Monthly: October 2020

У «Слузі народу» заявляють про «безальтернативність» законопроєкту Зеленського про розпуск суддів КСУ

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

ДБР заявляє про затримання високопосадовця Державної фіскальної служби за хабар

Оперативники Державного бюро розслідувань затримали керівника Головного управління протидії економічним правопорушенням ДФС України за спробу отримати частину хабаря в 200 тисяч доларів – про це пресслужба ДБР повідомила 29 жовтня.

Як зазначають у бюро, затримання відбулося, коли посадовець ДФС отримував половину суми.

«За попередньою інформацією, посадовець вимагав від керівника одного з фармпідприємств 200 000 доларів США за повернення вилучених під час обшуку документів та закриття кримінального провадження», – йдеться в заяві.

Ім’я затриманого ДБР офіційно не повідомляє.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні керує Офіс генерального прокурора.

У Державній фіскальній службі поки що публічно не коментували заяви про затримання.
…

Суддя Головатий каже, що не взяв самовідвід під час голосування КСУ, бо «не було конфлікту інтересів». У НАЗК – інша думка

Заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий, у декларації якого НАЗК виявило невідповідність більш ніж у 3,6 млн грн, у коментарі Радіо Свобода заявив, що, на його думку, він не мав брати самовідвід під час голосування Конституційного суду України 27 жовтня щодо визнання неконституційними окремих положень антикорупційного законодавства, бо в нього не було конфлікту інтересів. Адже, сказав Головатий, хоч на момент розгляду справи він і був під перевіркою НАЗК, та жодних порушень у його декларації на той момент встановлено не було, а був лише лист від Національного агентства з запобігання корупції з проханням пояснити суму, до якої виникли запитання.

За словами Головатого, невідповідність більш ніж у 3,6 млн гривень, яку НАЗК виявило під час перевірки його декларації, – наслідок технічної помилки, якої він припустився, заповнюючи документ, коли в графу «загальний дохід» була внесена цифра, яка відповідає сумі сплачених ним податків. Про це він, як зазначає він сам, він поінформував Нацагентство на початку жовтня.

«Жодного конфлікту інтересів у мене немає, тому що в мене немає приватного інтересу. Я – посадова особа, в мене – публічна посада. Я отримував доходи цілий рік у 2019 році з публічних джерел (із держбюджету). Жодних копійок із приватних джерел я не отримував. Для того, щоб був конфлікт інтересів, має бути умисел приховування інформації, користь. Яка може бути користь, коли посадова особа, яка отримує зарплату від держави, здійснює публічну діяльність? Конфлікт інтересів – це завжди конфлікт між займаною публічною посадою і приватним інтересом, який переслідує особа. Тому в мене немає конфлікту інтересів», – пояснив Радіо Свобода Головатий.

Він також додав, що перевіряти норму закону на конституційність було не його приватним інтересом, а його професійним обов’язком, і наголосив, що в результаті засідання 27 жовтня він висловив розбіжну думку, в якій зазначив, що не голосував за ухвалене судом рішення.

У НАЗК підтверджують слова Головатого про те, що отримували від нього пояснення про технічну помилку в декларації, але заявляють, що воно не може бути враховане, бо «при подачі декларації він мав документ, що містить достовірні відомості».

«У практиці Європейського суду є таке поняття як, «характер дій особи, що свідчить про наявність умислу». Скажіть, будь ласка, якщо ви отримуєте на місяць 250 тисяч гривень, чи можна повірити поясненню особи про те, що вона, вказуючи 800 тисяч гривень за рік, свідомо помилилася?» – наголошує директор НАЗК Олександр Новіков.

27 жовтня у Нацагентстві з питань запобігання корупції заявили про те, що суддя Конституційного суду Сергій Головатий має конфлікт інтересів, а відтак не міг брати участь у голосуванні за визнання неконституційними низки антикорупційних положень законодавства.

У висновку за результатами повної перевірки декларації Головатого, опублікованої на сайті НАЗК того ж дня – 27 жовтня, – йдеться про те, що він при складанні і поданні декларації «вказав недостовірні відомості про активи», і «таким чином у діях суб’єкта декларування встановлені ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України».
…

Рішуча реакція влади врятує «безвіз» – Ольга Стефанішина

Рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи. Таку думку висловила в прямому ефірі Радіо Свобода віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Такі рішення підривають довіру і послідовність українських реформ. Треба зазначити, що питання боротьби з корупцією були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму, і сьогодні Європейський союз має спеціальний механізм, коли Україна відступає від вимог, і Єврокомісія може ініціювати такі процедури. Водночас рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема засідання РНБО і публічна позиція ключових гравців (президент, уряд і парламент), свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи, і наразі питання щодо перегляду умов «безвізу» не є на порядку денному», – сказала віцепрем’єр.

За словами Стефанішиної, «послідовність і рішуча політична реакція» з боку влади є запорукою стабільної роботи з міжнародними партнерами, європейської та євроатлантичної інтеграції.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.
…

Голова КСУ Тупицький відреагував на розслідування «Схем» щодо придбання землі в окупованому Криму

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

Журналісти на брифінгу запитали голову КС, чи не вбачає він проблеми у тому, що оформив землю в Криму за законами Російської Федерації, чим фактично визнав її юрисдикцію в Криму.

