Monthly: May 2020

Фонд держмайна оголосив про повернення «Центренерго» під контроль держави

У Фонді державного майна України повідомили про повернення під контроль держави компанії «Центренерго».

«Ми зробили висновки після попередньої невдалої спроби призначити нового керівника компанії і провели одноденну блискавичну операцію: рішення суду, збори наглядової ради, внесення змін до реєстру та представлення нового керівника «Центренерго» Олександра Корчинського. Все це – сьогодні, буквально за 4-5 годин», – написав керівник ФДМУ Дмитро Сенниченко у фейсбуці.

За словами Сенниченка, наступним кроком буде встановлення реального стану «Центренерго» і перетворення компанії з «чорної діри українського бюджету, де зникли близько 100 млрд гривень з 2004 року» на привабливий для приватизації об’єкт.

На сайті ФДМУ стверджується, що «Центренерго» за останні роки став «центром корупції», і на сьогодні в Єдиному реєстрі судових рішень зареєстровано понад 17 тисяч документів по цьому підприємству.

Кабінет міністрів ще 26 лютого погодив пропозицію ФДМ про призначення новим виконувачем обов’язків гендиректора «Центренерго» колишнього менеджера компанії «ТехНова» (Чернігівська ТЕЦ) Олександра Корчинського. Це рішення було заблоковано Окружним адміністративним судом Києва, і зняти судову заборону вдалося тільки наприкінці травня.

До складу «Центренерго» входять три ТЕС: Вуглегірська (Донецька область), Зміївська (Харківська область) і Трипільська (Київська область), сумарна проектна потужність яких становить 7 660 МВт, це близько 14% від загальної потужності електростанцій України. Державі належить понад 78% компанії.
…

НКРЕКП звинувачує ДТЕК у обвалі цін на електроенергію, компанія вимагає «справедливого розслідування»

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, заявляє про «безпрецедентний» обвал цін на ринку електроенергії. У своїй заяві 29 травня регулятор заявляє про «штучний характер» обвалу, адже він не відображає реального попиту та пропозиції електроенергії.

«НКРЕКП проаналізувала ситуацію і дійшла висновку, що такий ціновий провал на ринку був спричинений діями групи компаній ДТЕК шляхом суттєвого скорочення закупівлі електроенергії на ринку «на добу наперед». Разом із цим, в останні дні у засобах масової інформації розпочата цілеспрямована інформаційна кампанія щодо дискредитації дій НКРЕКП, які нібито призвели до обвалу ціни та кризи в енергетиці», – заявляє комісія.

Читайте також: «Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти​

Регуляторний орган анонсує, що на наступному засіданні планує ухвалити проєкт рішення, який встановить мінімальну ціну на ринку «на добу вперед» на рівні 980 гривень за мегават вдень та 567 гривень за мегават вночі.

«Таке рішення допоможе стабілізувати цінову ситуацію на ринку, якщо окремі учасники будуть продовжувати розпочату кампанію. НКРЕКП найближчим часом разом з Антимонопольним комітетом України здійснить заходи реагування щодо дій учасників ринку», – йдеться в повідомленні.

Компанія «ДТЕК», яка належить олігарху Рінату Ахметову, відреагувала на заяву регулятора, закликавши його до «справедливого та публічного розслідування фактів системних маніпуляцій на ринку електроенергії».

Читайте також: Запорізька АЕС за підсумками травня скоротить виробництво майже вдвічі – «Енергоатом»​

«Безперервне адміністративне втручання у роботу ринку, непрофесійні дії з боку НКРЕКП, що почалися у 2019 році, вплинули і продовжують негативно впливати на енергетичну галузь. Штучні обмеження виробників електроенергії, ручне регулювання і втручання в роботу енергоринку призвели до наймасштабнішої кризи в енергетиці за всю історію незалежної України», – заявляють у компанії.

Згідно з позицією «ДТЕК», демпінг на ринку пов’язаний з тим, що деякі його учасники подавали заявки на продаж неіснуючих обсягів електроенергії.

