Росія «контролює» чи «окупувала» частину Донбасу: що означає рішення ПАРЄ – ранковий ефір Радіо Свобода

Українська армія – серед найсильніших. Завдяки реформам чи війні?

Крок ПАРЄ до визнання Росії окупантом. Якими будуть наслідки?

Українські заробітчани. Що вони роблять в Росії?

​На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: офіцер Генерального штабу ЗСУ, полковник Віктор Шидлюх, офіцер-доброволець, захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов, член експертної ради Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Іван Якубець; народний депутат, член постійної делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко, експерт Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич; заввідділу соціальних проблем ринку праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Лариса Лісогор, політолог Тимур Демчук і президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник.

Міжконфесійний конфлікт у рівненській Птичі має штучне коріння – Мінкульт

Протистояння в середовищі православної громади села Птича на Рівненщині має штучне коріння і може бути вирішене при добрій волі обох сторін конфлікту, заявили члени експертної ради департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, яка провела дводенне виїзне засідання на Рівненщині. 

На зустрічі зі священнослужителями та правоохоронцями йшлося, що інформація про конфлікт у храмі 2 квітня, яка з’явилася на сайті Рівненської єпархії УПЦ (МП) і яку поширили російські ЗМІ та керівник російського МЗС Сергій Лавров, є перекрученою.

Силового протистояння із застосуванням зброї та людей у балаклавах біля храму не було, констатували начальник головного управління Національної поліції у Рівненській області Валерій Самчук і начальник обласного управління СБУ Василь Бедрій.

Сутичку біля Свято-Успінської церкви 2 квітня спровокувало рішення Дубенського районного суду про зняття з цього приміщення арешту. Травму отримала вірянка УПЦ (МП), котра застосувала до односельців вогнегасника. Нині на храм вчергове накладений арешт.

Присутні на засіданні священники УПЦ КП вважають організацію почергового богослужіння оптимальним вирішенням конфлікту до наступної зустрічі представників громад. Представники УПЦ (МП) проти такого рішення, бо вважають споруду власністю лише своєї церкви.

За відмови будь-якої зі сторін від практики почергового використання храму експерти рекомендували священикам і владі найближчим часом організувати опитування православних вірян села Птича. У такому випадку храм має бути переданий для богослужінь тій громаді, де кількість вірян переважатиме, пояснив позицію комісії для Радіо Свобода директор департаменту в справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш.  

Упродовж трьох із половиною років у Птичі триває боротьба за храм між православними громадами Київського і Московського патріархатів. 

Експерти зауважили, що питання користування храмом може бути вирішене тільки в законодавчій площині, на основі закону про свободу совісті та релігійні організації. Комісія просить виконавчу і судову влади  категорично відмовитися від практики ігнорування положень згаданого закону при вирішенні питань користування храмами у всіх спірних випадках.

У 1991-му році історичну споруду храму тодішнє керівництво обласної ради передало релігійній громаді. УПЦ (МП) виграла апеляційний суд у суперечці за приміщення Свято-Успінської церкви у Птичі, оскільки в статуті релігійної громади вказано, що в разі ліквідації громади споруда церкви залишається єпархії. Люди кажуть, що не знали про цей пункт статуту.

Суди, які нині ухвалюють рішення на користь громади УПЦ (МП), керуються саме цією обставиною приватизації. Однак у 2014 році більша частина вірян перейшла під омофор УПЦ Київського патріархату. Цей факт підтверджений референдумом, зініційованим у  селі Птича в  2014 році УПЦ (МП). Водночас плебісцит з подібних питань в українському законодавстві не передбачений.

Крим: обвинувачення просить умовний термін для фігурантів «справи 26 лютого»

У підконтрольному Кремлю Центральному районному суді Сімферополя державний обвинувач Дмитро Таран запросив для фігурантів «справи 26 лютого» покарання у вигляді умовного терміну позбавлення волі з трирічним випробувальним терміном, повідомляє кореспондент проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Для Алі Асанова і Мустафи Дегерменджи прокурор запросив покарання у вигляді 5 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки, для Ескендера Кантемирова, Арсена Юнусова і Ескендера Емірвалієва – 3,5 роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на три роки.

Під час дебатів державний обвинувач заявив, що у перебігу судового слідства «доведена вина всіх підсудних у повному обсязі». Всі вони, на його думку, застосовували насильство до прихильників організації «Русское единство» під час участі в масових заворушеннях під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року.

Адвокат Кантемирова Айдер Азаматов зазначив у дебатах, що жоден свідок у суді не підтвердив участь його підзахисного в масових заворушеннях, а потерпілий Сергій Бербенець вказав на особистий конфлікт із Кантемировим. Також адвокат звернув увагу, що немає жодних доказів того, що його підзахисний діяв із кимось у групі та застосовував до когось насильство, ці факти не були доведені державним обвинуваченням.

Наприкінці березня підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму до 7 травня залишив під домашнім арештом фігурантів «справи 26 лютого» Алі Асанова і Мустафу Дегерменджи.

Суд над групою кримськотатарських активістів за участь у мітингу на підтримку територіальної цілісності України біля стін будівлі Верховної Ради Криму 26 лютого 2014 року розпочався в 2015 році. Активістів звинувачують в участі у масових заворушеннях.

Пізніше суд розділив «справу 26 лютого» на дві: окремо – щодо одного з лідерів кримськотатарського національного руху Ахтема Чийгоза, і окремо щодо інших фігурантів процесу – Алі Асанова, Мустафи Дегерменджи, Ескендера Кантемирова, Талята Юнусова, Ескендера Емірвалієва, Арсена Юнусова та Ескендера Небієва.

25 жовтня 2017 року російська влада звільнила засуджених у Криму заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова і передали їх Туреччини. Пізніше Умеров і Чийгоз приїхали до Києва.

