаконну угоду з Facebook, щоб уникнути конкуренції.

Google відкидає звинувачення і називає претензії Пакстона «необґрунтованими», заявивши, що ціни на інтернет-рекламу впали за останнє десятиліття, назвавши це однією з «ознак висококонкурентної галузі».

Компанія пообіцяла рішуче захищати себе в суді.

Читайте також: У Google назвали причину масштабного збою

Програмне забезпечення Google визначає, які результати відображати, коли користувач надсилає запит, і яка реклама відображається. Інші інтернет-компанії, такі як Amazon, скаржилися, що Google надає перевагу власним пропозиціям, коли споживачі використовують її пошукову систему.

За перші дев’ять місяців цього року обсяг продажів реклами Google склав майже 101 мільярд доларів, що становить 86% загального доходу.

Позов вимагає від Google виплатити великий штраф та передати прибуток від реклами в Інтернеті.

Читайте також: Компанія Google назвала найпопулярніші запити 2020 року в Україні

Відтак технологічний гігант має захищатися вже в двох справах, розпочатих державними прокурорами. У жовтні американський уряд подав позов, в якому звинуватив Google у збереженні «незаконної монополії» на пошук та рекламу в Інтернеті.

Це найбільша антимонопольна справа в країні за останні десятиліття, яка може призвести до розпаду компанії.

Google назвав позов Міністерства юстиції «глибоко помилковим».

Парламент не призначив Вітренка міністром енергетики

Верховна Рада не призначила Юрія Вітренка першим віцепрем’єр-міністром і міністром енергетики.

Депутати «Слуги народу» дали 153 голоси за призначення Вітренка, представники «За майбутнє» – 18, «Довіри» – 12, також його підтримали троє позафракційних.

Юрій Вітренко працював виконавчим директором компанії «Нафтогаз Україна». 16 липня цього року він повідомив про звільнення.

Читайте також: «Нова коаліція» і «уряд на трьох»: у чиїх інтересах відбуваються зміни у виконавчій владі?

На посаді у «Нафтогазі» Вітренко відповідав, зокрема, за газові переговори з Росією. Також команда на чолі з виконавчим директором «Нафтогазу» вела судові процеси з «Газпромом».

З 23 листопада обов’язки міністра енергетики тимчасово виконує Юрій Бойко. Його попередниця Ольга Буславець стала першою заступницею.

Сьогодні ж Верховна Рада призначила міністром аграрної політики та продовольства голову Держгеокадастру Романа Лещенка.