Практична підготовка з джавелінами розпочнеться 2 травня – Полторак

Практична підготовка української армії з американськими протитанковими ракетними комплексами «Джавелін» (Javelin) розпочнеться 2 травня, повідомив міністр оборони України Степан Полторак у Facebook.

«Це рішення (про передачу джавелінів – ред.) дало нам можливість приступити від теоретичної до практичної підготовки наших розрахунків «Джавелін», які розпочнуться 2 травня на базі навчальних центрів Збройних сил України і дадуть нам можливість створити потужний протитанковий резерв», – розповів Полторак.

30 квітня Державний департамент США повідомив Радіо Свобода про прибуття джавелінів до України. Пізніше президент України Петро Порошенко підтвердив цю інформацію.

Наприкінці 2017 року адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення про продаж Україні летальної зброї, у тому числі протитанкових ракетних комплексів Javelin. 1 березня Державний департамент США схвалив продаж Україні 210 протиракетних комплексів Javelin і 37 пускових установок до них на загальну суму близько 47 мільйонів доларів.

Читайте також: 210 джавелінів для України: один на три російські танки на Донбасі

Оборонний бюджет США на 2018 фінансовий рік передбачає надання Україні 350 мільйонів доларів оборонної допомоги, зокрема і можливість передачі летальної зброї.

«Джавелін» (Javelin) – американський переносний протитанковий ракетний комплекс (ППРК), призначений для ураження бронетехніки, танків, а також БПЛА, вертольотів і гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку.

Представництво ЄС в Україні засуджує порушення прав фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Абдуллаєва у Криму – заява

Представництво ЄС в Україні засуджує порушення прав фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя. Про це повідомляється у заяві на сторінці у Facebook Представництва ЄС в Україні.

«Представництво ЄС і надалі засуджує будь-які порушення прав кримських татар, зокрема, це стосується стану здоров’я Узеїра Абдуллаєва», – йдеться у повідомленні.

Напередодні кримський адвокат Джеміль Темішев заявив про важкий стан Узеїра Абдуллаєва, що може спричинити відрив тромбу і зараження крові. За даними Темішева, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився. Пізніше він зазначив, що звертався до російської прокуратури, яка пообіцяла, що Абдуллаєву нададуть медичну допомогу «вже сьогодні».

Окрім того, як заявила український омбудсман Людмила Денісова після візиту російських спостерігачів до СІЗО Сімферополя, здоров’я фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва станом на 30 квітня поліпшується, він самостійно пересувається за допомогою тростини і жодних скарг не висловлює.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що у її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильний біль. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: це Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському «халіфаті», але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії, а з 2014 року і в окупованому нею українському Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у цій країні 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 

Фігуранта «справи Хізб ут-Тахрір» Абдулаєва перевели в медичну частину СІЗО – дружина

Фігуранта сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва перевели в медичну частину СІЗО Сімферополя, повідомила дружина арештованого Фера Абдуллаєва під час засідання громадського об’єднання «Кримська солідарність», передає проект Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Я щойно приїхала з СІЗО, де члени Громадської спостережної комісії наполягли на тому, щоб зайти до Узеїра. Їм це вдалося. За результатами їх відвідування, чоловіка перевели в медсанчастину СІЗО», – розповіла Абдуллаєва.

30 квітня адвокат Джеміль Темішев повідомив, що у російській прокуратурі Криму запевнили, що Абдуллаєв «отримає належну медичну допомогу вже сьогодні».

Адвокат також розповідав, що у першій половині дня в СІЗО до Абдуллаєва прийшли члени російської Громадської спостережної комісії (ОНК) в Криму, але результати їхніх відвідин тоді були невідомі.

Перед цим він повідомив про важкий стан Узеїра Абдуллаєва, що «загрожує відривом тромбу і генералізованим сепсисом». За даними Темішева, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що в її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильні болі. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

Фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Абдуллаєва загрожує відрив тромбу і зараження крові – адвокат

Стан фігуранта сімферопольського «справи Хізб ут-Тахрір» Узеїра Абдуллаєва, якого утримують у СІЗО Сімферополя, «загрожує відривом тромбу і генералізованим сепсисом», повідомив журналіст російської служби Радіо Свобода Антон Наумлюк, посилаючись на кримського адвоката Джеміля Темішева.