 

G7: Україна має створити Антикорупційний суд за рекомендаціями Венеціанської комісії

«Група семи» промислово розвинутих держав світу заявила закликає Україну створити Антикорупційний суд, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії. Про це йдеться в поширеному в ніч на 24 квітня комюніке за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ держав «Групи семи» в Торонто (Канада).

«Ми вкотре підтверджуємо нашу підтримку реформ в Україні, і нас надихають кроки, здійснені на даний час, особливо у сферах децентралізації й економічного зростання. Ми закликаємо уряд України продовжувати чіткий прогрес на шляху реформ, які вона почала і яких вимагає народ. Це включає створення антикорупційного суду за рекомендаціями Венеціанської комісії, а також прогрес у виборчій реформі й ухвалення закону про національну безпеку», – йдеться у заяві.

1 березня Верховна Рада України підтримала президентський законопроект № 7440 про антикорупційний суд. Перед цим голова Верховної Ради Андрій Парубій закликав депутатів підтримати цей законопроект. Він зауважив, що всі рекомендації і зауваження до документа депутати зможуть розглянути до другого читання.

Загалом у парламенті були зареєстровані чотири законопроекти про антикорупційний суд.

Раніше Міжнародний валютний фонд наголошував на важливості невідкладного схвалення закону про антикорупційний суд в Україні, і «щоб при цьому під час його розгляду в парламенті були враховані поправки, необхідні для приведення остаточного тексту закону в повну відповідність із передбаченими програмою зобов’язаннями і рекомендаціями Венеціанської комісії Ради Європи».

Створення антикорупційного суду передбачає закон про судоустрій і статус суддів, у 2016 році. Проте до цього часу не схвалений спеціальний закон щодо такого суду.

 

У «Мотор Січі» обшуки СБУ називають «етапом рейдерського захоплення»

Народний депутат і голова правління ПАТ «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв називає обшуки на підприємстві, проведені напередодні СБУ, «надуманою акцією» й одним з етапів «рейдерського захоплення» підприємства.

«У документах було зазначено, що претензії по статті «диверсія». Ми підняли закони України, щоб прочитати, що таке диверсія, щоб знайти в тексті себе. У законі сказано, що диверсія передбачає руйнування будівель, підпал, свідоме радіоактивне зараження території з метою ураження людей. На сьогодні ми жодної будівлі не зруйнували, не підпалили і з радіоактивними елементами взагалі не маємо справи. Тобто настільки надумана чи не продумана акція, що наводить на думку, що, мабуть, це рейдерське захоплення», – заявив 24 квітня очільник підприємства.

Щодо обвинувачення у концентрації пакету акцій у руках іноземця, то Богуслаєв заявив, що акції підприємства перебувають у вільному продажі на біржах. Також голова правління ПАТ «Мотор Січ» заявив, що співпраця з китайським бізнесом відбувається у законних рамках.

«Останній час втрачаємо Китай та Індію – туди не їздять наші керівники. Що робити, якщо ми втрачаємо ринок? Один шлях, як роблять англійці, американці, французи – у тій країні, де в нас великий ринок, треба створювати сервісні служби з ремонту, обслуговування, навчання персоналу, а для цього треба мати територію. У мене грошей нема, щоб будувати завод. Ми знаходимо партнера у тій країні. Окрім того, за законами Китаю, іноземці не можуть там відкрити компанію. Тому я кілька років шукав, з ким об’єднатися, і на одній виставці мені порадили кількох підприємців, готових займатися авіаційною технікою. Там будується завод. Все легально робиться. Спроектовано завод, вклали китайці гроші, у нас підготовлено ліцензійну угоду за законами України», – сказав Богуслаєв.

23 квітня Служба безпеки України проводила обшуки на підприємстві «Мотор Січ» у межах провадження, відкритого за статтею про диверсію. За даними спецслужби, представники іноземної компанії розбудовують сучасний завод із виробництва авіадвигунів, на який планується перенести українське виробництво та передати технології. Для реалізації цих намірів, всупереч українському законодавству, іноземці здійснили опосередковану концентрацію контрольного пакета акцій компанії «Мотор Січ», який наразі оформлений на шість офшорних компаній та фізичну особу, заявили правоохоронці.

У липні 2017 року генпрокурор Юрій Луценко заявив, що стосовно підприємства «Мотор Січ» розслідують кілька кримінальних проваджень. «Одне з них веде Служба безпеки України, і воно зводиться до того, що велику частину акцій, які були раніше виведені на офшорні компанії, у власність передали в не встановленому законодавством порядку», – сказав Луценко.

Крім того, за його словами, Головне слідче управління ГПУ проводить перевірку ймовірного розкрадання державних коштів під час виконання підприємством державного оборонного замовлення.

ПАТ «Мотор Січ» – підприємство, яке займається розробкою, виробництвом та обслуговуванням авіаційних двигунів для літаків і вертольотів.

У Криму почалися російські військові навчання

У Криму розпочалися військові навчання, на яких російська армія відпрацьовує виявлення кораблів умовного супротивника, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії з посиланням на прес-службу Чорноморського флоту Росії.

Згідно з повідомленням, у навчаннях буде задіяно берегові ракетні комплекси. У відомстві нагадали, що в Криму розміщені російські розрахунки ракетних комплексів «Бастіон» та «Бал». Командно-штабне навчання ракетної бригади Чорноморського флоту Росії відбувається на полігоні бойової підготовки у Криму.

«На наступному етапі навчання розрахунки відпрацюють розгортання ракетних комплексів на місцевості і зміну вогневих позицій. Завершальним етапом залікового тактичного навчання стане виконання ракетниками завдань із виявлення умовних надводних цілей із подальшою передачею отриманих даних на командний пункт», – йдеться в повідомленні.

У лютому розрахунки ракетних комплексів «Бастіон» та «Бал» Чорноморського флоту Росії вже проводили у Криму навчання зі знищення морських цілей.