Новий ринок електроенергії в Україні запрацював з 1 липня 2019 року.
…

НБУ рекомендує банкам змінити підхід щодо колекторської діяльності під час карантину

Нацбанк рекомендує банкам змінити підхід щодо колекторської діяльності під час карантину, повідомила в коментарі Радіо Свобода начальник управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук.

«Питання «колекшину» чи повернення проблемної заборгованості виникло десь на третій тиждень введення режиму карантину», – пояснює представниця Нацбанку.

Пені та штрафи за прострочені виплати по кредитам позичальникам на період карантину не нараховують, але ніяких обмежень щодо колекторської діяльності введено не було.

Читати більше: Платити чи терпіти: що робити українцям, яким банки відмовляють у кредитних канікулах на час карантину?

Нацбанк провів консультації з банками та видав рекомендації: по тих позичальниках, які були проблемними і до карантину, продовжувати план з роботи по поверненню заборгованості. Щодо тих боржників, які почали виходити на прострочення саме тоді, коли почався карантин і дійсно мають проблеми з доходами, варто свою логіку щодо роботи по поверненню боргів, зазначає Лобайчук.

«Але все ж таки трапляються випадки, бо система автоматизована: вискакує маячок, що клієнт вийшов на прострочку і включається відділ, який починає займатися оцим самим «колекшином» і поверненням боргів. Банкам складно перестроїтися так швидко і інколи бувають дзвінки людям, які з об’єктивних причин не можуть платити», – додає вона в коментарі Радіо Свобода.

Читайте також: Як бізнес виходитиме з карантину: дві «хороші новини» і одна «погана»

Ольга Лобайчук радить в таких випадках продовжувати писати офіційні звернення в банк із чіткою аргументацією.

Питання колекторської діяльності поки що не підпадає під регуляторну функцію Нацбанку, але банкам були направлені листи з рекомендацією налаштувати свою діяльність відповідно до особливих умов через карантин: як контактцентрів, відділів по роботі зі споживачами, так і колекторської діяльності, зазначає представниця НБУ.

«В нас є окремі звернення на колекторську діяльність банків. Те, що я бачу: на 63% впала кількість таких скарг. Тобто все ж таки банки перелаштовуються і підлаштовуються під нові умови», – наголошує Ольга Лобайчук.

В НБУ сподіваються на ухвалення законопроекту, який пройшов перше читання, що дасть можливість Нацбанку регулювати колекторську діяльність, розповіла Ольга Лобайчук.

 
…

Запорізька АЕС за підсумками травня скоротить виробництво майже вдвічі – «Енергоатом»

Запорізька атомна електростанція за підсумками травня 2020 року виробить майже вдвічі менше електроенергії, ніж за аналогічний період минулого року – такі попередні дані оприлюднив державний оператор атомних електростанцій «Енергоатом».

За даними компанії, на кінець доби 28 травня Запорізька атомна електростанція виробила 1 мільярд 430 мільйонів кіловат-годин, а за місяць виробництво становитиме близько 1 мільярда 600 мільйонів кіловат-годин, тобто на 1,3 мільярда менше, ніж протягом травня 2019 року.

Читайте також: «Зеленому тарифу» можуть дати «червоне світло»​

«За травень 2019 року ЗАЕС виробила 2 мільярди 904 мільйона кіловат-годин електроенергії. За минулу добу ЗАЕС виробила 51 мільйон кіловат-годин електроенергії, в роботі перебувають три енергоблоки станції», – зазначає оператор.

У компанії нагадують, що на трьох із шести енергоблоків зараз тривають ремонтні роботи.

Водночас пресслужба «Енергоатому» наводить коментар його голови Петра Котіна, який вказав на «рекордне» обмеження виробництва електроенергії на українських атомних електростанціях.

Читайте також: «Атомний вузол»: в Україні розгортається найбільша енергетична криза від початку незалежності – експерти​

«Сьогодні обмеження, накладені на нас державою у виробництві електроенергії, впали до історичного мінімуму – 6630 мегават з 9490 мегават наявних», – уточнив Петро Котін. На його думку, такі дії влади навряд чи будуть сприяти вирішенню фінансових проблем компанії і стабільності на енергетичному ринку країни», – йдеться в заяві «Енергоатому».

