МІП: розробляється процедура, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до Криму

Українська влада розробляє процедуру, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до анексованого Росією Криму, повідомило Міністерство інформаційної політики України.

У відомстві нагадали, що Державна прикордонна служба України повідомила про заборону на в’їзд іноземців до Криму на час дії правового режиму воєнного стану.

«Міністерство інформаційної політики у контакті з Державною міграційною службою і Державною прикордонною службою України працюють над виробленням процедури, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до тимчасово окупованого Криму», – заявили в МІП.

30 листопада московська кореспондентка шведської газети Dagens Nyheter та фінської Hufvudstadsbladet заявила, що їй не дозволили перетнути адміністративний кордон України із Кримом.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.

США: у штаті Род-Айленд грудень оголосили місяцем пам’яті жертв Голодомору – посольство

Губернаторка американського штату Род-Айленд Джина Раймондо оголосила грудень 2018 року місяцем пам’яті жертв геноциду українців. Згідно з її офіційною заявою, таке рішення вона ухвалила, аби заохотити громадян вшанувати пам’ять українців, померлих під час Голодомору.

Відповідний документ оприлюднило посольство України в США, повідомивши, що Род-Айленд став 22-м штатом, який визнав Голодомор в Україні 1932-1922 років геноцидом українців.

«Завдяки спільним зусиллям і українських дипломатів у США, і української громади на сьогодні ми вже маємо більше двох десятків американських штатів, які чітко заявляють про свою позицію щодо дій Радянського Союзу на початку ХХ століття в Україні: «Голодомор – це акт геноциду», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

Адвокат: медики до кінця не кажуть Сенцову, що з його станом

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

САП просить суд заарештувати Продана із заставою у 89 мільйонів

Спеціальна антикорупційна прокуратура направила до Солом’янського районного суду Києва клопотання про обрання запобіжного заходу колишньому виконувачу обов’язків глави Державної фіскальної служби Мирославу Продану.

САП вимагає заарештувати Продана з можливістю звільнення під заставу у 89 мільйонів гривень.

«Сьогодні САП звернулась до Солом’янського районного суду м. Києва із клопотанням про обрання запобіжного заходу (Продану – ред.) у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 89 мільйонів гривень, що відповідає сумі ймовірного незаконного збагачення. На виконання вимог статті 184 КПК України копію клопотання завчасно вручено підозрюваному», – зазначили у САП.

Читайте також: «Зникнення» Продана: у чому його підозрюють і чому він опинився за кордоном

У відомстві повідомили, що 30 листопада детективи НАБУ допитали Продана.

«Як і очікувалось, підозрюваний, порушуючи обіцянки у публічній площині про надання показань та документів по суті врученої підозри одразу по поверненню до України, від надання показів відмовився на підставі статті 63 Конституції України, жодних документів на обґрунтування своїх доводів по суті підозри не надав. Також підозрюваним та його захисниками не надано жодних підтверджуючих документів щодо поважності причин його відсутності на території України, в тому числі й про проходження лікування та неявок на виклики до САП», – ідеться у повідомленні.

16 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура заочно оголосила Продану про підозру в незаконному збагаченні. Як стверджували в антикорупційному органі, Продан не з’явився на виклики для проведення слідчих і процесуальних дій, а також не надав підтвердження, що дійсно перебуває за кордоном з поважних причин.

Продана підозрюють у тому, що за час виконання обов’язків голови ДФС він заволодів сумою 89 мільйонів гривень і придбав на них дві квартири, два будинки в Туреччині і три автомобілі.

Canada, Mexico, US Sign Trade Deal

The leaders of Canada, Mexico and the United States signed a new North American trade deal Friday. Justin Trudeau, Enrique Pena Nieto and Donald Trump inked the deal in Argentina, ahead of the opening of the G-20 summit.

It will, however, take a while for the agreement to take effect as lawmakers from all three countries have to approve the scheme, officially known as the US-Mexico-Canada Agreement, or USMCA.

The pact underpins $1.2 billion in annual trade among the three countries.

It replaces NAFTA, a pact that Trump had roundly criticized in his 2016 presidential campaign, terming it the worst trade deal in history and blaming NAFTA for the loss of American manufacturing jobs since it went into effect in 1994. 

Trump called the deal a “model agreement that changes the trade landscape forever” at a news conference with his North American counterparts in Buenos Aires, Argentina, ahead of the G-20 conference.

When the three countries agreed on the USMCA deal earlier this year, the U.S. leader said, “This landmark agreement will send cash and jobs pouring into the United States and into North America.” 