2018 році в районі мису Фіолент у Севастополі заступили на бойове чергування зенітні ракетні комплекси протиповітряної оборони С-400 «Тріумф».

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

МОЗ оголосило конкурс на посаду ректора Університету Богомольця після звільнення Амосової

Міністерство охорони здоров’я України оголосило конкурс на посаду ректора Національного медичного університету імені О.О. Богомольця після звільнення Катерини Амосова, повідомляє прес-служба відомства.

«МОЗ шукає керівника університету, що готовий впроваджувати якісні зміни в українську вищу медичну освіту. Важливо, щоб кандидати мали громадянство України, вчене звання та науковий ступінь, понад 10 років стажу науково-педагогічної діяльності й вільно володіли державною мовою», – заявили в міністерстві.

Згідно з повідомленням, прийом документів триватиме впродовж двох місяців. Вибори ректора НМУ ім. О. О. Богомольця відбудуться 19 вересня. До цього часу обов’язки ректора виконуватиме Ярослав Цехмістер, перший проректор з науково-педагогічної роботи університету.

2 квітня в МОЗ повідомили, що розривають контракт з ректором Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Катериною Амосовою. У відомстві заявили, що 30 березня після публічного розгляду звіту Амосової комісія МОЗ визнала її роботу у 2017 році незадовільною та рекомендувала міністерству розірвати контракт, який був підписаний у 2014-му на термін у сім років.

Під час засідання комісії Міністерства охорони здоров’я, зокрема, йшлося про розбіжності в цифрових даних у звіті Амосової, невикористання потенціалу в науково-методичній діяльності та про «порушення фінансової дисципліни, що призвели до втрат близько 3,5 мільйона гривень».

Сама Катерина Амосова заявляла про намір подати на МОЗ до суду через своє звільнення.

Читайте також: Численні порушення контракту: чому МОЗ хоче звільнити ректора Амосову

20 лютого Міністерство охорони здоров’я України повідомило про відсторонення Амосової від виконання обов’язків ректора Національного медичного університету імені Богомольця. У МОЗ пояснили, що це пов’язано із тим, що у цьому університеті не відбувся ліцензійний інтегрований іспит «Крок 1. Стоматологія», запланований на 20 лютого у всіх закладах вищої освіти, які готують лікарів-стоматологів.

За даними міністерства, це сталося через відсутність договору між Центром тестування, який є єдиною уповноваженою на проведення ліцензійних іспитів «Крок» організацією, і Національним медичним університетом імені Богомольця.

Амосова рішення про відсторонення оскаржила в суді. 2 березня Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Амосової і зупинив дію відповідного наказу Міністерства охорони здоров’я.

НАБУ завершило слідство щодо зловживань у «Адміністрації морських портів України» – заява

Національне антикорупційне бюро повідомило про завершення досудового слідства щодо сімох підозрюваних у заволодінні понад 247 мільйонів гривень державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

За даними НАБУ, розслідування під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури тривало від грудня 2015-го, серед підозрюваних – колишній голова підприємства та його перший заступник, екс-начальник відділу закупівель та чинний заступник начальника Одеської філії.

«За даними слідства, посадові особи ДП «АМПУ» у змові з приватними особами у 2015–2016 роках реалізували схему з розкрадання коштів під час державних закупівель послуг із днопоглиблення підхідних каналів і акваторій Бердянського та Маріупольського морських портів. Йдеться про вчинення антиконкурентних дій з метою забезпечення перемоги заздалегідь визначеного учасника конкурсних торгів, а також подальшого завищення вартості виконаних ним робіт. Внаслідок цього, на переконання детективів Бюро, державі (в особі ДП «АМПУ») завдано збитків на суму 247 млн. грн. Ця сума підтверджена висновком судово-економічної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження», – йдеться у повідомленні на сайті НАБУ.

Як повідомляє бюро, підозрюваних було затримано 29 січня цього року, а зараз цим особам та їхнім захисникам відкрито доступ до матеріалів кримінального провадження для ознайомлення. Після ознайомлення справу передадуть до суду.

«Адміністрація морських портів України» – підприємство, яке займається утриманням і забезпеченням ефективного використання державного майна, переданого йому в господарське ведення, в тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об’єктів портової інфраструктури.

Суд відкрив провадження щодо надання роликам про ГПУ статусу соціальної реклами

Окружний адміністративний суд Києва відкрив адмінпровадження щодо надання статусу соціальної реклами роликам про Генеральну прокуратуру, повідомляє Центр протидії корупції на своєму сайті. За даними організації, підготовче засідання у цій справі призначили на 1 червня.

За словами представників Центру протидії корупції,надання рекламі статусу «соціальної» дозволило ставити її в ефіри телеканалів та радіостанцій безкоштовно. Водночас, як вважають у ЦПК, згадані ролики мають більше ознак саме політичної реклами.

«Реклама містить відеофрагменти з зображенням Генерального прокурора Юрія Віталійовича Луценка, прізвища та імені Генерального прокурора Юрія Віталійовича Луценка, державну символіку (державний прапор України), символіку прокуратури, що заборонено», – йдеться у тексті позову, оприлюдненого активістами.

ЦПК виступає позивачем, відповідачем – Нацрада, третіми особами є Генеральний прокурор України Юрій Луценко та «Українська антикорупційна асоціація».

У Нацраді з питань телебачення та радіомовлення та прес-службі Генпрокуратури ситуацію наразі не коментували.

18 квітня Окружний адміністративний суд повідомив про отримання цього позову і про те, що вирішує питання про відкриття провадження у цій адміністративній справі.

На початку лютого деякі телеканали почали транслювати рекламні ролики про досягнення Генеральної прокуратури України, які завершувалися слоганом: «Виконуємо закон, встановлюємо справедливість – Юрій Луценко».

Тоді речниця генпрокурора України Лариса Сарган заявила, що Генеральна прокуратура України не має стосунку до виготовлення, замовлення та розповсюдження цих рекламних роликів.

