У «Слузі народу» заявляють про «безальтернативність» законопроєкту Зеленського про розпуск суддів КСУ

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.

your ad here

ДБР заявляє про затримання високопосадовця Державної фіскальної служби за хабар

Оперативники Державного бюро розслідувань затримали керівника Головного управління протидії економічним правопорушенням ДФС України за спробу отримати частину хабаря в 200 тисяч доларів – про це пресслужба ДБР повідомила 29 жовтня.

Як зазначають у бюро, затримання відбулося, коли посадовець ДФС отримував половину суми.

«За попередньою інформацією, посадовець вимагав від керівника одного з фармпідприємств 200 000 доларів США за повернення вилучених під час обшуку документів та закриття кримінального провадження», – йдеться в заяві.

Ім’я затриманого ДБР офіційно не повідомляє.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні керує Офіс генерального прокурора.

У Державній фіскальній службі поки що публічно не коментували заяви про затримання.

your ad here

Суддя Головатий каже, що не взяв самовідвід під час голосування КСУ, бо «не було конфлікту інтересів». У НАЗК – інша думка

Заступник голови Конституційного суду Сергій Головатий, у декларації якого НАЗК виявило невідповідність більш ніж у 3,6 млн грн, у коментарі Радіо Свобода заявив, що, на його думку, він не мав брати самовідвід під час голосування Конституційного суду України 27 жовтня щодо визнання неконституційними окремих положень антикорупційного законодавства, бо в нього не було конфлікту інтересів. Адже, сказав Головатий, хоч на момент розгляду справи він і був під перевіркою НАЗК, та жодних порушень у його декларації на той момент встановлено не було, а був лише лист від Національного агентства з запобігання корупції з проханням пояснити суму, до якої виникли запитання.

За словами Головатого, невідповідність більш ніж у 3,6 млн гривень, яку НАЗК виявило під час перевірки його декларації, – наслідок технічної помилки, якої він припустився, заповнюючи документ, коли в графу «загальний дохід» була внесена цифра, яка відповідає сумі сплачених ним податків. Про це він, як зазначає він сам, він поінформував Нацагентство на початку жовтня.

«Жодного конфлікту інтересів у мене немає, тому що в мене немає приватного інтересу. Я – посадова особа, в мене – публічна посада. Я отримував доходи цілий рік у 2019 році з публічних джерел (із держбюджету). Жодних копійок із приватних джерел я не отримував. Для того, щоб був конфлікт інтересів, має бути умисел приховування інформації, користь. Яка може бути користь, коли посадова особа, яка отримує зарплату від держави, здійснює публічну діяльність? Конфлікт інтересів – це завжди конфлікт між займаною публічною посадою і приватним інтересом, який переслідує особа. Тому в мене немає конфлікту інтересів», – пояснив Радіо Свобода Головатий.

Він також додав, що перевіряти норму закону на конституційність було не його приватним інтересом, а його професійним обов’язком, і наголосив, що в результаті засідання 27 жовтня він висловив розбіжну думку, в якій зазначив, що не голосував за ухвалене судом рішення.

У НАЗК підтверджують слова Головатого про те, що отримували від нього пояснення про технічну помилку в декларації, але заявляють, що воно не може бути враховане, бо «при подачі декларації він мав документ, що містить достовірні відомості».

«У практиці Європейського суду є таке поняття як, «характер дій особи, що свідчить про наявність умислу». Скажіть, будь ласка, якщо ви отримуєте на місяць 250 тисяч гривень, чи можна повірити поясненню особи про те, що вона, вказуючи 800 тисяч гривень за рік, свідомо помилилася?» – наголошує директор НАЗК Олександр Новіков.

27 жовтня у Нацагентстві з питань запобігання корупції заявили про те, що суддя Конституційного суду Сергій Головатий має конфлікт інтересів, а відтак не міг брати участь у голосуванні за визнання неконституційними низки антикорупційних положень законодавства.

