МІП: розробляється процедура, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до Криму

Українська влада розробляє процедуру, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до анексованого Росією Криму, повідомило Міністерство інформаційної політики України.

У відомстві нагадали, що Державна прикордонна служба України повідомила про заборону на в’їзд іноземців до Криму на час дії правового режиму воєнного стану.

«Міністерство інформаційної політики у контакті з Державною міграційною службою і Державною прикордонною службою України працюють над виробленням процедури, яка забезпечить механізм доступу іноземних журналістів до тимчасово окупованого Криму», – заявили в МІП.

30 листопада московська кореспондентка шведської газети Dagens Nyheter та фінської Hufvudstadsbladet заявила, що їй не дозволили перетнути адміністративний кордон України із Кримом.

25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Після цього Верховна Рада підтримала запровадження з 26 листопада воєнного стану в Азово-Керченській акваторії та 10 областях: Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Харківській, Чернігівській і Вінницькій областях.

your ad here

New North American Trade Deal Signed in Buenos Aires

U.S. President Donald Trump, Canadian Prime Minister Justin Trudeau and Mexican President Enrique Peña Nieto have signed the new U.S. Mexico Canada Agreement, a deal designed to replace the North American Free Trade Agreement. White House Correspondent Patsy Widakuswara reports.

your ad here

США: у штаті Род-Айленд грудень оголосили місяцем пам’яті жертв Голодомору – посольство

Губернаторка американського штату Род-Айленд Джина Раймондо оголосила грудень 2018 року місяцем пам’яті жертв геноциду українців. Згідно з її офіційною заявою, таке рішення вона ухвалила, аби заохотити громадян вшанувати пам’ять українців, померлих під час Голодомору.

Відповідний документ оприлюднило посольство України в США, повідомивши, що Род-Айленд став 22-м штатом, який визнав Голодомор в Україні 1932-1922 років геноцидом українців.

«Завдяки спільним зусиллям і українських дипломатів у США, і української громади на сьогодні ми вже маємо більше двох десятків американських штатів, які чітко заявляють про свою позицію щодо дій Радянського Союзу на початку ХХ століття в Україні: «Голодомор – це акт геноциду», – йдеться в заяві дипломатичного представництва.

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.

your ad here

Адвокат: медики до кінця не кажуть Сенцову, що з його станом

Російські медики до кінця не кажуть засудженому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову, «що з його станом, скільки він ще буде в медичній частині колонії», заявив адвокат Дмитро Дінзе в інтерв’ю російській службі Радіо Свобода.

«У загін він досі не повернувся. Сенцов досі перебуває в окремій палаті медчастини і проходить реабілітацію після голодування. Його один раз возили в лікарню: проводили зовнішній огляд, оглядали внутрішні органи за допомогою спеціальної медичної апаратури – здійснювали так зване інструментальне обстеження. Встановили, що у нього є органічні зміни в області серця, нирок і печінки», – зазначив Дінзе.

Авдокат розповів, що Сенцов слідкує за новинами.

«Раніше у нього працював тільки «Перший канал». Зараз зробили антену, тому він нормально відстежує ситуацію. Єдине, коли я до нього приїхав, йому кілька тижнів вже не приходила «Новая газета». Один номер «Новой газеты», наприклад, 111-й, від нього взагалі приховували. Чомусь вони його за ніс водили: так-так, принесемо, у результаті нічого не приносили», – сказав Дінзе.

Український кінорежисер Олег Сенцов засуджений у Росії до 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер звинувачення відкидає. На знак протесту він голодував від 14 травня з вимогою звільнити всіх українців, яких Росія утримує за політичними мотивами. Сенцов припинив голодування 6 жовтня. Він назвав це «вимушеним заходом через загрозу насильницького годування».

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

your ad here

САП просить суд заарештувати Продана із заставою у 89 мільйонів

Спеціальна антикорупційна прокуратура направила до Солом’янського районного суду Києва клопотання про обрання запобіжного заходу колишньому виконувачу обов’язків глави Державної фіскальної служби Мирославу Продану.

САП вимагає заарештувати Продана з можливістю звільнення під заставу у 89 мільйонів гривень.

«Сьогодні САП звернулась до Солом’янського районного суду м. Києва із клопотанням про обрання запобіжного заходу (Продану – ред.) у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у сумі 89 мільйонів гривень, що відповідає сумі ймовірного незаконного збагачення. На виконання вимог статті 184 КПК України копію клопотання завчасно вручено підозрюваному», – зазначили у САП.