 

Члени ПАРЄ порушили етичні норми в питаннях щодо Азербайджану – розслідування

Кілька членів Парламентської асамблеї Ради Європи порушили етичні норми та здійснювали діяльність «корупційного характеру» під час розгляду питань, пов’язаних із Азербайджаном. Про це за підсумками 10-місячного розслідування стверджують автори опублікованої 22 квітня доповіді. В аналізі на 229 сторінках ідеться, що Азербайджан застосував свій вплив, щоб звести до мінімуму критику виборів та порушень прав людини в цій країні.

Раніше критики порушили питання слабкої реакції ПАРЄ на ймовірні порушення в Азербайджані.

Розслідування проводили судді у відставці з Англії, Франції та Швеції. Фахівці заявили, що є також значні підстави вважати, що колишній італійський та два колишні азербайджанські депутати ПАРЄ причетні до «діяльності корупційного характеру». Вони додали, що п’ять колишніх членів асамблеї порушили кодекс поведінки, здійснивши лобістську діяльність від імені Азербайджану після закінчення терміну їхніх повноважень.

10 інших членів порушили свій кодекс поведінки під час роботи в комітетах, які займаються Азербайджаном, або беруть участь у місіях для спостереження за виборами в країні, вказано в розслідуванні.

Рада Європи, створена в 1949 році, має на меті сприяння захисту прав людини та верховенства права. Парламентська асамблея (ПАРЄ) складається з делегатів національних парламентів 47 держав-членів.

Голова азербайджанської делегації в ПАРЄ Самед Сеїдов заперечив звинувачення та засудив «кампанію ненависті проти Азербайджану», спрямовану на створення «розколу» між Баку та Радою Європи.

23 квітня у французькому місті Страсбург ПАРЄ розпочинає свою весняну сесію та планує, серед іншого, розглянути цей звіт.

Віце-президент ПАРЄ Володимир Ар’єв повідомив, що бюро Парламентської асамблеї Ради Європи відмовило задовольнити запит кількох делегацій про термінові дебати. Ідеться, зокрема, про обговорення отруєння Сергія та Юлії Скрипалів у Великій Британії, а також незаконних російських виборів в окупованому Криму.

«Це все на фоні корупційного скандалу в ПАРЄ з фактами хабарництва і неприхованого лобізму, оприлюдненими вчора. Вочевидь, навіть це не завадило деяким колегам відмовитися від дивно сталої проросійської позиції і повернутися до принципів, які покладені в основу Ради Європи», – заявив Ар’єв у Facebook.

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу – посол США

Із 2014 року США надали Україні майже один мільярд доларів на безпекову допомогу. Про це в ексклюзивному інтерв’ю спільному телепроектові Радіо Свобода і каналу «112 Україна» «Завтра» повідомила посол США в Україні Марі Йованович.

«Це, звичайно, включає обладнання, і ми часто зосереджуємося на цьому, і я думаю, що ми надаємо багато важливого обладнання, включно з приладами нічного бачення, радарами і так далі, які не лише покращують можливості, але також рятують життя українців».

Але, наголошує вона, на думку американських та українських генералів, саме військові навчання, якими забезпечують Україну не лише американці, але й інші союзники НАТО, є «найважливішою інвестицією».

«Попри те, що основні заслуги належать саме українським солдатам, які були настільки сміливими та захищали Україну на фронті, та я думаю, що навчання допомогли посилити їхні можливості. І я знаю, що наші солдати вражені тим, як Україна змінилася», – сказала вона.

У лютому 2018 року уряд США передав Збройним силам України 2500 приладів нічного бачення ЗСУ на загальну суму 5,8 мільйона доларів.

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї. США розглядає передачу «Джавелінів» як крок посилення обороноздатності України.

За інформацією Міністерства оборони України, починаючи з 2014 року, військово-технічну допомогу «нелетального» характеру Збройним силам країни надали близько 20 держав, включно зі США, Канадою, Чехією, Великою Британією, Німеччиною, Австралією. Лідером за обсягом допомоги є Сполучені Штати. Крім уже згаданих приладів нічного бачення, вони передали Україні броньовані автомобілі Humvee, радіостанції захищеного зв’язку, контрбатарейні радари, системи безпілотних літальних апаратів RQ-11 Raven, медичне обладнання.

Від 2014 року на Донбасі триває збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 тисяч людей.

Позиція США щодо України не зміниться, попри кадрові зміни в Держдепартаменті – Клімкін

Позиція Сполучених Штатів Америки щодо підтримки України не зміниться через звільнення Рекса Тіллерсона та очікуване призначення Майка Помпео на посаду державного секретаря США.

Про це сказав журналістам очільник українського МЗС Павло Клімкін після закінчення неформального сніданку міністрів закордонних справ «Групи семи» у канадському місті Торонто.

Читайте також: У Торонто стартувала зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи» за участю України

«Вона (позиція США – ред.) за визначенням не зміниться, оскільки у нас завжди є дуже чітка підтримка і республіканців, і демократів. Ті, хто вже працює, зокрема, новий радник президента США з питань національної безпеки пан Болтон і пан Помпео, який, як ми сподіваємося, буде затверджений, власне, наступного тижня, відомі своєю дуже чіткою проукраїнською позицією, позицією щодо підтримки України», – пояснив пресі Клімкін.

Тому, за словами міністра, у Києві не тільки не очікують зміни курсу у Вашингтоні, а, навпаки, розраховують отримати нові можливості після затвердження Майка Помпео на посаді державного секретаря США.

«Як тільки буде пан Помпео затверджений, будемо говорити із ним, що маємо робити далі. І, власне, саме про це вже говорили з американською делегацією тут, у Торонто», – повідомив Клімкін.