«Наскільки мені відомо, у Абдуллаєва є тромбофлебіт вен нижніх і верхніх кінцівок, трофічне ураження гомілки, абсцес гомілки і передпліччя, септицемія. Стан загрожує відривом тромбу і генералізованим сепсисом», – цитує заяву адвоката Наумлюк.

За його даними, незважаючи на заяву лікаря про те, що Абдулаєву потрібна госпіталізація, підсудного відправили назад в ізолятор, де його стан погіршився.

«У СІЗО йому лише колють антибіотик і роблять примочки. Стан постійно погіршується », – додав журналіст.

МЗС України закликало допустити до Абдуллаєва українських лікарів.

У понеділок 30 квітня мати Абдуллаєва повідомила, що в її сина, який перебуває в СІЗО Сімферополя, кілька днів тримається висока температура, опухла й набрякла нога, він відчуває сильні болі. За словами Діляри Абдуллаєвої, ці ознаки можуть свідчити про зараження крові.

Перед цим підконтрольний Росії Верховний суд Криму відхилив апеляції захисту фігурантів сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких Теймур Абдуллаєв, на продовження запобіжного заходу.

12 жовтня 2016 року в Криму провели обшуки в п’яти мусульманських сім’ях. У результаті обшуків затримано п’ятьох кримських татар, яких звинувачують в участі забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір»: Рустем Ісмаїлов, Узеїр Абдуллаєв, Теймур Абдуллаєв, Еміль Джемаденов, Айдер Саледінов.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього й кажуть, що піддаються несправедливому переслідуванню в Росії і в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.

 

 

 

 

 

 

У МЗС засудили продовження арешту українцю Грибу

У Міністерстві закордонних справ України засудили продовження арешту 19-річному українцю Павлу Грибу.

«Рішуче засуджуємо «рішення» російського суду і вимагаємо звільнення політв’язня Павла Гриба. Також вимагаємо допустити українських лікарів», – написала речниця МЗС Мар’яна Беца у Twitter.

28 квітня Жовтневий районний суд російського Краснодара продовжив арешт 19-річному українцю Павлу Грибу до 4 липня.

Він зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Комітет виборців України повідомив про порушення на виборах в ОТГ

Комітет виборців України повідомляє про порушення на перших виборах в 40 об’єднаних територіальних громадах.

За даними організації, серед порушень – відкриття дільниць із запізненням, незаконна агітація в день виборів, голосування виборців за межами дільниць, порушення таємниці голосування, підвезення виборців до дільниць.

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко повідомляв, що 29 квітня перші вибори відбуваються в 40 об’єднаних територіальних громадах. За його даними, вибори проходять у 4 міських, 14 селищних, 22 сільських ОТГ у 17 областях.

Після проведення виборів 29 квітня загалом в Україні існуватимуть 705 ОТГ.

Суд у Росії продовжив арешт українцю Грибу до 4 липня – батько

Жовтневий районний суд російського Краснодара продовжив арешт 19-річному українцю Павлу Грибу до 4 липня, повідомив його батько Ігор Гриб «Громадському».

Він зазначив, що засідання відбулося в закритому режимі в суботу, 28 квітня.

«Як тільки побачили в залі матір і генерального консула, суддя оголосив, що засідання є закритим і їх попросили вийти», – сказав Ігор Гриб.

Павло Гриб у серпні 2017 року зник у білоруському Гомелі, пізніше його знайшли у СІЗО у російському Краснодарі. Йому інкримінують вчинення злочину за статтею про тероризм.

Генеральна прокуратура України відкрила провадження через зникнення українця.

Адвокат Павла Гриба в Україні Євгенія Закревська повідомила, що Європейський суд з прав людини вимагає від Росії доступу українських лікарів до хлопця, щоб оцінити стан його здоров’я. За повідомленням батьків, 19-річний Павло Гриб через інвалідність має постійно вживати підтримуючі препарати.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу і шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

Сущенка перевели з одиночної камери – захисник

Утримуваного під вартою в Росії українського журналіста Романа Сущенка перевели з одиночної камери СІЗО до камери на двох, повідомив його захисник Марк Фейгін.

«Сущенка знову перевели з одиночки, куди він був поміщений відразу після позбавлення мене адвокатського статусу, в камеру на двох. Тепер у нього співкамерник. А до цього заявляли, що переведення в одиночку викликане інтересами безпеки. Як тільки суд мене повернув за ст.49 КПК РФ, необхідність виходить відпала? Ще буде чимало чудес», – написав Фейгін у Facebook.