У висновку за результатами повної перевірки декларації Головатого, опублікованої на сайті НАЗК того ж дня – 27 жовтня, – йдеться про те, що він при складанні і поданні декларації «вказав недостовірні відомості про активи», і «таким чином у діях суб’єкта декларування встановлені ознаки правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України».

your ad here

Рішуча реакція влади врятує «безвіз» – Ольга Стефанішина

Рішення Конституційного суду підриває довіру до України з боку західних партнерів, проте представники української влади своїми діями і кроками демонструють готовність продовжувати реформи. Таку думку висловила в прямому ефірі Радіо Свобода віцепрем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

«Такі рішення підривають довіру і послідовність українських реформ. Треба зазначити, що питання боротьби з корупцією були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму, і сьогодні Європейський союз має спеціальний механізм, коли Україна відступає від вимог, і Єврокомісія може ініціювати такі процедури. Водночас рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема засідання РНБО і публічна позиція ключових гравців (президент, уряд і парламент), свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи, і наразі питання щодо перегляду умов «безвізу» не є на порядку денному», – сказала віцепрем’єр.

За словами Стефанішиної, «послідовність і рішуча політична реакція» з боку влади є запорукою стабільної роботи з міжнародними партнерами, європейської та євроатлантичної інтеграції.

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків і скасувати внесені судом зміни до Закону «Про запобігання корупції». Це випливає з проєкту закону «про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства».

У КСУ заявили, що законопроєкт президента України Володимира Зеленського має ознаки конституційного перевороту.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

your ad here

Голова КСУ Тупицький відреагував на розслідування «Схем» щодо придбання землі в окупованому Криму

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

Журналісти на брифінгу запитали голову КС, чи не вбачає він проблеми у тому, що оформив землю в Криму за законами Російської Федерації, чим фактично визнав її юрисдикцію в Криму.

«Ні, нічого не вбачаю», – відповів Тупицький. І додав: «А що мені потрібно було робити? Подумайте вдома, потім зустрінемось».

Голова КСУ також зауважив: «Давайте говорити так: є постанова – десь Кабміну чи… – що не визнає Україна правочинів, здійснених на території Криму. Але навіть, якщо це так, скажімо, якщо це конституційно, то просто Україна не визнає – цей правочин нікчемний сам по собі. Але це не кримінал. Він просто не визнається».

Окремо він розповів про те, що проти нього в РФ введені економічні санкції та розпочате кримінальне провадження.

Загалом Тупицький підкреслив: «Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома».

При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності», – розповів Роман Маселко. І

Юрист додає: «Окрім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов’язаний і у професійному, і у особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів».

Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.

«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Сергій Заєць.

Раніше журналісти програми «Схеми» розповіли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж-то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.

При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

«Обов’язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно – то в розумінні антикорупційного законодавства безоплатне одержання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність», – розповів Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» та заступник голови громадської ради при НАЗК.

При цьому, за даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

«Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».

your ad here

НБУ зберігає курс у парі долар-гривня на рекордному рівні

Національний банк України встановив опівдні 30 жовтня довідкове значення курсу 28 гривень 44 копійки за долар. Це не відрізняється від офіційного курсу на сьогодні, який був рекордним за останні 26 місяців – із вересня 2018 року.

На українському міжбанківському валютному ринку торги відбуваються з мінімальними коливаннями, станом на 12:30 котирування становлять 28 гривень 44–45,5 копійки за одиницю американської валюти (долар втратив пів копійки порівняно з показниками відкриття, свідчать дані Finance.ua).

«На фоні зростання котирувань долара на вчорашніх торгах і певного дефіциту валюти, який закривав НБУ своєю інтервенцією, вчора частина клієнтів перенесла свої заявки з купівлі долара на сьогодні. Тобто вони залишили свої зовнішньоекономічні розрахунки на останній день звітного періоду, чого зазвичай по великих сумах ніхто не робить. Сьогодні тягнути їм вже немає часу, і ці компанії будуть закривати свої угоди за чинним на момент курсом», – писали аналітики сайту «Мінфін» перед початком торгів.

 

your ad here

НБУ прогнозує відновлення економіки України від «коронакризи» у 2022 році

Економіка України у 2022 році повністю надолужить втрати від кризи, спричиненої COVID-19 і запровадженими через пандемію обмеженнями, ідеться в підготовленому Національним банком України Інфляційному звіті за жовтень 2020 року.