Сполучені Штати на зустрічі дипломатів країн «Групи семи» представляє виконувач обов’язків державного секретаря США Джон Салліван, який 21 квітня провів у Торонто двосторонню зустріч із главою українського МЗС. За словами Павла Клімкіна, під час цієї розмови обговорювали підтримку США у боротьбі України із російською агресією, ситуацію в Криму та на Донбасі, а також протидію новому газопроводу Росії в обхід України «Північній потік».

За словами ж речниці Держдепартаменту Гедер Науерт, виконувач обов’язків держсекретаря США Джон Салліван закликав владу України подвоїти зусилля з впровадження реформ, створити незалежний Антикорупційний суд та підвищити тарифи на газ.

Про це вона написала у Твіттері, коментуючи зустріч Саллівана з Клімкіним.

«Виконувач обов’язків секретаря Салліван закликав Україну подвоїти зусилля щодо реформ та дотримуватися програм МВФ шляхом ухвалення законодавства для створення справді незалежного Антикорупційного суду та підвищення тарифів на газ до паритетного рівня щодо імпорту» – написала вона.

За її словами, Салліван «підтвердив підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України перед обличчям російської агресії».

Також Науерт повідомила, що Салліван та Клімкін закликали Росію нарешті виконувати Мінські угоди і припинити окупацію Криму.

22 квітня у канадському місті Торонто проходить зустріч міністрів закордонних справ «Групи семи» за участю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна.

Читайте також: Клімкін обговорив із головами МЗС «Групи семи» питання Криму, Донбасу та політв’язнів

До складу «Групи семи» входять США, Японія, Німеччина, Канада, Італія, Франція та Велика Британія. У 2018 році у клубі головує Канада.

Депутати Європарламенту закликають бойкотувати Чемпіонат світу з футболу в Росії

60 депутатів Європарламенту закликають уряди країн ЄС бойкотувати фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії. Про це повідомила депутат Європейського парламенту Ребекка Гармс на сторінці у Twitter.

«60 депутатів Європарламенту звернулися до урядів ЄС утриматися від відвідування фіналу Чемпіонату світу з футболу-2018 (#FifaWorldCup2018), що відбудеться у Росії. Мир, спорт і Путін? Це неможливо», – написала Гармс.

Вона оприлюднила текст листа, в якому депутати Європарламенту закликають урядовців приєднатися до урядів Ісландії та Великої Британії і не відвідувати фінальну частину Чемпіонату світу з футболу 2018 року в Росії.

«Напад у Солсбері був просто останньою насмішкою Володимира Путіна над нашими європейськими цінностями. Цьому передували невибіркові бомбардування шкіл, лікарень і цивільних районів у Сирії, вторгнення в Україну; систематичні хакерські атаки; дезінформаційні кампанії; втручання у вибори; спроби дестабілізувати наше суспільство та ослабити й розділити ЄС – все це не робить Росію добрим господарем чемпіонату світу», – удеться у зверненні.

Євродепутати переконані, що уряди європейських держав не повинні зміцнювати авторитарний і антизахідний шлях російського президента, а мають бойкотувати ЧС-2018 з футболу й висловитися на захист прав людини, демократичних цінностей та світу.

11 квітня міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав європейських політиків до політичного бойкоту Чемпіонату світу з футболу в Росії.

Фінал Чемпіонату світу з футболу 2018 року відбудеться з 14 червня по 15 липня. Ігри проходитимуть у 11 містах Російської Федерації.

У Вірменії новопризначений прем’єр-міністр Серж Сарґсян закликав опозицію до негайних переговорів

Прем’єр-міністр Вірменії Серж Сарґсян закликав опозиційного парламентаря Нікола Пашиняна до негайних переговорів. Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на офіційному сайті прем’єр-міністра.

«Я глибоко стурбований внутрішньополітичними процесами. Щоб уникнути непоправних втрат, закликаю Нікола Пашиняна сісти за стіл політичного діалогу і переговорів. Це має бути зроблено негайно», – наголосив Серж Сарґсян.

Пашинян раніше відмовився від переговорів із Сарґсяном.

«Тепер для діалогу вже надто пізно, але це не означає, що ми не готові до будь-якої дискусії», – сказав Нікол Пашинян тисячам демонстрантів напередодні під час мітингу в центрі Єревана.

В Єревані вже 9-й день тривають масові акції протесту проти призначення екс-президента Вірменії Сержа Сарґсяна прем’єр-міністром країни, який, за новою Конституцією, має всю повноту влади.

Прихильники опозиції звинувачують його в тому, що він не виконав своєї обіцянки не претендувати на посаду прем’єр-міністра після закінчення свого другого п’ятирічного терміну на посаді президента. Вони також вважають, що він не виконав своїх передвиборних обіцянок протягом 10 років перебування при владі.

Напередодні, виступаючи на мітингу на площі Республіки в Єревані, Нікол Пашинян висунув вимоги до влади. Зокрема, він зажадав відставки новопризначеного прем’єр-міністра Сержа Сарґсяна і проведення дострокових парламентських виборів.

Тим часом поліція Вірменії сьогодні виступила з черговою заявою, в якій наголосила, що ухвалено рішення про припинення «несанкціонованих зборів». Поліція закликала Нікола Пашиняна та інших організаторів акцій протесту попередити про це учасників демонстрацій.

20 квітня у вірменській столиці поліція затримала понад 180 людей.

Протести також відбуваються в другому і третьому за величиною містах Вірменії, Гюмрі і Ванадзорі.

Президент Вірменії Армен Сарґсян, який не пов’язаний з Сержем Сарґсяном, 19 квітня після сутичок між протестувальниками і поліцією закликав до діалогу.

Сполучені Штати настійливо закликали владу та протестувальників виявляти стриманість і уникати насильства. Росія теж заявляла, що закони не повинні порушуватися.

Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини закликало вірменську владу захистити та забезпечити право на свободу мирних зібрань в країні.