Про те, що Сущенка перевели до одиночної камери, Фейгін повідомив 25 квітня наступного дня після того, як його позбавили статусу адвоката.

Міністерство закордонних справ України направило Росії ноту протесту через зміни умов тримання українського журналіста.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

27 березня суд почав розгляд справи по суті, засідання відбуваються в закритому режимі. На початку суду Сущенко не визнав провину в повному обсязі.

Наприкінці березня Марк Фейгін заявляв, що розгляд справи українського журналіста в російському суді може завершитися вже у травні, і тоді ж під впливом міжнародних посередників Сущенко може бути звільнений. Підтвердження такого припущення з боку офіційних органів Росії немає.

 

Вдова Вороненкова заявляє про погрози з Росії

Вдова екс-депутата Державної думи Росії Дениса Вороненкова Марія Максакова в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що періодично отримує погрози з Росії.

«Вони періодично (надходять – ред.). Як тільки я щось скажу в черговий раз неприємне, то вони відразу – весь Messenger покривається відразу цими усіма. Як тільки трішки спокійніше – менше, але все рівно йдуть», – сказала вона.

Максакова не уточнила, від кого саме надходять ці погрози.

За її словами, її колишній цивільний чоловік, громадянин Росії Володимир Тюрін, якого підозрюють в організації вбивства Вороненкова, особисто не виходив з нею на зв’язок після вбивства, але писав смс-повідомлення. Крім того, були повідомлення від людей з його оточення. «Поки я не заблокувала всіх, хто виходив зі мною на контакт від нього – так, вони там писали мені», – додала вона.

За словами Максакової, вона має дозвіл на проживання в Україні і в посольство Росії звертатися не збирається.

«Я маю постійну посвідку на проживання. Це дає можливість все життя прожити в Україні. І через 3 чи 4 роки це надає можливість також отримати громадянство України», – сказала вона.

Колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова застрелили 23 березня 2017 року центрі Києва. У результаті стрілянини також був поранений його охоронець і нападник, який пізніше помер від поранень.

За півтора місяці до цього, 5 лютого, Слідчий комітет Росії офіційно оголосив Вороненкова в розшук. Його звинувачували в шахрайстві.

У жовтні 2016 року, програвши на виборах в Держдуму і побоюючись переслідувань з боку ФСБ Росії, Вороненков поїхав в Україну. Через два дні після закінчення своїх повноважень депутата він отримав українське громадянство і дав в Києві свідчення проти екс-президента України Віктора Януковича у справі про державну зраду.

У жовтні минулого року генпрокурор України Юрій Луценко заявив, що слідчі знають імена учасників і організаторів вбивства Дениса Вороненкова. За його словами, вбивство було скоєне на замовлення Володимира Тюріна, колишнього цивільного чоловіка вдови Вороненкова, Марії Максакової.

Жан Беленюк заявив, що не їхатиме на чемпіонат Європи з боротьби у Росію

Срібний призер Олімпіади у бразильському Ріо-де-Жанейро із греко-римської боротьби Жан Беленюк повідомив 27 квітня на своїй сторінці в Instagram, що не поїде у російський Каспійськ на чемпіонат Європи.

За словами спортсмена, це робити йому «заборонили за тиждень до виїзду». Подробиць Беленюк не наводить.

«Не хочу вдаватися в подробиці, зазначу лише, що ми до останнього боролися за право їхати на ці змагання і, б’юсь об заклад, доклали би всіх зусиль, аби підняти український прапор і на цьому всеєвропейської форумі!» – написав він.

Асоціація спортивної боротьби оприлюднила заяву про намір направити українську делегацію на чемпіонат Європи, що триватиме із 29 квітня по 7 травня, також зазначивши, що це не суперечить наказу Міністерства молоді і спорту від 11 квітня 2018-го про заборону фінансування участі українських спортсменів у змаганнях на території Росії, який нібито є чинним замість наказу за 14 березня, що забороняв саму участь спортсменів у змаганнях на території Росії.

19 квітня міністр молоді і спорту Ігор Жданов заявив, що не може заборонити українським спортсменам брати участь у змаганнях у Росії, але особисто виступає «категорично проти», оскільки ніхто там не зможе гарантувати їм безпеку. Жданов тоді зазначив, що частина борців є українськими військовими або співробітниками силових відомств.

«Наголошую – суті рішення це не міняє. Жодних коштів українських платників податків не буде витрачено на такі поїздки. Жодних виплат державних преміальних за участь в таких змаганнях не буде нараховано», – заявив він.

На Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро 216-го Жан Беленюк став срібним призером із греко-римської боротьби у вазі до 85 кілограмів. Після фінального поєдинку зі спортсменом із Росії Давітом Чакветадзе Беленюк зазначив, що все вирішив суддівський фактор, і додав, що йому довелося «зіткнутися з потужним лоббі Росії у Міжнародній федерації боротьби».

Суд назвав дату розгляду клопотання про продовження арешту Рубана

Шевченківський районний суд Києва отримав клопотання про продовження арешту голови громадської організації «Офіцерський корпус» Володимира Рубана, якого підозрюють в підготовці терактів, інформує прес-служба суду.

Згідно з повідомленням, розгляд клопотання призначений на 11:00 4 травня.

Читайте також: Хто такий Володимир Рубан? 

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Як заявляв голова Служби безпеки України Василь Грицак, затримавши Рубана, СБУ вдалося «попередити масштабні терористичні акти», які мали бути вчинені найближчим часом у Києві та в інших містах України. Він заявив, що рівень терористичної загрози «був найбільшим за часи незалежності України».

За його словами, зокрема, «з мінометів мали розстріляти центральну частину Києва… мало бути якомога більше трупів, якомога більше крові, ішлося б про тисячі загиблих».

9 березня Шевченківський районний суд Києва обрав для Рубана запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 6 травня.

Пізніше в цій справ заарештували народного депутата Надію Савченко.

Представник Росії в ТКГ: обмін полоненими може відбутися «найближчим часом»

Обмін полоненими на Донбасі може відбутися «найближчим часом», заявив представник Росії в Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на сході України Борис Гризлов.

«Ми готуємо можливість обміну за форматом «всіх на всіх», але, зрозуміло, що це буде все одно покроковий обмін, «всіх на всіх» складно, вивіряються списки. Я думаю, що найближчим часом буде чергова можливість великого обміну», – сказав Гризлов.

18 квітня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляла, що в питанні звільнення заручників немає прогресу.

Станом на кінець січня в СБУ повідомляли, що в заручниках на непідконтрольних уряду територіях Донбасу перебувають 108 людей.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)».

Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

Затриманих після обшуків у Білогірську вивезли з анексованого Криму – Чубаров

Затриманих після багатогодинних обшуків у Білогірську 26 квітня кримськотатарських підприємців Ресуля Веліляєва й Алі Барієва вивезли з анексованого Росією Криму, повідомив у Facebook голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Зараз Ресуль Веліляєв і Алі Барієв перебувають під цілодобовим контролем карателів, хоча їхній статус ще не позначений. Вони не арештовані й офіційно не затримані, але їх вивезли з Криму. Розумію, що на них саме зараз здійснюється безпрецедентний тиск. Чим все це закінчиться, дізнаємося скоро», – написав Чубаров.

Публічних коментарів російських силовиків з цього приводу немає.

Читайте також: «Оптові» обшуки: чому російські силовики прийшли до кримськотатарського бізнесмена й мецената

Вранці 26 квітня стало відомо, що російські силовики проводять обшуки у магазинах кримської торговельної мережі «Гузель» і фірми «КримОпт» у Білогірську.

Чубаров повідомляв, що російські силовики прийшли з обшуками в будинки кримськотатарських підприємців, меценатів, активістів кримськотатарського національного руху Алі Барієва, Асана Барієва, Ремзі Веліляєва, Ресуля Веліляєва, Екрема Веліляєва, Зери Веліляєва, а також їхніх дорослих дітей, які живуть окремо.

За даними Чубарова, російські силовики відвезли Ресуля Веліляєва і Алі Барієва в управління Слідчого комітет Росії по Криму. Їх допитували понад три години.

В управлінні Слідчого комітету Росії по анексованому Криму заявили, що «в даний час у підрозділи немає в провадженні справ щодо бізнесменів або фірм, за адресами яких проводилися обшуки», повідомляє «РІА Крим». За даними російського видання «Коммерсант», обшуки проводили співробітники ФСБ за підтримки бійців ОМОНу.

Торгова мережа «Гузель» і фірма «КримОпт» належать бізнесменові Ресулу Веліляєву.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Сумніватися у тому, що хіматака в Солсбері пов’язана із Росією, немає підстав – голова НАТО

Ставити під сумнів факти й аналізи Великої Британії про «російський слід» в атаці із використанням хімічної речовини військового призначення у Солсбері немає сенсу, заявляє генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

«У нас немає підстав сумніватися у доказах й оцінках, наданих Сполученим Королівством. Ми вітаємо також те, що в розслідуванні цього жахливого нападу Британія працює із Організацією із заборони хімічної зброї», – сказав керівник Північноатлантичного альянсу 27 квітня в Брюсселі за результатами засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 29 країн-союзниць альянсу.