Joshua Meltzer, a senior Fellow at the Brookings Institution, told VOA at that time that the deal was not that much different from NAFTA.

“I wouldn’t say it’s a vastly different deal at all.” Meltzer said. “It’s an agreement that’s over 20 years old and so it clearly needed to be updated.I think certainly it reduces a level of anxiety about how the administration was going to square its rhetoric on trade with an actual trade deal. We certainly see some increased protectionism in some areas, particularly in the auto sector.But overall it’s an update of a trade agreement, it’s comprehensive, and it’s largely good for improving integration between the three economies.” 

Єдина умова для вирішення глобальних проблем, зокрема, в Україні, – добра воля, а інструменти для цього є у лідерів G20 – Туск

Для вирішення глобальних проблем у світі достатньо доброх волі світових лідерів. По це перед початком саміту «Групи двадцяти» голова Європейської ради Дональд Туск. 

«Так як ми переживаємо складний момент для міжнародного співробітництва, я б хотів закликати лідерів «Групи двадцяти» скористатися цим самітом, включно із двосторонніми й неформальними зустрічами, для серйозного обговорення реальних проблем, на кшталт, торговельної війни, трагічної ситуації в Сирії та Ємені й російську агресію в Україні», – зазначив Туск.

«Я не бачу причин, аби лідери «Групи двадцяти» не змогли провести конструктивних консультацій, щоб вирішити ці проблеми. Особливо, тому що всі інструменти для цього знаходяться в їхніх руках. Єдина умова – добра воля», – зауважив голова Євроради.  

Не підтверджуючи можливості впровадження з боку ЄС нових санкцій проти Росії за нещодавню відкриту агресію та затримання українських суден і їхніх екіпажів, Туск запевнив, що, принаймні у грудні існуючі санкції будуть продовжені. 

«Євросоюз згуртований у підтримці української територіальної цілісноті й суверенітету. Тому, я переконаний, що ЄС у грудні продовжить санкції проти Росії», – заявив він, наголосивши, що остання «ескалація напруження в Азовському морі є предметом великого занепокоєння» в Європейському союзі. 

«Використання Росією сили проти українських суден є цілком неприйнятним», – заявив Туск. 

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

Читайте ще: Саміт G20. Що керівники «Групи двадцяти» скажуть Путіну про напад на моряків України?

Голова Вищої ради правосуддя Бенедисюк із порушенням закону отримав від Порошенка зброю – «Схеми»

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

Санаторій «Лівадія» в анексованому Криму купив російський мільярдер Малофеєв

Наближений до Кремля російській бізнесмен Костянтин Малофеєв купив на торгах санаторій «Лівадія», розташований поруч із Лівадійським палацом в анесованому Росією Криму.

Малофеєв є засновником російського телеканалу «Царьград», він перебуває під міжнародними санкціями.

За даними російських ЗМІ, Малофеєв купив санаторій «Лівадія» за 509 мільйонів рублів. Загальна площа всіх будівель складає майже 30 тисяч квадратних метрів із обладнанням і меблями.

Читайте також: Канікули сина прем’єра Чехії в окупованому Криму: нові подробиці​

Санаторій розташований на схилі гори Могабі на півдні півострова, він був створений на базі колишньої літньої резиденції царської сім’ї Романових.

Про намір підконтрольної Кремлю влади Криму продати санаторій стало відомо 13 листопада.

Згідно з українським законодавством санаторій знаходиться у власності Верховної Ради України і підприємства українських профспілок «Укрпрофоздоровниця».

Читайте також: «Це сигнал усім, хто намагається нажитися від окупованого майна» – експерт про нові санкції проти Росії​

На початку липня стало відомо, що російська влада окупованого Криму продала за 1,5 мільярда рублів (це близько 620 мільйонів гривень – ред.) акції санаторіїв «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі», які перебували в державній власності.

У березні 2014 року у анексованому Росією Криму «націоналізували» близько 480 підприємств і організацій. Україна подала позови в міжнародні суди, де вимагає в якості компенсацій не тільки гроші, але і російське закордонне майно.

G-20 Prepares for Fiery Summit Amid Trade War, Security Tensions

World leaders are preparing for a potentially fiery G20 summit starting Friday in Buenos Aires. As Henry Ridgwell reports, the two-day meeting is being held against the backdrop of a spiraling trade war that has set the global economy on edge, plus a series of dangerous security flashpoints from Ukraine to the Middle East to the South China Sea.

Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.

Rosenstein Calls for Tech Firms to Work With Law Enforcement

U.S. Deputy Attorney General Rod Rosenstein called on social media companies and technology firms Thursday to work with law enforcement to protect the public from cybercriminals.  