Демократи подали в суд на Трампа. Президент США обіцяє заходи у відповідь

Демократична партія США подала позов проти російського уряду, виборчої кампанії президента Дональда Трампа та організації WikiLeaks, звинувачуючи їх у змові з метою зриву президентської виборчої кампанії в 2016 році та спроби схилити виборців на бік Трампа.

Судовий позов, поданий у федеральний окружний суд у штаті Манхеттен 20 квітня, стверджує, що провідні представники кампанії Трампа змовилися з російським урядом та його військовим шпигунським агентством, щоб заподіяти шкоду кандидату в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон і допомогти Трампу зламати комп’ютери Демократичної партії.

У відповідь на цей позов президент США Дональд Трамп обіцяє вжити заходів. Про це американський президент написав у Twitter.

«Щойно почув: демократи-обструкціоністи подали в суд на штаб. Це може бути гарною новиною, тому що ми тепер відповімо на тему серверів DNC (Національного комітету Демократичної партії – ред.), які вони відмовилися передати ФБР, серверів Деббі Вассерман-Шульц і документів, які були у таємничої людини з Пакистану, і електронних листів Клінтон», – написав Трамп.

У позовній заяві Демократичної партії не згадується ім’я самого Дональда Трампа, але є, зокрема, імена його зятя Джареда Кушнера, колишнього керівника передвиборчого штабу Пола Манафорта і його заступника Ріка Гейтса. Також фігурує ім’я старшого сина Трампа – Дональда Трампа-молодшого.

У Комітеті кампанії з переобрання «Трамп 2020» назвали судовий процес легковажним і сказали, що у демократів є прагнення отримати кошти.

Трамп неодноразово заперечував, що його кампанія змовилася з Росією. Москва також спростовує втручання у вибори в США.

Балуха хочуть відправити в карцер СІЗО Сімферополя – правозахисники

Засудженого в анексованому Росією Криму українського активіста Володимира Балуха, який голодує від 19 березня, мають намір відправити в карцер СІЗО Сімферополя, повідомляє Кримська правозахисна група.

За даними правозахисників, Балуха звинувачують в «порушенні правил внутрішнього розпорядку».

«У карцері українець буде перебувати три доби. Рішення про поміщення людини в карцер ухвалює комісія зі співробітників СІЗО. Ув’язненим, які перебувають у карцері, забороняється листування, побачення, крім побачень з адвокатом, а також придбання продуктів харчування і предметів першої необхідності. Вони не мають права отримувати посилки і передачі, а користуватися спальним місцем можна тільки в спеціально відведені вночі години», – йдеться в повідомленні.

При цьому, за даними правозахисників, Балух у карцер ще не переведений через те, що існує черга на відбування такого покарання, пов’язана з переповненням СІЗО.

Публічних коментарів представників кримського СІЗО з цього приводу немає.

Балух продовжує безстрокове голодування, яке він оголосив 19 березня.

Суд в анексованому Криму визнав Балуха винним в зберіганні боєприпасів і засудив його до трьох років і п’яти місяців позбавлення волі в колонії-поселенні, а також штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4600 гривень).

Інша справа проти активіста порушена через заяви начальника ізолятора тимчасового тримання в селищі Роздольне Валерія Ткаченка, який стверджує, що Балух його побив. При цьому сам активіст і його захист заявляють, що це Ткаченко напав на нього.

19 березня підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд обрав для Володимира Балуха запобіжний захід у цій справі у вигляді утримання під вартою до 19 червня 2018 року.

Міністерство закордонних справ України вимагає негайно звільнити Балуха і допустити до нього українських лікарів.

ФСБ Росії затримала активіста 8 грудня 2016 року. Співробітники ФСБ стверджували, що знайшли на горищі будинку, де живе Володимир Балух, 90 патронів і кілька тротилових шашок.

Захист Балуха і правозахисники стверджують, що він став жертвою репресій за свою проукраїнську позицію – через прапор України на подвір’ї його будинку.

«Газпром» направив у Стокгольм документи для розторгнення контрактів із «Нафтогазом»

Російський «Газпром» повідомив, що направив до Стокгольмського арбітражу документи для розторгнення контрактів з компанією «Нафтогаз України» на постачання газу і його транзит через територію України.

«Переговори з «Нафтогазом України» до результату не призвели», – повідомила прес-служба «Газпрому».

У компанії також цитують голову «Газпрому» Олексія Міллера, який заявив, що російський газовий монополіст готовий вести переговори з «Нафтогазом» про транзит газу після 2019 року.

«Однак Україна повинна обґрунтувати економічну доцільність транзиту через свою територію», – сказав Міллер.

Українська сторона наразі заяву «Газпрому» не коментувала.

28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги «Нафтогазу» щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту: за рішенням арбітражу, «Нафтогаз» домігся компенсації у сумі 4,63 мільярда доларів США за недопоставку «Газпромом» погоджених обсягів газу для транзиту.

За результатами попереднього арбітражного провадження у Стокгольмі, щодо поставок газу, яке визнало 22 грудня 2017 року борг української сторони перед російською на суму 2,018 мільярда доларів, «Газпром» має сплатити 2,56 мільярда доларів США на користь «Нафтогазу».

У «Газпромі» заявили, що не згодні з рішенням Стокгольмського арбітражу в суперечці з компанією «Нафтогаз України» і вказали, що «за підсумками такого вердикту виник дисбаланс у відносинах з «Нафтогазом» щодо постачання і транзиту газу.

5 березня «Газпром» розповів, що направив компанії «Нафтогаз України» повідомлення про початок процедури розторгнення контрактів на постачання й транзит газу.

Депутата Баленка можуть позбавити статусу почесного консула Перу після запиту «Схем» про протиправне сумісництво

Український бізнесмен, власник мережі супермаркетів «Фуршет» та депутат Київради Ігор Баленко порушує «Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб» Міністерства закордонних справ. Про це йдеться в розслідуванні «Почесний щит» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

«Ігор Баленко є почесним консулом Республіки Перу та водночас депутатом Київради. А це прямо суперечить вимогам до почесних консулів: «почесною консульською посадовою особою може бути громадянин України, який не є обраним до органів місцевого  самоврядування», – йдеться в матеріалі.