Читайте також: «Зникнення» Продана: у чому його підозрюють і чому він опинився за кордоном

У відомстві повідомили, що 30 листопада детективи НАБУ допитали Продана.

«Як і очікувалось, підозрюваний, порушуючи обіцянки у публічній площині про надання показань та документів по суті врученої підозри одразу по поверненню до України, від надання показів відмовився на підставі статті 63 Конституції України, жодних документів на обґрунтування своїх доводів по суті підозри не надав. Також підозрюваним та його захисниками не надано жодних підтверджуючих документів щодо поважності причин його відсутності на території України, в тому числі й про проходження лікування та неявок на виклики до САП», – ідеться у повідомленні.

16 листопада Спеціалізована антикорупційна прокуратура заочно оголосила Продану про підозру в незаконному збагаченні. Як стверджували в антикорупційному органі, Продан не з’явився на виклики для проведення слідчих і процесуальних дій, а також не надав підтвердження, що дійсно перебуває за кордоном з поважних причин.

Продана підозрюють у тому, що за час виконання обов’язків голови ДФС він заволодів сумою 89 мільйонів гривень і придбав на них дві квартири, два будинки в Туреччині і три автомобілі.

your ad here

Canada, Mexico, US Sign Trade Deal

The leaders of Canada, Mexico and the United States signed a new North American trade deal Friday. Justin Trudeau, Enrique Pena Nieto and Donald Trump inked the deal in Argentina, ahead of the opening of the G-20 summit.

It will, however, take a while for the agreement to take effect as lawmakers from all three countries have to approve the scheme, officially known as the US-Mexico-Canada Agreement, or USMCA.

The pact underpins $1.2 billion in annual trade among the three countries.

It replaces NAFTA, a pact that Trump had roundly criticized in his 2016 presidential campaign, terming it the worst trade deal in history and blaming NAFTA for the loss of American manufacturing jobs since it went into effect in 1994. 

Trump called the deal a “model agreement that changes the trade landscape forever” at a news conference with his North American counterparts in Buenos Aires, Argentina, ahead of the G-20 conference.

When the three countries agreed on the USMCA deal earlier this year, the U.S. leader said, “This landmark agreement will send cash and jobs pouring into the United States and into North America.” 

Joshua Meltzer, a senior Fellow at the Brookings Institution, told VOA at that time that the deal was not that much different from NAFTA.

“I wouldn’t say it’s a vastly different deal at all.” Meltzer said. “It’s an agreement that’s over 20 years old and so it clearly needed to be updated.I think certainly it reduces a level of anxiety about how the administration was going to square its rhetoric on trade with an actual trade deal. We certainly see some increased protectionism in some areas, particularly in the auto sector.But overall it’s an update of a trade agreement, it’s comprehensive, and it’s largely good for improving integration between the three economies.” 

your ad here

Єдина умова для вирішення глобальних проблем, зокрема, в Україні, – добра воля, а інструменти для цього є у лідерів G20 – Туск

Для вирішення глобальних проблем у світі достатньо доброх волі світових лідерів. По це перед початком саміту «Групи двадцяти» голова Європейської ради Дональд Туск. 

«Так як ми переживаємо складний момент для міжнародного співробітництва, я б хотів закликати лідерів «Групи двадцяти» скористатися цим самітом, включно із двосторонніми й неформальними зустрічами, для серйозного обговорення реальних проблем, на кшталт, торговельної війни, трагічної ситуації в Сирії та Ємені й російську агресію в Україні», – зазначив Туск.

«Я не бачу причин, аби лідери «Групи двадцяти» не змогли провести конструктивних консультацій, щоб вирішити ці проблеми. Особливо, тому що всі інструменти для цього знаходяться в їхніх руках. Єдина умова – добра воля», – зауважив голова Євроради.  

Не підтверджуючи можливості впровадження з боку ЄС нових санкцій проти Росії за нещодавню відкриту агресію та затримання українських суден і їхніх екіпажів, Туск запевнив, що, принаймні у грудні існуючі санкції будуть продовжені. 

«Євросоюз згуртований у підтримці української територіальної цілісноті й суверенітету. Тому, я переконаний, що ЄС у грудні продовжить санкції проти Росії», – заявив він, наголосивши, що остання «ескалація напруження в Азовському морі є предметом великого занепокоєння» в Європейському союзі. 