 

Speaking at a symposium on online crime, Rosenstein said that “social media platforms provide unprecedented opportunities for the free exchange of ideas. But many users do not understand that the platforms allow malicious actors, including foreign government agents, to deceive them by launching vast influence operations.” 

 

He said it was up to the companies to “place security on the same footing as novelty and convenience, and design technology accordingly.”  

 

He warned that if the technology sector failed to do so, government would have to step in.  

 

“I think the companies now do understand if they do not take it upon themselves to self-regulate — which is essentially the theme of my talk today — they will face the potential of government regulation,” he said. 

Extortion scheme

 

Rosenstein’s remarks came a day after the Justice Department charged two Iranian hackers in connection with a multimillion-dollar cybercrime and extortion scheme that targeted government agencies, cities and businesses. 

 

Rosenstein said many tech companies are willing to work with law enforcement and to prevent the use of their platforms to spread disinformation. 

 

But he said that “some technology experts castigate colleagues who engage with law enforcement to address encryption and similar challenges. Just because people are quick to criticize you does not mean that you are doing the wrong thing.” 

 

U.S. law enforcement officials have long been pushing tech companies to make it easier for them to access information on private devices such as cellphones and social media accounts. But most firms have resisted, citing privacy of the users.  

 

Rosenstein said data encryption practices were a “significant detriment to public safety.”  

 

“Improvements in the ability to investigate crime and hold perpetrators accountable must match the pace at which technology is making crimes easier to commit and more destructive,” Rosenstein said. 

Керченська криза: країни Вишеградської четвірки підтримали Україну

Міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, обговорюючи сьогодні ситуацію навколо Керченської кризи, висловили підтримку Україні, її суверенітету і територіальній цілісності.

Читайте також: Трамп скасував зустріч з Путіним через Керченську кризу​

Як повідомляє міністерство закордонних справ Словаччини, в контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка  всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв  ЄС і НАТО».

На зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулась у Братиславі,  міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч, його візаві зі Словаччини Мірослав Лайчак, з Угорщини – Петер Сійярто і з Чехії – Томаш Петршічек також обговорили питання, які стосуються підготовки саміту Вишеградської четвірки і «Східного партнерства».

Читайте також: У Стамбулі мітингували на підтримку суверенітету України (фото, відео)​

Саміт має відбутись весною наступного року з нагоди 10-ліття  започаткування програми «Східного партнерства». Зокрема, йшлося про потребу активізувати і зміцнити співпрацю з країнами «Східного партнерства».

Політика «Східного партнерства» ставить за мету зміцнення співпраці із сусідніми країнами Євросоюзу, в тому числі й з Україною. «Східне партнерство» було започатковане на засіданні Європейського союзу в Празі у травні 2009 року.

Денісова вимагає в омбудсмена Росії уточнити, де перебувають українські моряки

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що звернулася до російської омбудсмена Тетяни Москалькової у зв’язку з інформацією про вивезення українських військових моряків з анексованого Криму до Москви.

«У зв’язку з суперечливими повідомленнями щодо місця перебування українських військовополонених звернулася до Уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою терміново перевірити цю інформацію та поінформувати мене в найкоротші терміни», – написала Денісова на своїй Facebook-сторінці, оприлюднивши текст звернення.

Тетяна Москалькова наразі не оприлюднила офіційної відповіді на цей запит.

29 листопада заступник заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз із посиланням на свої джерела заявив, що військовополонені моряки ВМС України, яких захопили прикордонники ФСБ Росії, досі перебувають в анексованому Криму.

Раніше 29 листопада кримськотатарський активіст Наріман Джелял із посиланням на адвокатів українських полонених моряків повідомив, що їх вивозять із Криму до Москви.

Читайте також: «У нас підготовлені різні плани реагування» – омбудсмен України про захоплених Росією моряків​

Натомість російський адвокат Микола Полозов, який має намір захищати капітана малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ» Дениса Гриценка, сказав проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, що поки не може підтвердити інформацію про вивіз українських моряків з анексованого півострова.

Раніше підконтрольний Москві Кримський районний суд Сімферополя заарештував 21 українського моряка до 25 січня 2019 року. Ще трьох моряків, які перебувають у лікарні в Керчі, заарештував Керченський міський суд на той же термін.

Українським морякам загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії».

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

Deutsche Bank Offices Raided in Money Laundering Probe

Police raided six Deutsche Bank offices in and around Frankfurt on Thursday over money laundering allegations linked to the “Panama Papers”, the public prosecutor’s office in Germany’s financial capital said.