«За підсумками цього року падіння ВВП становитиме 6%, а далі вийдемо на зростання приблизно на 4% щорічно», – стверджують експерти центробанку.

 

Також, за прогнозом регулятора, реальна заробітна плата у 2020 році зросте на 6,2%, а в 2021 році – на 9,5%.

«Доходи українців після нетривалої паузи на етапі жорсткого карантину відновили зростання. Подальше пожвавлення економіки й зростання соціальних стандартів підтримає цей процес. Номінальна зарплата зросте на майже 9% у 2020 році й на 16% у наступному. Реальна – на 6,2% і 9,5% відповідно», – ідеться в повідомленні.

Раніше у жовтні МВФ покращив оцінки падіння української економіки з мінус 8,2% в 2020 році, за оцінками, оприлюдненими у червні, до мінус 7,2% за оцінками в жовтні у зв’язку зі швидшим, ніж очікувалось, відновленням української економіки.

Загалом, за оцінками МВФ, падіння ВВП в Європі складе 7% в 2020 році, що є найбільшим падінням з часів Другої світової війни.

 

Економічне відновлення в Європі буде нерівномірним і тривалим, прогнозує фонд. В 2021-му, за прогнозами фонду, ВВП зросте на 4,7%. Більшість європейських країн вийдуть на рівень ВВП 2019 року лише в 2022-2023 роках, вважають у МВФ.

your ad here

Родина голови внутрішньої безпеки СБУ придбала квартиру в елітному ЖК в 4 рази дешевше від ринкових цін – «Схеми»

Родина начальника Управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова придбала 3-кімнатну квартиру в елітному житловому комплексі у центрі Києва в чотири рази дешевше від ринкових цін. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Таємний кадр СБУ: Alter Ego Наумова». Журналісти виявили, що ця квартира, а також маєток під Києвом, оформлені на його матір, але користується ними сам високопосадовець СБУ. При цьому, підкреслюється у розслідуванні, інформація про керівника Управління внутрішньої безпеки та його статки, згідно з офіційною відповіддю спецслужби, належить до категорії «з обмеженим доступом». Водночас юристи підтверджують, що купівлю квартири у кілька разів дешевше від ринкової вартості можна розцінювати як неправомірне отримання подарунку у розумінні закону «Про запобігання корупції».

Від власних джерел у Міністерстві юстиції «Схеми» отримали копію договору про передачу матері Андрія Наумова Ірині влітку 2019 року майнових прав на 3-кімнатну квартиру площею більше ніж 100 квадратних метрів у житловому комплексі Alter Ego у Печерському районі Києва. Вона придбала ці права за 1 мільйон 191 тисячу 300 гривень.

Водночас, підкреслюють журналісти, апартаменти такою площею згідно з цінами від забудовника у 2019–2020 роках у цьому ЖК коштують від майже 4,5 мільйонів гривень до 5,5 мільйонів.

«Тобто Ірині Наумовій житло в Alter Ego обійшлось щонайменше в 4 рази дешевше. Чи могла вона самостійно придбати коштовне майно? Відповідно до реєстру юридичних осіб, свого бізнесу вона вже більше ніж 10 років як не має, з соцмереж видно, що жінка займається майструванням ляльок», – мовиться у розслідуванні.

«Схеми» зафіксували, що Андрій Наумов користується цією квартирою. Знімальна група кілька разів помічала Mercedes із номерами прикриття, який заїжджав і виїжджав з підземного паркінгу ЖК.

В один із днів, 9 жовтня, знімальній групі вдалось зафіксувати його пасажира – ним виявився сам Андрій Наумов.

Майнові права на квартиру мати високопосадовця СБУ купила у бізнесмена Костянтина Ученика, який придбав їх у забудовника на етапі інвестування у 2016 році за суму майже в 1 мільйон 190 тисяч гривень. І теж, схоже, за заниженою вартістю, зазначають журналісти. Цей будинок був зведений на землях, які перебували у власності Генпрокуратури. На момент купівлі Костянтином Учеником квартири в цьому ЖК за заниженою вартістю сам Наумов був одним із керівників управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ.