До того ж, за його словами, на причетність Росії до цього інциденту вказує й те, що він відбувся на тлі широкого арсеналу підривної діяльності з боку цієї держави.

«Ця атака відбулася на тлі цілого набору підривної поведінки Росії і це також стало причиною такої різкої реакції держав-союзниць, включно із видворенням російських посадовців із місії Росії при НАТО», – заявив Столтенберґ, додаючи, що таким чином НАТО вже протягом 70 років стоїть на сторожі країн-союзниць.

«Але в той же час ми бачимо все більше спроб із боку Росії залякувати та дестабілізувати, включно із кібератаками, прагненням підірвати наші демократичні інституції, дезінформацією та пропагандою. І навіть використанням хімічної зброї в Солсбері. Тому ми повинні продовжувати демонструвати нашу солідарність і рішучість, а також посилювати нашу стійкість, розробляти потужніші інструменти боротьби з цими гібридними загрозами», – заявив генеральний секретар НАТО.

За словами Столтенберґа, у відносинах із Росією настав цілком новий період, «бо це не Холодна війна, але й не стратегічне партнерство».

«Це дещо нове й саме тому дуже важливо те, що ми поєднуємо, з одного боку, жорстку та міцну позицію, демонструючи нашу згуртованість, і водночас, ми тримаємо наші канали відкритими для діалогу», – заявляє голова НАТО.

Російська агресивна політика останніх років є однією із головних тем зустрічі у Брюсселі міністрів закордонних справ держав-членів цього військово-політичного альянсу.

У Лондоні наполягають, що колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля і його дочку Юлію отруїли нервово-паралітичною речовиною «Новачок», виробленою в Росії. Москва звинувачення в причетності до нападу заперечує.

 

 

Для захисту прав ромів у Києві створять робочу групу – Князєв

Для захисту прав ромів у Києві створять робочу групу, заявив голова Національної поліції України Сергій Князєв під час зустрічі з начальником поліції Києва Андрієм Крищенком та керівником адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борисом Захаровим, передає прес-служба поліції.

За словами Князєва, до складу групи увійдуть представники місцевої влади, поліцейські та правозахисники.

«Сьогодні не йдеться про паспортизацію населення, оскільки головний документ є майже у кожного представника етнічних меншин. Нас турбує їх спосіб життя, умови проживання, догляд за дітьми, їх навчання та своєчасне надання медичної допомоги. Ми готові переорієнтувати роботу дільничних офіцерів поліції, доповнити штат помічниками та консультантами, аби наші зусилля дали позитивний результат у вирішенні цих питань», – заявив Князєв.

Читайте також: Що відбувається із ромськими поселеннями у Києві

Поліція Києва повідомила 25 квітня, що відкрила два кримінальні провадження через розгін ромського табору – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство».

24 квітня керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю 112.ua заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство.

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців. Окрім того, він анонсував «нові рейди».

Жителі ромського табору в Києві заявили про ультиматум від людей у формі.

Напад на ромський табір засудила Українська Гельсінська спілка з прав людини та правозахисна організація Amnesty International.

Суд у Росії допустив Фейгіна до розгляду справи Сущенка, попри позбавлення статусу адвоката

Російський юрист Марк Фейгін, якого нещодавно влада Росії позбавила статусу адвоката, заявляє, що московський суд допустив його до розгляду справи українського журналіста Романа Сущенка як «іншу особу», що передбачає законодавство Росії.

«Отже, я допущений судом до розгляду справи Романа Сущенка як інша особа за частиною 2 статті 49 КПК РФ. Також за статтею 18 «Про утримання під вартою …» Сущенко заявив клопотання про мій допуск до відвідувань у в’язниці як представника в ЄСПЛ. Тепер я чекаю повернення мого статусу адвоката судом і припинення беззаконня», – написав Фейгін 27 квітня у Twitter.

Він додав, що перебуває в залі суду в Москві, де триває подання доказів стороною захисту. «Роман Сущенко в порядку», – додав він.

Фейгін також повідомив, що суд перейде до дебатів сторін 28 травня.