Investigators are looking into the activities of two unnamed Deutsche Bank employees alleged to have helped clients set up offshore firms to launder money, the prosecutor’s office said.

Around 170 police officers, prosecutors and tax inspectors searched the offices where written and electronic business documents were seized.

“Of course, we will cooperate closely with the public prosecutor’s office in Frankfurt, as it is in our interest as well to clarify the facts,” Deutsche Bank said, adding it believed it had already provided all the relevant information related to the “Panama Papers”.

The news comes as Deutsche Bank tries to repair its tattered reputation after three years of losses and a drumbeat of financial and regulatory scandals.

Christian Sewing was appointed as chief executive in April to help the bank to rebuild. He trimmed U.S. operations and reshuffled the management board but revenue has continued to slip.

Deutsche Bank shares were down more than 3 percent by 1220 GMT and have lost almost half their value this year.

Offshore links

The investigation was triggered after investigators reviewed so-called “Offshore-Leaks” and “Panama Papers”, the prosecutor said.

The “Panama Papers”, which consist of millions of documents from Panamanian law firm Mossack Fonseca, were leaked to the media in April 2016.

Several banks, including Scandinavian lenders Nordea and Handelsbanken have already been fined by regulators for violating money laundering rules as a result of the papers.

The prosecutors said they are looking at whether Deutsche Bank may have assisted clients to set up offshore companies in tax havens so that funds transferred to accounts at Deutsche Bank could skirt anti-money laundering safeguards.

In 2016 alone, over 900 customers were served by a Deutsche Bank subsidiary registered on the British Virgin Islands, generating a volume of 311 million euros, the prosecutors said.

They also said Deutsche Bank employees are alleged to have breached their duties by neglecting to report money laundering suspicions about clients and offshore companies involved in tax evasion schemes.

The investigation is separate from another money laundering scandal surrounding Danish lender Danske Bank, where Deutsche Bank is involved.

Danske is under investigation for suspicious payments totaling 200 billion euros from 2007 onwards and a source with direct knowledge of the case has told Reuters Deutsche Bank helped to process the bulk of the payments.

A Deutsche Bank executive director has said the lender played only a secondary role as a so-called correspondent bank to Danske Bank, limiting what it needed to know about the people behind the transactions.

Under scrutiny

Weaknesses in Deutsche Bank’s controls that aim to prevent money laundering have caught the attention of regulators on both sides of the Atlantic. The bank has publicly said that it agreed it needed to improve its processes to properly identify clients.

In September, Germany’s financial watchdog – BaFin – ordered Deutsche Bank to do more to prevent money laundering and “terrorist financing,” and appointed KPMG as third party to assess progress.

In August, Reuters reported that Deutsche Bank had uncovered further shortcomings in its ability to fully identify clients and the source of their wealth.

Last year, Deutsche Bank was fined nearly $700 million for allowing money laundering through artificial trades between Moscow, London and New York. An investigation by the U.S.

Department of Justice is still ongoing.

Deutsche Bank has been under pressure after annual losses, and it agreed to pay a $7.2 billion settlement with U.S. authorities last year over its sale of toxic mortgage securities in the run-up to the 2008 financial crisis.

 

Trump Studying New Auto Tariffs After GM Restructuring

U.S. President Donald Trump said Wednesday that new auto tariffs were “being studied now,” asserting they could prevent job cuts such as the U.S. layoffs and plant closures that General Motors Co. announced this week. 

 

Trump said on Twitter that the 25 percent tariff placed on imported pickup trucks and commercial vans from markets outside North America in the 1960s had long boosted U.S. vehicle production. 

 

“If we did that with cars coming in, many more cars would be built here,” Trump said, “and G.M. would not be closing their plants in Ohio, Michigan & Maryland.” 

 

The United States has a 2.5 percent tariff on imported cars and sport utility vehicles from markets outside North America and South Korea. The new North American trade deal exempts the first 2.6 million SUVs and passenger cars built in Mexico and Canada from new tariffs. 

 

Several automakers said privately on Wednesday that they feared GM’s action could prompt Trump to act faster than expected on new tariffs. 

 

GM did not directly comment on Trump’s tweets but reiterated that it was committed to investing in the United States. On Monday, the company said it would shutter five North American plants, stop building six low-selling passenger cars in North America and cut up to 15,000 jobs. The company has no plans to shift production of those vehicles to other markets. 

 

The administration has for months been considering imposing dramatic new tariffs on imported vehicles. 

 

The U.S. Commerce Department has circulated draft recommendations to the White House on its investigation into whether to impose tariffs of up to 25 percent on imported cars and parts on national security grounds, Reuters reported earlier this month. 