«Якщо орієнтуватись на ціни 2016 року, коли він здійснив купівлю, то апартаменти схожого метражу мали би обійтись йому у суму більше від 3 мільйонів гривень. Тобто, незважаючи на зростання цін на житло і беручи до уваги лише зміну курсу валют, на перепродажу майнових прав за 3 роки він не тільки не заробив, а навіть втратив більше від 3 тисяч доларів», – підрахували журналісти.

Згідно з даними реєстру юросіб, Костянтин Ученик – бізнесмен, раніше очолював із десяток будівельних фірм. Дві з них пов’язані із колишнім очільником СБУ, а нині бізнесменом Валерієм Хорошковським.

Одна з них – ТОВ «Маяк-Вестдом», яку Ученик очолює і досі, – регулярний фігурант розслідувань правоохоронців – зокрема, податківців та поліції.

Юристи підкреслюють: на момент купівлі квартири посада, яку обіймав Наумов, – керівника державного підприємства у Чорнобильській зоні відчуження, – підпадала під дію антикорупційного законодавства і належала до посад з високим корупційним ризиком.

«По суті, різниця між ринковою вартістю і заниженою ціною – це вже є пільга додаткова, тобто держслужбовець не має права таке отримувати. Тому придбання апартаментів, оформлених на близьку особу, зі значною знижкою у розумінні закону «Про запобігання корупції» може бути розцінено як незаконне одержання подарунку через близьку особу. За це чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність», – аналізує заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик.

Як виявили журналісти, Наумов користується ще одним родинним майном – будинком у селищі Гребінки Київської області. Біля нього «Схеми» фіксували той самий мерседес, який заїжджав та виїжджав з паркінгу ЖК на Печерську. А біля автомобіля – особу, за статурою схожою на Андрія Наумова.

На його матір у Гребінках оформлені три земельні ділянки на березі річки Протока загальною площею півтора гектара. На них, згідно з даними з реєстру, зведений один будинок, водночас зйомка з повітря виявила, що на території – два будинки.

Тут, у Гребінках, ймовірно, мешкає цивільна дружина високопосадовця СБУ Анна Ревенко, яка публікує звідси пости у соцмережах. Також протягом 2014–2016 років вона працювала у компанії «Маяк-Вестдом» бізнесмена Ученика, який за заниженою вартістю продав квартиру матері Наумова.

У 2019 Анна Ревенко придбала одразу дві машини – вантажний Volkswagen Crafter та позашляховик Toyota Rav4 2018 року випуску. Їхня сумарна вартість, відповідно до цін з оголошень про продаж подібних авто, коливається від майже 1 мільйона 200 тисяч до 1 мільйона 340 тисяч гривень.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, загалом, починаючи з 2011 року, Анна Ревенко заробила трохи більше ніж 400 тисяч гривень – разом зі стипендіями та соцвиплатами. Тобто, виходить, офіційних доходів Ревенко вистачило би лише на оплату третини від сукупної вартості придбаних автомобілів, мовиться у розслідуванні.

Андрій Наумов особисто відмовився відповідати на запитання «Схем». Не надали відповідей щодо його майнового стану і в пресслужбі СБУ. Бізнесмен Костянтин Ученик також не захотів спілкуватися з журналістами.

Управління внутрішньої безпеки СБУ, яке очолює Наумов, з-поміж інших функцій має виявляти правопорушення самих співробітників спецслужби. Це один із найзакритіших підрозділів. Положення про нього засекречене, а у відповідь на прохання «Схем» ознайомитись із трудовою біографією та відзнаками його керівника в СБУ зазначили, що така інформація належить до категорії «з обмеженим доступом».

Лише нещодавно, 14 жовтня, інформація про те, хто обіймає посаду керівника управління внутрішньої безпеки СБУ, стала публічною : Володимир Зеленський своїм указом присвоїв Андрієві Наумову військове звання бригадного генерала.

Відповідно до останньої декларації за 2019 рік – до початку роботи в СБУ, – Наумов не має власної нерухомості, орендує службове житло і зберігає заощадження готівкою та у банку. Вступ на зазначену посаду посаду в СБУ дозволив Наумову не показувати декларацію.

У середині жовтня безпековий комітет Верховної Ради погодив до першого читання президентський законопроєкт про реформування СБУ, який не тільки залишає шанс на цілковите засекречення декларацій, але й збільшує і без того широкі повноваження СБУ, твердять юристи.