Раніше Фейгін заявляв про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката.

Фейгін раніше пов’язував відкриття дисциплінарної справи проти нього з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.

 

Камеру з кабінету Чеботаря знищили до початку розгляду у суді справи «рюкзаків Авакова» – «Схеми»

Прихована камера, яка зафіксувала переговори в кабінеті екс-заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря щодо закупівлі рюкзаків для Нацгвардії,була знищена як речовий доказ на виконання ухвали суду в рамках іншого кримінального провадження. У НАБУ планували використати цей пристрій як ймовірний речовий доказ у справі «рюкзаків Авакова». Про це йдеться у розслідуванні «Рюкзаки Авакова»: знищений доказ» програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»). 

Відповідна ухвала про знищення речових доказів, серед яких був записувальний пристрій, як виявили журналісти, була винесена Бориспільським міськрайонним судом у липні 2017 року – через два місяці після оголошення вироку директору держпідприємства «Спецсервіс» Василю Петрівському, підозрюваному в розкраданні піску з балансу МВС шляхом приховування його нестачі та штучного створення законних підстав для його вивезення.

Розмови Петрівського про це з колишнім заступником міністра внутрішніх справ Сергієм Чеботарем, який до травня 2015 року відповідав у міністерстві за державні закупівлі, була зафіксована на приховану камеру, встановлену співробітниками СБУ на прохання військової прокуратури в рамках кримінального провадження про корупцію в МВС.

У судовій ухвалі йдеться, що серед іншого має бути знищений «прилад, який надійшов разом із супровідним листом Головного слідчого управління СБУ та який відноситься до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації», тобто ця сама камера.

Як з’ясували «Схеми», у листопаді 2017-го детективи НАБУ звернулися до суду з листом, у якому зазначили, що камера з кабінету Чеботаря може бути речовим доказом в іншій справі – щодо закупівлі рюкзаків для Нацгвардії, де також фігурує екс-заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар та син Авакова Олександр. У свою чергу суддя звернувся до Нацполіції з проханням цей доказ не знищувати. Адже саме ця камера як речовий доказ, за словами правоохоронців, дозволяє підтвердити чи виключити факт можливого монтажу записів у кабінеті Чеботаря. 

На цей пристрій були записані розмови не тільки про розкрадання піску, а й у тому числі, про закупівлю наплічників в обхід законної тендерної процедури. Зокрема, на відео зафіксовано, як це обговорює чоловік, схожий на Олександра Авакова з чоловіком, схожим на екс-заступника міністра Сергія Чеботаря. 

Утім, за даними джерел «Схем», спеціальна комісія оперативно знищила докази влітку 2017 року – ще до звернення детективів до суду.

За інформацією «Схем», ініціатором подання клопотання про знищення усіх речових доказів у справі Петрівського, ймовірно, був адвокат, який раніше його захищав, а тепер представляє інтереси Сергія Чеботаря – Ігор Юдін. Говорити з журналістами він відмовився, зазначивши, що «не коментує справи своїх клієнтів».

Голова Бориспільського міськрайонного суду Сергій Вознюк, який розглядав справу Петрівського і ухвалив в її рамках рішення про знищення всіх речових доказів, зокрема, відеопристрою, пояснив у коментарі «Схемам»: «Перелік доказів, який був зазначений, у судовому засіданні безпосередньо представляв представник генеральної прокуратури, який зазначив, що ці докази, згідно з переліком, підлягають знищенню, оскільки не використовуються в інших провадженнях».

Суддя запевнив, що на момент ухвалення рішення не знав, що це саме та відеокамера, на яку також були записані розмови про «рюкзаки Авакова», дізнався пізніше. Окрім того, стверджує він, прокурор переконував, що ці речові докази використовуються лише в рамках провадження щодо Петрівського.

Про те, що ніякого пристрою у справі Авакова-молодшого «з моменту внесення відомостей в ЄРДР і до моменту оголошення стороні захисту про закінчення розслідування» не було, стверджує і його адвокат Андрій Федур та наполягає, що «і знищення не може бути».

Водночас у НАБУ запевняють, що мають достатньо інших доказів у цій справі.

«Ці записи не є єдиним доказом по справі. На мою думку, доказів достатньо для того, щоб справу передати до суду і слухати по суті», – зазначив у коментарі директор НАБУ Артем Ситник.