 

“The President has great power on this issue – Because of the G.M. event, it is being studied now!” Trump said. 

 

Shock to industry

The prospect of tariffs of 25 percent on imported autos and parts has sent shock waves through the auto industry, with both U.S. and foreign-brand producers lobbying against it and warning that national security tariffs on EU and Japanese vehicles could dramatically raise the price of many vehicles. 

 

Trump has also harshly criticized GM for building cars in China. The United States slapped an additional 25 percent tariff on Chinese-made vehicles earlier this year, prompting China to retaliate. 

 

China currently imposes a 40 percent tariff on U.S. automobiles, while the United States has a 27.5 percent tariff on Chinese vehicles. 

 

U.S. Trade Representative Robert Lighthizer said in a statement on Wednesday that he “will examine all available tools to equalize the tariffs applied to automobiles.” 

 

Additional tariffs on Chinese-made vehicles and parts would have a limited impact, said Kristin Dziczek, an economist at the Center for Automotive Research. She noted only a small number of vehicles were exported from China to the United States annually. 

 

The White House previously pledged not to move forward with imposing national security tariffs on the European Union or Japan while it was making constructive progress in trade talks. 

 

Trump wants the EU and Japan to buy more American-made vehicles. He wants the EU and Japan to make trade concessions, including lowering the EU’s 10 percent tariff on imported vehicles and cutting nontariff barriers. 

 

The White House in recent weeks has reached out to the chief executives of German automakers, including Daimler AG, MW AG and Volkswagen AG about meeting to discuss the status of auto trade.  

Stocks Leap as Fed Chief Hints Interest Rate Increases May Taper Off

Federal Reserve Chair Jerome Powell boosted U.S. stock markets on Wednesday when he said interest rates were “just below” estimates of a level that neither brakes nor boosts a healthy economy. Many took his comments as a signal that the Fed’s three-year tightening cycle is ending. 

The S&P 500 and Dow posted their biggest percentage gains in eight months, while the Nasdaq saw its largest advance in just over a month following Powell’s speech to the Economic Club of New York. 

Powell said that while “there was a great deal to like” about U.S. prospects, “our gradual pace of raising interest rates has been an exercise in balancing risks.” 

Earlier in the day, in its first-ever financial stability report, the Fed cautioned that trade tensions, Brexit and troubled emerging markets could rock a U.S. financial system where asset prices are “elevated.” 

‘Close to neutral’

“[Powell is] now acknowledging he’s close to neutral, which suggests maybe not quite as many rate hikes in the future as investors believed,” said Jack Ablin, chief investment officer at Cresset Wealth Advisors in Chicago. “It’s certainly a change of language and welcome news to investors.” 

The U.S. Commerce Department affirmed that U.S. GDP grew in the third quarter at a 3.5 percent annual rate, but the goods trade deficit widened, consumer spending was revised lower and sales of new homes tumbled, suggesting clouds are gathering over what is now the second-longest economic expansion on record. 

The Dow Jones industrial average rose 617.7 points, or 2.5 percent, to 25,366.43, the S&P 500 gained 61.61 points, or 2.30 percent, to 2,743.78 and the Nasdaq Composite added 208.89 points, or 2.95 percent, to 7,291.59. 

Of the 11 major sectors in the S&P 500, all but utilities were positive. Technology and consumer discretionary were the biggest percentage gainers, each up more than 3 percent. 

The S&P 500 Automobile & Components index was up 1.4 percent after President Donald Trump said he was studying new auto tariffs in the wake of General Motors Co.’s announcement that it would close plants and cut its workforce. 

Humana cuts forecast

Health insurer Humana Inc. cut its 2019 forecast for Medicare drug plan enrollment but upped its estimated enrollment in the company’s Medicare Advantage plan. Its stock ended the session up 6.2 percent. 

Salesforce.com Inc. beat analysts’ earnings estimates and forecast better-than-expected 2020 revenue, sending its shares up 10.3 percent. Other cloud software makers rose on the news, with the ISE Cloud Index gaining 3.5 percent. 

Microsoft Corp briefly surpassed Apple Inc. in market cap but Apple took back its lead by closing. Nevertheless, Microsoft closed 4.0 percent higher as it benefited from optimism regarding demand for cloud computing services. 

Among losers, Tiffany & Co. shares dropped 11.8 percent after the luxury retailer missed quarterly sales estimates on slowing Chinese demand. 

Advancing issues outnumbered declining ones on the NYSE by a 3.95-to-1 ratio; on Nasdaq, a 3.58-to-1 ratio favored advancers. 