28 жовтня НАЗК закрив доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Це зроблено на виконання рішення Конституційного суду від 27 жовтня, який, зокрема, визнав неконституційним положення щодо відкритого доступу громадян до цього реєстру. Судді КСУ також проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасував її.

your ad here

В Україні почала роботу попередня оціночна місія ЄС із «промислового безвізу» – Мінекономіки

Попередня оціночна місія Євросоюзу стосовно готовності Києва до підписання угоди про «промисловий безвіз» розпочала роботу в Україні, повідомила пресслужба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

«29 жовтня під час онлайн-зустрічі торгового представника Тараса Качки з членами представництва ЄС в Україні, Генерального директорату Єврокомісії з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП досягнуто домовленостей про початок роботи попередньої оціночної місії ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (угода АСАА, «промисловий безвіз»)», – йдеться в повідомленні.

У Мінекономіки зазначили, що угоди АСАА відкриває нові можливості для українського бізнесу та залучення нових інвестицій в розвиток економіки України.

«Сторони відзначили прогрес у діалозі між Україною і ЄС щодо підготовки до укладання Угоди АСАА та домовилися активізувати спільну роботу під час проведення попередньої оціночної місії експертами ЄС системи технічного регулювання, оцінки відповідності, акредитації, стандартизації та метрології України», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Україна хоче оновити Угоду про асоціацію з ЄС та націлилась на «промисловий безвіз»

Угода про асоціацію України та ЄС передбачає перспективу укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (ACAA). Раніше в уряді заявляли, що потенційно ACAA може охопити до п’ятої частини українського експорту до ЄС, передусім продукцію машинобудування, полегшивши торгівлю і піднявши імідж української продукції на глобальних ринках.

your ad here

Hackers Could Unleash Ransomware Attacks on US Health System, US Officials Warn

Cyber criminals could soon unleash a wave of ransomware attacks targeting U.S. hospitals and health care providers, according to a statement released by three federal agencies, including the FBI.In the statement, the Cybersecurity and Infrastructure Security Agency (CISA), the Federal Bureau of Investigation (FBI), and the Department of Health and Human Services (HHS) warned they had “credible information of an increased and imminent cybercrime threat to U.S. hospitals and healthcare providers” with the goal of “data theft, and disruption of healthcare services.”Ransomware scrambles data, and it can only be unscrambled if the target pays the attacker a sum of money.Alex Holden, CEO of Hold Security, told the AP he warned federal authorities about the impending attacks Friday after seeing “infection attempts at a number of hospitals.”He added that the hackers were demanding ransoms of over $10 million per target and that he had seen attackers discuss plans to infect “more than 400 hospitals, clinics and other medical facilities.”“One of the comments from the bad guys is that they are expecting to cause panic and, no, they are not hitting election systems,” Holden told AP. “They are hitting where it hurts even more, and they know it.”In a statement reported by AP, Charles Carmakal, chief technical officer of the cybersecurity firm Mandiant, said the U.S. is “experiencing the most significant cyber security threat we’ve ever seen.”He pointed the finger at a criminal gang called UNC1878, adding it was deliberately targeting and disrupting U.S. hospitals, forcing them to divert patients to other healthcare providers.”  He said the eastern European group is “one of most brazen, heartless, and disruptive threat actors I’ve observed over my career.”Ransomware attacks have risen 40% this year with a particular spike in September, technology website CNET reported, citing data from cybersecurity firm SonicWall.  Last month, a chain of U.S. hospitals run by Universal Health Services was attacked, resulting in doctors and nurses resorting to pencil and paper at 250 facilities, AP reported. Employees said the attacks resulted in emergency room delays and problems with wireless vital signs monitoring equipment.Brett Callow, an analyst with the cybersecurity firm Emsisoft, told the AP that “a total of 59 U.S. healthcare providers/systems have been impacted by ransomware in 2020, disrupting patient care at up to 510 facilities.” 
 

your ad here

КСУ оголосив українську антикорупційну систему найгіршою в світі – член комісії з обрання голови САП

Своїм рішенням щодо відповіальності за недостовірне декларування Конституційний суд фактично визнав українську правоохоронну систему в частині боротьби з корупцією найгіршою в світі. Таку думку в коментарі Раді Свобода висловив член конкурсної комісії з обрання глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-очільник GRECO (органу Ради Європи з антикорупційному моніторингу) Драго Кос.