Запорізка атомна електростанція є найбільшою атомною електростанцією в Європі.
…

Єврокомісія схвалила надання Україні чергового пакету макрофінансової допомоги

Європейська комісія схвалила надання Україні позики на суму в 500 мільйонів євро в рамках своєї четвертої програми макрофінансової допомоги Києву і готує й подальшу допомогу на боротьбу з коронавірусом.

Таким чином, мовиться в повідомленні Єврокомісії, Європейський союз надав Україні макрофінансову допомогу на загальну суму позик у 3,8 мільярда євро від 2014 року, і це найбільший обсяг такої допомоги, що її ЄС надав будь-якій окремій країні-партнерові.

При цьому в ЄС звернули увагу, що, крім цього, там також готують надання Україні подальшої термінової допомоги для боротьби з наслідками коронавірусної пандемії.

«Україна залишається серед пріоритетів у європейському порядку денному. Ми продовжуємо її політичну, фінансову і технічну підтримку, особливо в нинішній час кризи, щоб підтримати реформи в Україні з метою створити більш стійку економіку. За четвертою програмою макрофінансової допомоги ЄС Україна досягла необхідних показників щодо реформ, і ми готуємо надання 500 мільйонів євро. А щоб допомогти нашим сусідам впоратися з наслідками пандемії, ми надаємо Україні подальшу термінову макрофінансову допомогу на суму в 1,2 мільярда євро», – сказав Валдіс Домбровскіс, виконавчий віцепрезидент Єврокомісії з економічних питань, який також відповідає за макрофінансову допомогу Україні.

А єврокомісар у справах економіки Паоло Джентілоні додав: «Ця остання позика на 500 мільйонів євро – ще один доказ нашої рішучості активно підтримувати Україну і її народ у ці складні часи. Ми також надамо Україні подальшу термінову допомогу в рамках великого пакета підтримки в часи кризи з пандемією, який покриває десять країн-сусідів. Криза не знає кордонів – і європейська солідарність не зупиняється на кордонах Європейського союзу».

Надання нинішнього другого і останнього траншу макрофінансової допомоги стало можливим після того, як Україна виконала дванадцять вимог, узгоджених із ЄС. Серед них – заходи в галузях боротьби з корупцією і відмиванням грошей, управління державними фінансами, банківського сектору, енергетики, охорони здоров’я і соціальної політики.

Крім того, зазначили в ЄС, Україна нині завершує узгоджувати нову угоду «стенд-бай» із Міжнародним валютним фондом і виконала також пов’язані з цим вимоги.

Кошти за програмою макрофінансової допомоги надаються як позика на великий термін під низький відсоток. Перший транш нинішньої програми на суму в 500 мільйонів євро був наданий Україні у грудні 2018 року після того, як її влада виконала необхідні вимоги.

Крім того, ЄС надасть Україні інший пакет макрофінансової допомоги на 1,2 мільярда євро, що має на меті обмежити негативні економічні наслідки коронавірусної пандемії. Перший транш цього пакету Єврокомісія готова надати Україні відразу після укладення з Києвом меморандуму про порозуміння. В ньому будуть прописані умови, які Україна зобов’яжеться виконати, щоб отримати другий транш цієї допомоги.

Програми макрофінансової допомоги Євросоюзу призначені для країн-сусідів як надзвичайний інструмент реагування на кризи у випадку, якщо ці країни наштовхуються на проблеми з балансом платежів, і є доповненнями до допомоги, яку надає МВФ.

Нинішню четверту програму макрофінансової допомоги на загальну суму до 1 мільярда євро ЄС схвалив для України на її прохання 2018 року. Перед тим Україна отримала за такими ж програмами позик на суму в 2,8 мільярда євро за час від 2014 до 2017 року: 1,6 мільярда євро за двома першими програмами в 2014–2015 роках і 1,2 мільярда євро за третьою програмою в 2015–2017 роках.

Крім макрофінансової допомоги, ЄС підтримує Україну через низку інших інструментів, таких, як технічна допомога, гуманітарна допомога, бюджетна підтримка і фінансові інструменти на підтримку інвестицій в інфраструктуру і в мале і середнє підприємництво.
…