The S&P 500 posted 17 new 52-week highs and six new lows; the Nasdaq Composite recorded 37 new highs and 129 new lows. 

Volume on U.S. exchanges was 8.04 billion shares, compared with the 7.82 billion-share average over the last 20 trading days. 

Trump: US Tariffs on More Foreign Vehicles Would Have Prevented GM Plant Closures

U.S. President Donald Trump touted the use of U.S. tariffs on foreign small trucks Wednesday, saying their placement on other foreign vehicles would have prevented the closure of several General Motors plants and the loss of thousands of coveted manufacturing jobs.

Trump noted on Twitter that brisk U.S. small truck sales in the country are due to a 25-percent tariff on small truck imports.

The president reiterated on Twitter that “countries that send us cars have taken advantage of the U.S. for decades.” Trump added he has “great power on this issue,” which he said “is being studied now.”

Trump has threatened to eliminate all federal subsidies to GM in response to the company’s planned closure of five plants and the elimination of 14,000 jobs in North America. Questions remain, though, about whether Trump has the authority to act against the automaker without congressional approval.

Federal tax credits of up to $7,500 are available to those who buy GM electric vehicles. Killing the subsidies may have little financial impact on GM because it is on the cusp of reaching its subsidy limit.

Many of the jobs would be eliminated in Midwestern U.S. states, a region where Trump has long promised a manufacturing rebirth.

GM, which said it has invested more than $22 billion in U.S. operations since it came out of bankruptcy in 2009, has tried to appease the Trump administration while justifying its decisions.

“We appreciate the actions this administration has taken on behalf of industry to improve the overall competitiveness of U.S. manufacturing,” GM said in a statement Tuesday.

Before GM can shutter factories next year in Michigan, Ohio and Ontario, Canada, it must reach agreement with the United Auto Workers union. The union has vowed to fight the closures legally and in collective bargaining.

GM’s restructuring reflects changes in buying trends in North America, prompting vehicle manufacturers to shift away from cars and toward SUVs and trucks.

 

 

 

 

 

With An Eye on Past Problems, Facebook Expands Local Feature

Facebook is cautiously expanding a feature that shows people local news and information, including missing-person alerts, road closures, crime reports and school announcements.

Called “Today In,” the service shows people information from their towns and cities from such sources as news outlets, government entities and community groups. Facebook launched the service in January with six cities and expanded that to 25, then more. On Wednesday, “Today In” is expanding to 400 cities in the U.S. — and a few others in Australia.

The move comes as Facebook tries to shake off its reputation as a hotbed for misinformation and elections-meddling and rather a place for communities and people to come together and stay informed.

Here are some things to know about this effort, and why it matters:

The big picture

It’s something users have asked for, the company says. Think of it as an evolution of a “trending” feature the company dropped earlier this year. That feature, which showed news articles that were popular among users, but was rife with such problems as fake news and accusations of bias.

Anthea Watson Strong, product manager for local news and community information, said her team learned from the problems with that feature.

“We feel deeply the mistakes of our foremothers and forefathers,” she said.

This time around, Facebook employees went to some of the cities they were launching in and met with users. They tried to predict problems by doing “pre-mortem” assessments, she said. That is, instead of a “post-mortem” where engineers dissect what went wrong after the fact, they tried to anticipate how people might misuse a feature — for financial gain, for example.

Facebook isn’t saying how long it has been taking this “pre-mortem” approach, though the practice isn’t unique to the company. Nonetheless, it’s a significant step given that many of Facebook’s current problems stem from its failure to foresee how bad actors might co-opt the service.

Facebook also hopes the feature’s slow rollout will prevent problems.

How it works

To find out if “Today In” is available in your city or town, tap the “menu” icon with the three horizontal lines. Then scroll down until you see it. If you want, you can choose to see the local updates directly in your news feed.

For now, the company is offering this only in small and mid-sized cities such as Conroe, Texas, Morgantown, West Virginia, and Santa Fe, New Mexico. Large cities such as New York or Los Angeles have added challenges, such as an abundance of news and information, and may need to be broken up into smaller neighborhoods.

The posts in “Today In” are curated by artificial intelligence; there is no human involvement. The service aggregates posts from the Facebook pages for news organizations, government agencies and community groups like dog shelters. For this reason, a kid couldn’t declare a snow day, because “Today In” relies on the school’s official page. Discussion posts from local Facebook groups may also be included.

For now, the information is tailored only by geography, but this might change. A person with no kids, for example, might not want to see updates from schools.

Safeguards?