«Ні, нічого не вбачаю», – відповів Тупицький. І додав: «А що мені потрібно було робити? Подумайте вдома, потім зустрінемось».

Голова КСУ також зауважив: «Давайте говорити так: є постанова – десь Кабміну чи… – що не визнає Україна правочинів, здійснених на території Криму. Але навіть, якщо це так, скажімо, якщо це конституційно, то просто Україна не визнає – цей правочин нікчемний сам по собі. Але це не кримінал. Він просто не визнається».

Окремо він розповів про те, що проти нього в РФ введені економічні санкції та розпочате кримінальне провадження.

Загалом Тупицький підкреслив: «Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома».

При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності», – розповів Роман Маселко. І

Юрист додає: «Окрім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов’язаний і у професійному, і у особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів».

Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.

«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Сергій Заєць.

Раніше журналісти програми «Схеми» розповіли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж-то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.

При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

«Обов’язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно – то в розумінні антикорупційного законодавства безоплатне одержання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність», – розповів Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» та заступник голови громадської ради при НАЗК.

При цьому, за даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

«Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».
…

КСУ оголосив українську антикорупційну систему найгіршою в світі – член комісії з обрання голови САП

Своїм рішенням щодо відповіальності за недостовірне декларування Конституційний суд фактично визнав українську правоохоронну систему в частині боротьби з корупцією найгіршою в світі. Таку думку в коментарі Раді Свобода висловив член конкурсної комісії з обрання глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-очільник GRECO (органу Ради Європи з антикорупційному моніторингу) Драго Кос.

«Конституційний Суд України фактично оголосив українську правову систему найгіршою у світі щодо боротьби з корупцією. Із 187 країн, які ратифікували Конвенцію ООН проти корупції, Україна є єдиною країною у світі, яка визнала застосування її положень у національному законодавстві неконституційним», – сказав він.

Це рішення, а такж попереднє визнання неконституційним призначення голови Національного антикорупційного бюро «скалічили дві найважливіші українські антикорупційні установи», додав Кос.

Читайте також: Зеленський скликав засідання РНБО через «удари по досягненнях у боротьбі з корупцією»

«Це може мати серйозні наслідки, оскільки український народ та міжнародне співтовариство почали втрачати довіру просто через те, що вони вже не знають, наскільки українські відомства, які ухвалюють рішення, справді віддані боротьбі з корупцією», – резюмував європейський висопосадовець, який зараз очолює Робочу групу з питань хабарництва Організації економічного співробітництва і розвитку.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

У G7 стривожені рішенням КСУ щодо недостовірного декларування

Посли країн «Групи Семи» прокоментували останні рішення Конституційного суду України, назвавши їх «зусиллями скасувати антикорупційні реформи». Відповідну спільну заяву представниства країн групи в Україні оприлюднили в твітері 29 жовтня.

Читайте також: «Підрив постмайданної антикорупційної системи»: західні реакції на рішення КСУ

«Посли країн G7 стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції гідності. Ми підтримуємо український народ, який продовжує боротися за втілення свого прагнення заможної та демократичної України. Надто значного прогресу вже досягнуто, Україна не повинна повертатися в минуле», – йдеться в повідомленні.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

Рішення КСУ блокує призначення переможців місцевих виборів на їхні посади – НАЗК

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

МЗС спільно з партнерами шукатиме рішення «серйозної проблеми», створеної рішенням КСУ – Кулеба

Президент та уряд України, в тому числі Міністерство закордонних справ, шукають рішення ситуації, яка склалася в результаті вчорашнього рішення Конституційного суду щодо відповідальності за недостовірне декларування. Про це міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив на брифінгу 29 жовтня.

Почавши виступ із теми рішення КСУ, Кулеба зазначив, що принцип верховенства права передбачає повагу до рішень судів.

«Але не можна при цьому не констатувати, що вчорашнє рішення КСУ створює серйозну проблему. Проблему не лише для внутрішнього розвитку України, але й для нагих відносин із партнерами, які сприяли створенню антикорупційної інфраструктури в Україні. Я хочу запевнити вас, що і прездент України, і уряд, в тому числі Міністерство закордонних справ абсолютно рішуче і принципово налаштовані на подолання наслідків проблеми, створеної рішенням КСУ», – заявив міністр.

Читайте також: Рішення КСУ блокує призначення переможців місцевих виборів на їхні посади – НАЗК

Він додав, що конкретні кроки в цьому напрямку уряд представнить «вже незабаром».

«Задача МЗС у цій ситуації – спільно з нашими партнерами знайти оптимальні шляхи вирішення створеної проблеми і забезпечити, щоб антикорупційна інфраструктура в Україні діяла належним чином. Ми будемо робити це не тому що від нас це хтось просить ззовні. Ми будемо робити це, тому що боротьба з корупцією відповідає українським інтересам, інтересам українського народу, зміцнення добробуту українців та подальшого руху України шляхом європейської інтеграції», – сказав Кулеба.

За його словами, вчорашній день був «присвячений аналізу змісту рішення і пошуку шляхів вирішення цієї проблеми, сьогодні з самого ранку ці консультаці ї продовжилися».

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

Олександр Тупицький у 2018 році став власником землі у селищі Кореїз, оформивши договір за законодавством Росії
…