У відповіді на запит журналістів у МЗС підтвердили, що ситуацію справді необхідно врегулювати або припинити повноваження Ігоря Баленка як почесного консула. У відпомстві пообіцяли звернутися з цього приводу до посольства Перу.

«У зв’язку з отриманням інформації щодо обрання Баленка до органу місцевого самоврядування МЗС звернеться до посольства Республіки Перу в Республіці Польща з проханням врегулювати ситуацію відповідно до законодавства України або припинити повноваження Баленка як почесного консула», – йдеться у відповіді на запит.

Сам бізнесмен заявив журналістам, що не бачить у своїх діях ніяких порушень та вважає, що вимоги Положення його не стосуються, оскільки він став консулом ще до того, як вони з’явилися: «Коли я вступав на посаду, не було цього положення. Я тоді міг бути і депутатом, і бути почесним консулом. Якби я його отримував зараз, тоді б мені міністерство могло відмовити у наданні статусу почесного консула».

Почесне консульство Республіки Перу розташоване в одній будівлі із низкою компаній, які контролює Ігор Баленко. Відповідно до «Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року» та українського Положення, розробленого МЗС, консульська установа має такі привілеї: звільнення від податків приміщення консульства, заборона обшукувати консульський архів, можливість користуватися автівкою з дипломатичними номерами тощо.

У розслідуванні «Почесний щит» «Схеми» розповіли, що українські бізнесмени, політики і державні діячі можуть використовувати привілеї та переваги, які надає статус почесного консула іноземної країни, щоб забезпечити собі дипломатичну недоторканість та захиститися від обшуків.

​Низка можновладців може використовувати статус почесних консулів задля недоторканності та захисту від обшуків – «Схеми»

Українські бізнесмени, політики і державні діячі можуть використовувати привілеї та переваги, які надає статус почесного консула іноземної країни, щоб забезпечити собі дипломатичну недоторканність та захиститися від обшуків. Про це йдеться в матеріалі «Почесний щит» програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).

Існує ціла низка привілеїв, які отримає така консульська установа відповідно до «Віденської конвенції про консульські зносини від 1963 року» та українського Положення, розробленого Міністерством закордонних справ України. Наприклад, недоторканність кореспонденції консульства, заборона для правоохоронців відкривати чи затримувати консульську валізу, звільнення від податків приміщення консульства, заборона обшукувати консульський архів, можливість користуватися автівкою з дипломатичними номерами.

Павло Гречківський, член Вищої ради правосуддя, має статус почесного консула Республіки Мальта у Києві, йдеться в матеріалі. При цьому наразі у Шевченківському райсуді Києва розглядають справу, яка стосується самого Павла Гречківського. Ідеться про вимагання 500 тисяч доларів за незаконний вплив на досудове розслідування. У прокуратурі розповіли журналістам, що не змогли провести усіх необхідних обшуків в офісі Гречківського саме через те, що на ньому висить табличка консульства.

«Була нагальна необхідність проведення обшуків у приміщеннях, але разом із тим, коли ми дійшли до тих приміщень і з’ясували, що це консульські приміщення, то не проводився там обшук, бо отримані там докази могли бути визнані судом недопустимими», – розповідає Дмитро Вакаров, прокурор департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури.

Сам член ВРП та почесний консул Мальти Павло Гречківський не захотів говорити з журналістами про це. «У прокуратурі як щось кажуть, то ставте ці питання прокуратурі. На жаль, прокуратура просто не знає закону», – зазначив він.

Так само відмовився і пояснити, чому не декларує користування автомобілем Ауді А8, який оформлений на почесне консульство Республіки Мальта у Києві:  «А чи не багато у вас на сьогоднішній день запитань?» – заявив Гречківський у коментарі журналісту програми «Схеми».

Почесне консульство Сейшельських Островів у Києві очолює Ігор Гладковський. Ця посада йому перейшла від батька – Олега Гладковського, нині – першого заступника секретаря Ради нацбезпеки й оборони України. Протягом тривалого часу офіс почесного консульства був у будівлі на столичній вулиці Електриків, 29а. За однією адресою з групою компаній «Укрпромінвест» Петра Порошенка, Ігоря Кононенка та самого Олега Гладковського.

Нині офіс консульства переїхав за іншою адресою, і знайти його складно. Але зателефонувавши за номером консульства, журналісти «Схем» потрапили у компанію «Хюндай Мотор Україна». Ця приватна фірма належить Ігорю та Олегу Гладковським.

Таким чином, почесне консульство Сейшел, яке Олег Гладковський зареєстрував у будівлі групи «Укрпромінвест», його син Ігор, який замінив батька на посаді, переніс у будівлю компанії, яку очолює сам, йдеться у розслідуванні.

Депутат Київради Ігор Баленко – почесний консул Республіки Перу. Адреса консульства збігається із адресами кількох юридичних осіб, які входять у групу компаній «Фуршет», які контролює Баленко.

Разом із тим, журналісти виявили, що Ігор Баленко порушує «Положення про почесних (нештатних) консульських посадових осіб» Міністерства закордонних справ.

Ігор Баленко є почесним консулом Республіки Перу та водночас депутатом Київради, а це прямо суперечить вимогам до почесних консулів: «почесною консульською посадовою особою може бути громадянин України, який не є обраним до органів місцевого самоврядування».

У відповідь на запит журналістів у МЗС повідомили, що у зв’язку з отриманням такої інформації звернуться до посольства Перу у Польщі «з проханням врегулювати ситуацію відповідно до законодавства України або припинити повноваження Баленка як почесного консула».