На початку 2016 року журналісти програми «Схеми» знайшли відеозаписи, схожі на зйомки прихованою камерою в кабінеті на той час заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. Публікація розслідування викликала резонанс: уже через місяць «справу рюкзаків Авакова» у військової прокуратури за підслідністю витребувало Національне антикорупційне бюро. 

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Сам Олександр Аваков назвав цю справу політичною. Так само й міністерство внутрішніх справ України, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син непричетний до розтрати бюджетних коштів. 

17 квітня Солом’янський районний суд Києва скасував арешт майна Олександра Авакова.

 

 

Укравтодор планує відмовитися від ямкового ремонту доріг

Державне агентство автомобільних доріг України планує відмовитися від ямкового ремонту, повідомив виконувач обов’язків голови Укравтодору Славомір Новак. За його словами, мета агентства за п’ять років з’єднати якісними дорогами усі обласні центри.

«Це не є ремонт по своїй суті, це аварійна ліквідація ямковості для забезпечення проїзду по дорогах. Тимчасові, крайні заходи. Частиною нашої стратегії є відмова від таких ремонтів», – заявив Новак.

Однак, за його словами, одразу відмовитися від ямкового ремонту доріг в Україні неможливо.

«Наприклад, минулого року завдяки «ямковому ремонту» було забезпечено проїзд по 40 тисячах кілометрів доріг. Коштів, які ми витратили на це, – нам вистачило б лише на 300 кілометрів середнього ремонту (це 10-15 кілометрів на кожну область)», – зазначив голова Укравтодору.

14 квітня, прем’єр-міністр Володимир Гройсман, повідомив, що в найближчі п’ять років на ремонт і будівництво українських доріг виділять 300 мільярдів гривень.

Україна і Болгарія підписали декларацію про імплементацію мовної статті закону про освіту

Міністр освіти України Лілія Гриневич та її болгарський колега Красімір Валчев підписали декларацію щодо імплементації мовної статті закону «Про освіту» та гарантування прав болгарської меншини в Україні, повідомило МОН України.

Гриневич пояснила, що мета України – надання рівних можливостей усім школярам.

«Ми пропонуємо поступово впроваджувати більше предметів державною мовою з п’ятього класу. Кількість предметів, які вивчаються українською, буде поступово збільшуватись клас за класом, щоб в 11-му досягти пропорції 60% предметів українською та 40% предметів мовою меншини», – зазначила Лілія Гриневич.

Вона також наголосила, що Україна реалізує всі рекомендації Венеційської комісії. Зокрема, уже підготували дорожню карту, що містить перелік законодавчих та інших заходів для поступового впровадження мовної статті.

Згідно з повідомленням, Україна та Болгарія працюватимуть над новим протоколом про співробітництво і обмін між країнами в навчальні роки в період з 2019 до 2023-го.

Міністр Красімір Валчев підтвердив, що для Болгарії розвиток партнерських стосунків з Україною є дуже важливим, тому активна співпраця продовжується та вже найближчим часом болгарська сторона надішле свої пропозиції до проекту протоколу.

15 лютого Кабінет міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до закону про освіту. Перед цим, 14 лютого, уряд схвалив законопроект, який має внести зміни до перехідних положень закону «Про освіту» й продовжити перехідний період для імплементації мовної статті на 3 роки – до 2023-го.

Продовження перехідного періоду пропонувала Венеційська комісія.

Восени минулого року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Росія: Фейгін заявляє про намір оскаржити позбавлення статусу адвоката

Російський юрист Марк Фейгін заявляє про намір оскаржити в суді рішення адвокатської палати Москви про позбавлення його статусу адвоката. Фейгін написав про це 25 квітня у Facebook через день після ухваленого палатою рішення у зверненні до російського товариства адвокатів.

«24 квітня 2018 року рада адвокатської палати міста Москви ухвалила рішення про припинення мого статусу адвоката з підстав, які не можна визнати ні правовими, ні обґрунтованими, ні справедливими. Мабуть, вперше в історії російської адвокатури позбавляють професії за висловлення думки в соціальних мережах. Три повідомлення, зроблені в мережі «Твіттер» у липні 2017 року, стали приводом для застосування найбільш суворої міри дисциплінарного покарання», — написав Фейгін.

Він закликав колег до підтримки.

Фейгін раніше пов’язував відкриття цієї дисциплінарної справи з тим, що він захищає в суді українського журналіста Романа Сущенка.