«Використання Росією сили проти українських суден є цілком неприйнятним», – заявив Туск. 

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу вимагають від Росії звільнити моряків, а президент США Дональд Трамп через відмову це зробити скасував заплановану зустріч із російським президентом Володимиром Путіним.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного станутерміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

Читайте ще: Саміт G20. Що керівники «Групи двадцяти» скажуть Путіну про напад на моряків України?

your ad here

Голова Вищої ради правосуддя Бенедисюк із порушенням закону отримав від Порошенка зброю – «Схеми»

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

your ad here

Санаторій «Лівадія» в анексованому Криму купив російський мільярдер Малофеєв

Наближений до Кремля російській бізнесмен Костянтин Малофеєв купив на торгах санаторій «Лівадія», розташований поруч із Лівадійським палацом в анесованому Росією Криму.

Малофеєв є засновником російського телеканалу «Царьград», він перебуває під міжнародними санкціями.

За даними російських ЗМІ, Малофеєв купив санаторій «Лівадія» за 509 мільйонів рублів. Загальна площа всіх будівель складає майже 30 тисяч квадратних метрів із обладнанням і меблями.

Читайте також: Канікули сина прем’єра Чехії в окупованому Криму: нові подробиці​

Санаторій розташований на схилі гори Могабі на півдні півострова, він був створений на базі колишньої літньої резиденції царської сім’ї Романових.

Про намір підконтрольної Кремлю влади Криму продати санаторій стало відомо 13 листопада.

Згідно з українським законодавством санаторій знаходиться у власності Верховної Ради України і підприємства українських профспілок «Укрпрофоздоровниця».

Читайте також: «Це сигнал усім, хто намагається нажитися від окупованого майна» – експерт про нові санкції проти Росії​

На початку липня стало відомо, що російська влада окупованого Криму продала за 1,5 мільярда рублів (це близько 620 мільйонів гривень – ред.) акції санаторіїв «Місхор», «Дюльбер» і «Ай-Петрі», які перебували в державній власності.

У березні 2014 року у анексованому Росією Криму «націоналізували» близько 480 підприємств і організацій. Україна подала позови в міжнародні суди, де вимагає в якості компенсацій не тільки гроші, але і російське закордонне майно.

your ad here

G-20 Prepares for Fiery Summit Amid Trade War, Security Tensions

World leaders are preparing for a potentially fiery G20 summit starting Friday in Buenos Aires. As Henry Ridgwell reports, the two-day meeting is being held against the backdrop of a spiraling trade war that has set the global economy on edge, plus a series of dangerous security flashpoints from Ukraine to the Middle East to the South China Sea.

your ad here

Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.

your ad here

Rosenstein Calls for Tech Firms to Work With Law Enforcement

U.S. Deputy Attorney General Rod Rosenstein called on social media companies and technology firms Thursday to work with law enforcement to protect the public from cybercriminals.  

 

Speaking at a symposium on online crime, Rosenstein said that “social media platforms provide unprecedented opportunities for the free exchange of ideas. But many users do not understand that the platforms allow malicious actors, including foreign government agents, to deceive them by launching vast influence operations.” 

 

He said it was up to the companies to “place security on the same footing as novelty and convenience, and design technology accordingly.”  

 

He warned that if the technology sector failed to do so, government would have to step in.  

 

“I think the companies now do understand if they do not take it upon themselves to self-regulate — which is essentially the theme of my talk today — they will face the potential of government regulation,” he said. 

Extortion scheme

 

Rosenstein’s remarks came a day after the Justice Department charged two Iranian hackers in connection with a multimillion-dollar cybercrime and extortion scheme that targeted government agencies, cities and businesses. 

 

Rosenstein said many tech companies are willing to work with law enforcement and to prevent the use of their platforms to spread disinformation. 

 

But he said that “some technology experts castigate colleagues who engage with law enforcement to address encryption and similar challenges. Just because people are quick to criticize you does not mean that you are doing the wrong thing.” 

 

U.S. law enforcement officials have long been pushing tech companies to make it easier for them to access information on private devices such as cellphones and social media accounts. But most firms have resisted, citing privacy of the users.  

 

Rosenstein said data encryption practices were a “significant detriment to public safety.”  