Facebook uses software filters to weed out objectionable content, just as it does on people’s regular news feed. But the filters are turned up for “Today In.” If a good friend posts something a bit objectionable, you are still likely to see it because Facebook takes your friendship into account. But “Today In” posts aren’t coming from your friends, so Facebook is more likely to keep it out.

 

 

Захоплені українські моряки в Криму перебувають «під жорстким тиском» ФСБ – ВМС України

Захоплені в Керченській протоці українські військові моряки знаходяться «під жорстким психологічним тиском» співробітників ФСБ Росії, тому не варто вірити тому, що вони кажуть на відео допиту, який оприлюднили російські спецслужби. Таку думку в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії висловив контр-адмірал, перший заступник командувача ВМС України Андрій Тарасов.

«ФСБ має столітній досвід чекістської роботи і використовує цей налагоджений механізм. Був оприлюднений допит наших військовослужбовців, але люди, які їх знають, бачать, що вони перебувають під жорстким психологічним тиском і читають з папірців, які перед ними. Не треба думати, що наші моряки висловлюють власні думки Що застосували щодо них, я сказати не можу», – сказав він.

 

Перший заступник командувача ВМС України підкреслив, що українські військові моряки є військовополоненими, тому дії російської юстиції щодо них є «повністю незаконними».

Тарасов додав, що у ВМС України є інформація про те, що серед затриманих українських моряків «є важко поранені, чиє місце перебування важко встановити».

«Ми не повинні вірити заявам представників Росії про те, що там троє поранених. Під час захоплення і обстрілу наших кораблів ми прослуховували переговори, в яких фігурувало, що там не менше двох важкопоранених. За нашими даними, близько шести людей дістали поранення», – каже Тарасов.

Федеральна служба безпеки Росії 26 листопада оприлюднила відео із затриманими українськими моряками. Пізніше керівництво Військово-морських сил Збройних сил України заявило, що «із розумінням ставиться до так званих свідчень військовослужбовців», і висловило впевненість, що полонені зазнали тиску.

Читайте також: Захоплені Росією українські моряки: хто вони і що з ними​

28 листопада підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував усіх 24 затриманих українських моряків та співробітників СБУ. Їм загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії», в чому їм звинувачує російська влада.

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три човни. Шістьох українських військових поранено, двоє у важкому стані (Росія заявляє, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала).

Наразі затримані українські моряки в анексованій Керчі, їх звинувачують у «незаконному перетині державного кордону Росії». Українська прокуратура визнала захоплених Росією моряків військовополоненими.​

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заявуз вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

 

 

 

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

(Радіоперехоплення переговорів російського командування з екіпажами кораблів Росії щодо атаки на човни ВМС України)

(Відео моменту, коли корабель Росії цілеспрямовано таранить український човен у Керченській протоці)

Порошенко назвав «прямим актом агресії» напад російських прикордонників на українські кораблі

США: ЄС варто посилити санкції проти Росії і відмовитися від «Північного потоку-2»

Потрібно зупинити Путіна, щоб він не пішов далі – у Європарламенті закликають до нових санкцій

Porsche Shows off New Edition of Mainstay 911 Sports Car

Porsche says its future is in electric cars but for now it is rolling out a more powerful version of its internal combustion mainstay, the sleek 911 sports car.

Stuttgart-based Porsche, part of Volkswagen, is to show off the eighth version of its brand-defining model at the Los Angeles Auto Show.

 

The new 911 doesn’t look much different than earlier editions of the car. The new one has bigger wheel housings and a slightly wider body but the same long hood, sloping roof and prominent headlights that have marked successive versions since 1963.

 

The company said in a news release Wednesday that the new 911 Carrera S and 4S have flat six-cylinder turbocharged engines putting out 443 horsepower, 23 horsepower more than the predecessor. The Carrera S has a top speed of 191 mph and accelerates from zero to 60 mph (96.5 kph) in 3.5 seconds.

 

The rear-drive 2020 Carrera S has a base price of $113,200 and the 4S all-wheel drive version starts at $120,600, not including a $1,050 delivery fee. They can be ordered now and will reach dealers in summer 2019.

 

Porsche boss Oliver Blume says that the 911 remains “the core of our brand, we are making it even more emotional.”

 

Blume says nonetheless by 2025 about half of all new Porsche cars and SUVs will have electric motors, whether they are all-electric or hybrids combining batteries with internal combustion engines.

 

He was quoted by the Welt am Sonntag newspaper as saying that the company would be ready for a world in which some cities and countries are talking about banning internal combustion cars in coming decades. “It’s clear, the future belongs to electric mobility,” he said.