«Конституційний Суд України фактично оголосив українську правову систему найгіршою у світі щодо боротьби з корупцією. Із 187 країн, які ратифікували Конвенцію ООН проти корупції, Україна є єдиною країною у світі, яка визнала застосування її положень у національному законодавстві неконституційним», – сказав він.

Це рішення, а такж попереднє визнання неконституційним призначення голови Національного антикорупційного бюро «скалічили дві найважливіші українські антикорупційні установи», додав Кос.

Читайте також: Зеленський скликав засідання РНБО через «удари по досягненнях у боротьбі з корупцією»

«Це може мати серйозні наслідки, оскільки український народ та міжнародне співтовариство почали втрачати довіру просто через те, що вони вже не знають, наскільки українські відомства, які ухвалюють рішення, справді віддані боротьбі з корупцією», – резюмував європейський висопосадовець, який зараз очолює Робочу групу з питань хабарництва Організації економічного співробітництва і розвитку.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

your ad here

У G7 стривожені рішенням КСУ щодо недостовірного декларування

Посли країн «Групи Семи» прокоментували останні рішення Конституційного суду України, назвавши їх «зусиллями скасувати антикорупційні реформи». Відповідну спільну заяву представниства країн групи в Україні оприлюднили в твітері 29 жовтня.

Читайте також: «Підрив постмайданної антикорупційної системи»: західні реакції на рішення КСУ

«Посли країн G7 стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції гідності. Ми підтримуємо український народ, який продовжує боротися за втілення свого прагнення заможної та демократичної України. Надто значного прогресу вже досягнуто, Україна не повинна повертатися в минуле», – йдеться в повідомленні.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

your ad here

На ринку нафти другий день триває обвал

Котирування нафти марки Brent, які напередодні опустилися нижче від позначки 40 доларів за барель, продовжують падіння і 29 жовтня.

Станом 13:55 котирування коливаються близько 38,1 долара за барель, втрати цього виду сировини становлять майже 4% за день.

Котирування падають на тлі рішення влади кількох європейських країн посилити обмеження через зростання захворюваності. Головна економіка Європи, Німеччина, хоче закрити всі бари, ресторани і громадські місця для відпочинку до кінця листопада. Влада Франції також готує жорсткіші обмеження, які можуть передбачати повний локдаун.

Іспанія та Італія вже посилили карантин через погіршення ситуації з COVID-19. Іспанська влада схвалила запровадження комендантської години від 23:00 до 6:00. В Італії до 24 листопада закриваються спортзали, громадські басейни, кінотеатри та театри. Також після 18:00 припиняється робота всіх точок громадського харчування, включно з барами, ресторанами і кав’ярнями.

your ad here

В УЗ обіцяють до весни не підвищувати тарифи на перевезення пасажирів залізницею

«Укрзалізниця» до кінця першого кварталу 2021 року не планує підвищувати тарифи на пасажирські перевезення, заявив директор філії «Пасажирська компанія» УЗ Олександр Перцовський на брифінгу в Києві.

«Жодних підвищень цього року не планується, аж до першого кварталу наступного року. Ми наразі в дискусії і розглядаємо варіант, що з другої половини наступного року, з другого кварталу можлива певна індексація цін на пасажирські перевезення», – сказав Перцовський.

Він додав, що фінального рішення щодо тарифів на наступний рік ще немає.

За його словами, компанія також із 1 листопада на майже 15% знизить вартість квитків на місця у вагонах першого класу швидкісних поїздів класу «Інтерсіті», щоб, як він висловився «не перевозити повітря».

«Укрзалізниця» є національним перевізником вантажів та пасажирів. Метою діяльності компанії, як мовиться на її сайті, «є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях, забезпечення ефективного функціонування й розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності галузі тощо».

 

your ad here

Рішення КСУ блокує призначення переможців місцевих виборів на їхні посади – НАЗК

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.

your ad here