 

“Improvements in the ability to investigate crime and hold perpetrators accountable must match the pace at which technology is making crimes easier to commit and more destructive,” Rosenstein said. 

your ad here

Керченська криза: країни Вишеградської четвірки підтримали Україну

Міністри закордонних справ країн-членів Вишеградської «четвірки» – Чехії, Словаччини, Польщі та Угорщини, обговорюючи сьогодні ситуацію навколо Керченської кризи, висловили підтримку Україні, її суверенітету і територіальній цілісності.

Читайте також: Трамп скасував зустріч з Путіним через Керченську кризу​

Як повідомляє міністерство закордонних справ Словаччини, в контексті обговорення проблеми «лунала сильна підтримка  всіх чотирьох міністрів країн «четвірки» територіальної цілісності України в суперечці з Росією, в дусі ухвалених спільних заяв  ЄС і НАТО».

На зустрічі Вишеградської четвірки, яка відбулась у Братиславі,  міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч, його візаві зі Словаччини Мірослав Лайчак, з Угорщини – Петер Сійярто і з Чехії – Томаш Петршічек також обговорили питання, які стосуються підготовки саміту Вишеградської четвірки і «Східного партнерства».

Читайте також: У Стамбулі мітингували на підтримку суверенітету України (фото, відео)​

Саміт має відбутись весною наступного року з нагоди 10-ліття  започаткування програми «Східного партнерства». Зокрема, йшлося про потребу активізувати і зміцнити співпрацю з країнами «Східного партнерства».

Політика «Східного партнерства» ставить за мету зміцнення співпраці із сусідніми країнами Євросоюзу, в тому числі й з Україною. «Східне партнерство» було започатковане на засіданні Європейського союзу в Празі у травні 2009 року.

your ad here

Порошенко: дату проведення об’єднавчого собору незабаром оголосить патріарх Варфоломій

«Сьогодні схвалено текст томоса про надання незалежності української церкви, а також ухвалене рішення про скликання об’єднавчого православного собору» – президент

your ad here

Денісова вимагає в омбудсмена Росії уточнити, де перебувають українські моряки

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що звернулася до російської омбудсмена Тетяни Москалькової у зв’язку з інформацією про вивезення українських військових моряків з анексованого Криму до Москви.

«У зв’язку з суперечливими повідомленнями щодо місця перебування українських військовополонених звернулася до Уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з вимогою терміново перевірити цю інформацію та поінформувати мене в найкоротші терміни», – написала Денісова на своїй Facebook-сторінці, оприлюднивши текст звернення.

Тетяна Москалькова наразі не оприлюднила офіційної відповіді на цей запит.

29 листопада заступник заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз із посиланням на свої джерела заявив, що військовополонені моряки ВМС України, яких захопили прикордонники ФСБ Росії, досі перебувають в анексованому Криму.

Раніше 29 листопада кримськотатарський активіст Наріман Джелял із посиланням на адвокатів українських полонених моряків повідомив, що їх вивозять із Криму до Москви.

Читайте також: «У нас підготовлені різні плани реагування» – омбудсмен України про захоплених Росією моряків​

Натомість російський адвокат Микола Полозов, який має намір захищати капітана малого броньованого артилерійського катера «Бердянськ» Дениса Гриценка, сказав проекту Радіо Свобода Крим.Реалії, що поки не може підтвердити інформацію про вивіз українських моряків з анексованого півострова.

Раніше підконтрольний Москві Кримський районний суд Сімферополя заарештував 21 українського моряка до 25 січня 2019 року. Ще трьох моряків, які перебувають у лікарні в Керчі, заарештував Керченський міський суд на той же термін.

Українським морякам загрожує до шести років позбавлення волі за нібито «незаконний перетин державного кордону Росії».

25 листопада російські прикордонники у Керченській протоці відкрили вогонь по трьох українських кораблях і захопили їх. За даними української влади, шестеро українських моряків були поранені, зокрема двоє – у тяжкому стані. Росія заявила, що надала медичну допомогу трьом пораненим, про інших трьох не згадувала.

Читайте також: «Росія плює на все». Як у Криму арештовували українських моряків​

Підконтрольні Кремлю суди у Криму арештували всіх 24 моряків на два місяці. Українська влада визнає їх військовополоненими.

Країни Заходу засудили дії Росії. В Євросоюзі закликали до «стриманості і деескалації», а генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ оприлюднив заяву з вимогою до Росії звільнити військовополонених і захоплені кораблі.

26 листопада Верховна Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 діб у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії та в 10 областях. Це Вінницька, Луганська, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська.

your ad here