 

The company is developing an all-electric sports car, the Taycan, that would compete with sports car offerings by Tesla, BMW and others.

 

 

 

Президент представив нового голову Чернігівської ОДА

Президент України Петро Порошенко представив нового голову Чернігівської ОДА Олександра Мисника, повідомила прес-служба Адміністрації президента.

«Впевнений, що вам по плечу і ті непрості завдання, які зараз складаються, виходячи із політичної ситуації як внутрішньої, так і зовнішньої», – сказав Порошенко.

47-річний Олександр Мисник раніше очолював Менську районну раду Чернігівської області, був начальником Менської міжрайонної державної податкової інспекції та начальником відділу погашення прострочених податкових зобов’язань Менської міжрайонної державної податкової інспекції.

Перед цим Чернігівську обласну державну адміністрацію очолював Валерій Куліч, якого звільнили 31 липня 2018 року. Він був головою ОДА з березня 2015-го.

US Charges 2 Iranians in First Online Ransom Case

In the first case of its kind, the U.S. Justice Department announced charges Wednesday against two Iranian hackers for allegedly launching so-called ransomware on the computer networks of U.S. municipalities, hospitals and other public institutions and extorting millions of dollars.

Ransomware is a type of malware used by cybercriminals to lock down computers and extort money from their users in exchange for providing the keys to unlock them. Once used primarily against individuals, ransomware has been increasingly employed in cyberattacks on businesses.

Faramarz Shahi Savandi, 34, and Mohammad Mehdi Shah Mansouri, 27, are accused of creating the SamSam Ransomware in December 2015 and installing it on the computer networks of more than 230 public and private entities in the United States and Canada, according to a 26-page indictment unsealed Wednesday.

With the targeted computer users unable to access their data, Savandi and Mansouri, operating out of Iran, would then demand a ransom payment made in the form of the virtual currency bitcoin in exchange for decryption keys for the encrypted data.

According to the indictment, the two Iranians received more than $6 million in cryptocurrencies from their victims which they converted into Iranian currency, or rial, using Iran-based bitcoin exchanges. About half of the infiltrated entities refused to make a ransom payment and suffered over $30 million in lost data, according to the indictment.

The victims included the cities of Atlanta, Newark and San Diego, the Colorado Department of Transportation, the University of Calgary in Calgary, Canada, and six U.S. public health care-related entities.

Deputy Attorney General Rod Rosenstein announced the six-count indictment at a press conference in Washington.

“Every sector of our economy is a target of malicious cyberactivity,” Rosenstein said. “But the events described in this indictment highlight the urgent need for municipalities, public utilities, health care institutions, universities, and other public organizations to enhance their cybersecurity.”

The two indicted Iranians remain at large and have been placed on the FBI’s wanted list. They’re charged with one count of conspiracy to commit wire fraud and two counts of intentional damage to a protected computer, among other related crimes.

The indictment marks the first time the Justice Department has brought charges against cybercriminals involved in a ransomware and extortion scheme, according to Rosenstein.  

Ransomware has grown in sophistication and distribution in recent years. According to a report by the cybersecurity firm Bitdefender, ransomware payments were expected to reach a record $2 billion in 2017.

‘Trend’ from Iran

The charges are also the latest in a string of indictments brought against Iranian hackers and cybercriminals in recent months. In March, prosecutors charged nine Iranian hackers with penetrating the computer networks of hundreds of American and foreign universities and other institutions to steal valuable research material. Unlike some of the previously indicted Iranian hackers, however, Savandi and Mansouri are not believed to have ties to Tehran.

“The actions highlighted today, which represent a continuing trend of cybercriminal activity emanating from Iran, were particularly threatening, as they targeted public safety institutions, including U.S. hospital systems and governmental entities,” said Amy Hess, executive assistant director of the FBI. “As cyberthreats evolve and cybercriminals develop more sophisticated techniques, so do we.”

The 35-month computer hacking scheme led by Savandi and Mansouri began in January 2016 with an attack on an unidentified business in Mercer County, New Jersey, and moved on to public entities such as the City of Newark and health care providers such as Kansas Heart Hospital in Wichita, Kansas. 

Assistant Attorney General Brian A. Benczkowski said the Iranian hackers carefully chose their targets. A few days prior to attacking the network of Kansas Heart Hospital, for example, they “conducted online searches concerning the hospital and accessed its website,” he said.

Kimberly Goody, manager of cybercrime analysis at cybersecurity firm FireEye, said the hackers probably chose to target health care and government organizations because “they provide critical services and believed their likelihood of paying was higher as a result.”

The indictment does not name the entities that paid a ransom.

Jeff Seldin contributed to this report.