У свою чергу бізнесмен заявив журналістам, що не бачить у своїх діях ніяких порушень та вважає, що вимоги Положення його не стосуються, оскільки він став консулом ще до того, як вони з’явилися: «Коли я вступав на посаду, не було цього положення. Я тоді міг бути і депутатом, і бути почесним консулом. Якби я його отримував зараз, тоді б мені міністерство могло відмовити у наданні статусу почесного консула».

Україна отримає 9 мільйонів євро від Німеччини для переселенців – Кабмін

Україна отримає дев’ять мільйонів євро від уряду Німеччини на створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб та розвиток інфраструктури в містах, які приймають переселенців, повідомила прес-служба Кабінету міністрів України.

В уряді заявили, що відповідну фінансову та проектну угоду 19 квітня підписали міністр соціальної політики України Андрій Рева, керівник міського та інфраструктурного підрозділу німецького державного Банку Розвитку KfW Маріон Кнееш та виконавчий директор Українського фонду соціальних інвестицій Андрій Лактіонов.

У Кабміні зазначили, що проект допоможе створити соціальне житло для близько 1000 внутрішньо переміщених осіб.

«Безповоротна фінансова допомога надається Міністерством економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ) через німецький державний Банк Розвитку KfW. Проект «Сприяння розвитку соціальної інфраструктури. УФСІ VI» триватиме чотири роки. Грантові кошти спрямовуються у Дніпропетровську, Запорізьку, Харківську області та підконтрольні уряду України райони Донецької і Луганської областей», – заявили в Кабінеті міністрів.

Згідно з повідомленням, угода від 19 квітня «є логічним продовженням проекту, який завдяки попередньому гранту уряду Німеччини Український фонд соціальних інвестицій реалізує зараз». Завдяки цьому проекту вже відкрили три соціальні гуртожитки у Мелітополі Запорізької області. До кінця року ще близько 700 внутрішньо переміщених осіб отримають квартири або кімнати в гуртожитках у 14 відремонтованих об’єктах.

За даними Міністерства соціальної політики, в Україні зареєстровано 1,5 мільйона переселенців.

СБУ відмовилася повідомити, чи фігурує російський військовий Дубинський у розслідуванні щодо MH17

Служба безпеки України у відповіді на запит Радіо Свобода відмовилася повідомити, чи фігурує в розслідуванні справи про збиття літака рейсу MH17 над Донбасом влітку 2014 року відставний російський військовослужбовець, колишній керівник «розвідки» угруповання «ДНР» Сергій Дубинський.

У СБУ також не повідомили, за якими статтями обвинувачують Дубинського. Нещодавно з’явилася інформація про завершення досудового розслідування СБУ проти російського військового.

У відповіді на запит Радіо Свобода щодо того, за якими статтями обвинувачують Дубинського, чи є в матеріалах досудового розслідування дані, що вказують на його причетність до атаки на MH17 і чи розслідує взагалі СБУ участь Дубинського в атаці на «Боїнг», у СБУ повідомили, що здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом збиття літака за статтею «теракт».

«7 серпня 2014 року Генеральною прокуратурою України було підписано угоду про створення міжнародної спільної слідчої групи з розслідування даного злочину Україною, Нідерландами, Бельгією, Малайзією й Австралією. Що стосується надання даних щодо розслідування даної трагедії, то, відповідно до положень зазначеної угоди, жодна інформація не може бути поширеною сторонами в пресі чи через інші засоби публічного розповсюдження без отримання на це згоди інших сторін», – відповіли в СБУ.

В офіційній урядовій газеті «Урядовий кур’єр» 12 квітня була опублікована повістка з вимогою до Дубинського та його адвоката з’явитися до СБУ в Києві для вручення письмового повідомлення про зміну підозри і для надання доступу й ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Також підозрюваному мали вручити копію обвинувального акту. Це свідчить про те, що СБУ завершила розслідування щодо відставного російського військовослужбовця.

У грудні минулого року суд дозволив СБУ спеціальне (заочне) розслідування щодо Дубинського у справі щодо створення терористичної організації.

Журналісти і міжнародні дослідницькі організації ідентифікували Дубинського (відомого за прізвиськом «Хмурий») через аудіозаписи, оприлюднені СБУ, з перехопленням розмов фігурантів справи про збиття в небі над Донбасом малайзійського «Боїнга» рейсу MH17 влітку 2014 року.

До війни Дубинський жив в одному з сіл Донбасу. Зараз в Україні у нього залишилися близькі родичі. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії поспілкувалися з рідним братом російського полковника, Романом Дубинським. Зокрема, він заявив, що його брат дійсно був російським військовим і воював на боці бойовиків у 2014 році. Роман Дубинський також підтвердив, що його брат Сергій Дубинський поїхав з Донбасу на початку 2015 року і осів на хуторі Великий Лог Ростовської області Росії. Донбас.Реалії вирушили туди, щоб розпитати самого фігуранта аудіозаписів про атаку на малайзійський «Боїнг», але він відмовився розмовляти з журналістами.

Ексклюзивні подробиці з біографії полковника і докази його ймовірної причетності до збиття MH17 надав і колишній товариш по службі.

Офіційно міжнародна Спільна слідча група і українські правоохоронні органи поки що не називають імен людей, причетних до катастрофи літака, внаслідок якої загинули 298 людей.

Наприкінці вересня 2016 року міжнародна Спільна слідча група під керівництвом прокуратури Нідерландів оголосила перші попередні офіційні підсумки розслідування. У доповіді йдеться про те, що зенітно-ракетна установка «Бук», із якої збили «Боїнг», була доставлена на територію України з Росії. Місце пуску ракети – селище Первомайське, яке перебувало під контролем бойовиків, контрольованих Росією. До числа підозрюваних, згідно з доповіддю, входять близько 100 осіб.

У Кремлі заявили, що доповідь не можна вважати «остаточною правдою», а висновки слідчих у Москві назвали «попередніми». У МЗС Росії назвали доповідь «упередженою».