ФСБ Росії 30 вересня 2016 року в Москві затримала Романа Сущенка, назвавши його співробітником української розвідки, який нібито «цілеспрямовано збирав відомості про діяльність збройних сил і військ національної гвардії Росії, що становлять державну таємницю». Кримінальну справу стосовно журналіста порушили за статтею «шпигунство».

Раніше Марк Фейгін захищав у суді також інших затриманих із політичних мотивів українських громадян, зокрема Надію Савченко та Ільмі Умерова.

Уряд підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки

Кабінет міністрів України підтримав законопроект про підвищення штрафів за порушення вимог пожежної безпеки, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ. Документ направили до Верховної Ради.

Згідно з проектом, за порушення встановлених вимог пожежної безпеки для громадян пропонується встановити штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів (від 510 до 850 гривень), а для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів (від 850 до 1700 гривень).

У МВС зазначили, що наразі максимальний штраф, накладений на правопорушника, становить 170 гривень.

За даними Державної служби з надзвичайних ситуацій, протягом останніх п’яти років в Україні сталося близько 353 тисяч пожеж, на яких загинуло понад 11 тисяч осіб, а прямі збитки від них склали майже шість мільярдів гривень.

Наприкінці березня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив, що 30 березня ДСНС розпочне перевірки закладів масового скупчення людей на предмет вимог безпеки, передусім пожежної. Перед цим уряд доручив перевірити на пожежну безпеку торговельно-розважальні центри, кінотеатри, школи, дитячі садки й інші місця масового перебування людей.

11 квітня в ДСНС повідомили, що на об’єктах із масовим перебуванням людей виявили понад 15 тисяч порушень, з яких більше 5 тисяч не усувались протягом тривалого часу.

Директор Державного бюро розслідувань вважає, що запуск відомства затягують

Запуск Державного бюро розслідувань затягують. Такою думкою в інтерв’ю Радіо Свобода поділився очільник ДБР Роман Труба.

«Затягування в запуску Державного бюро розслідувань відчувається не лише щодо приміщення, а і, наприклад, щодо ухвалення проектів законів, які на цей час є у Верховній Раді. Ми всі розуміємо, що коли є погодження, коли є порозуміння фракцій – закони ухвалюються дуже швидко», – сказав Труба.

За його словами, ті законопроекти, які внесені до Верховної Ради, є технічними.

«Їх підтримують експерти, науковці і більшість парламентарів, проте вже значний період часу ми технічні норми не можемо провести через сесійну залу», – заявив Труба.

Наразі відомство розташовується в кількох кабінетах будівлі Кабінету міністрів України. За словами голови бюро, уже підписаний договір оренди приміщення для офісу відомства.

«На цей час розробляємо технічну документацію, а потім будемо проводити тендерні процедури щодо проведення ремонту. Затягування, на мій погляд, існує. За п’ять місяців можна було запропонувати приміщення, яке б в повній мірі задовольняло Державне бюро розслідувань. Цього зроблено не було», – сказав Труба.

Він зазначив, що це приміщення також не задовольняє в повній мірі потреби бюро.

«Тому робота на цьому не зупиняється, ми продовжуємо її і намагаємося знайти таке приміщення, яке на кілька десятків років зніме питання щодо його пошуку», ­– розповів голова ДБР.

У лютому Труба заявляв, що має намір запустити бюро до 1 вересня.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Суд у Херсоні обере запобіжний захід довіреній особі Путіна

Херсонський міський суд 25 квітня розгляне клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо керівниці кримського відділення російського громадського руху «Волонтери Перемоги», довіреної особи президента Росії Володимира Путіна Олени Одновол, яку 23 квітня затримали на адміністративному кордоні з окупованим Кримом.

Як повідомляє прес-служба суду, засідання заплановане на 10 ранку.

«Дана особа займалася агітацією і збором підписів на підтримку одного з кандидатів на виборах президента Росії і підозрюється в скоєнні державної зради (ч. 1 ст. 111 КК України)», – йдеться в повідомленні.

Згідно з даними прокуратури Автономної Республіки Крим, затримана незаконно організувала і проводила в окупованих Криму і Севастополі збір підписів на підтримку висування Путіна кандидатом на посаду президента Росії на виборах 2018 року.

У російському громадському русі «Волонтери Перемоги» вимагають звільнити Одновол. Також з такою вимогою звернулася російський омбудсмен Тетяна Москалькова.

Напередодні виборів президента Росії, які пройшли 18 березня 2018 року, прокуратура АРК закликала кримчан не брати участь в організації російських виборів у Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу ввели ряд економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.