Штаб АТО: бойовики стріляли 44 рази, 1 військовий загинув, 1 травмований на Донбасі

Один український військовий загинув, один поранений на Донбасі унаслідок обстрілів з боку підтримуваних Росією бойовиків 25 березня, інформує штаб української воєнної операції. У штабі заявили, що сепаратисти відкривали вогонь 44 рази.

За даними українських військових, на донецькому напрямку бойовики напередодні стріляли в Опитному, Лебединському, Широкині, поблизу Пісків, Талаківки, Авдіївки, Богданівки, Новотроїцького, Водяного, шахти Бутівка, Верхньоторецького, Павлополя, Гнутова, Кам’янки, Мар’їнки та Красногорівки. 

На луганському напрямку було зафіксовано 2 обстріли позицій ЗСУ – в Новгородському та Троїцького, додали в штабі.

В угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових в обстрілах в районі Талаківки. В угрупованні «ЛНР» заявили, що ЗСУ стріляли у неділю один раз – поблизу села Нижнє Лозове.

Згідно з домовленостями тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, черговий режим припинення вогню мав розпочатися з початку доби 5 березня. Сторони неодноразово заявляли про його порушення і звинувачували в цьому одна одну.

Грицак: у битві з агресором загинули 23 співробітники СБУ

23 співробітники Служби безпеки України загинули «у битві» з Росією, заявив голова СБУ Василь Грицак з нагоди 26-ї річниці з дня створення спецслужби.

«Співробітники української спецслужби воюючи на видимих і невидимих фронтах ефективно захищають національні інтереси держави, законні права та свободи громадян. Передовою для нас стала вся країна. Ми знешкоджуємо ворога не лише в районі проведення антитерористичної операції, але й у глибокому тилу. Низький уклін 23 нашим героям, які віддали життя у битві з агресором, що занапастив рідну землю», – сказав Грицак.

Відносини між Україною й Росією загострилися після анексії Криму й початку збройного конфлікту на Донбасі.

Президент Петро Порошенко заявив, що протягом 2017 року Служба безпеки України затримала 591 людину за підозрою в терористичній діяльності, зборі розвідувальної інформації і сприяння підтримуваним Росією бойовикам. 

МЗС України вимагає звільнити кримськотатарського активіста Мемедемінова

Міністерство закордонних справ України вимагає звільнити журналіста, кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова, якого заарештували в анексованому Росією Криму, заявила речниця відомства Мар’яна Беца.

«Після незаконних виборів окупант посилює тиск на кримських татар. Вимагаємо звільнення активіста Нарімана Мемедемінова», – написала Беца у Twitter 24 березня.

23 березня підконтрольний Кремлю Київський райсуд Сімферополя заарештував кримськотатарського активіста Нарімана Мемедемінова до 16 травня.

Напередодні в будинку Мемедемінова російські силовики і правоохоронці провели обшук. Після обшуків його відвезли на допит в управління ФСБ Росії в Сімферополі.

Правозахисники, журналісти, блогери вимагали від Росії і підконтрольної їй влади анексованого Криму негайного звільнити активіста.

У лютому 2016 року в будинку Мемедемінова вже проводили обшук, підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суду 13 липня 2017 року розглядав адміністративну справу проти активіста, його притягували до відповідальності за нібито участь в несанкціонованому мітингу 13 квітня 2017 року поблизу будинку Сейдамета Мустафаєва, в якого в той момент проводився обшук. Тоді біля будинку зібралася велика кількість кримських татар, щоб підтримати співвітчизника, серед них був і Наріман Мемедемінов.

Після анексії в Криму підконтрольна Росії влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

У Києві українці привітали білорусів із ювілеєм БНР

У Києві на майдані Незалежності відбулася акція з нагоди 100-річчя проголошення Білоруської Народної Республіки. Акцію провели представники Білоруського центру «Сябри», тактичної групи «Білорусь» та інших організацій.

До святкування приєдналися близько 100 українців і білорусів. Під час акції пролунали, зокрема, пісні білоруського добровольця Олександра Черкашина, який загинув на сході України.

Після акції на майдані Незалежності учасники акції поклали квіти до пам’ятника білорусу Михайлу Жизневському, одному з перших загиблих на Євромайдані, а також ще одному Герою Небесної сотні Якову Зайку, колишньому депутату Верховної Ради, білорусу за походженням.

Учасники акції пройшли під біло-червоно-білими прапорами з майдану Незалежності до вулиці Грушевського.

Святкові акції з нагоди 100-річчя БНР відбулися також в інших країнах світу – Канаді, США, Чехії, Польщі, Швейцарії, Литві, Латвії, Ізраїлі тощо.

У Білорусі силовики 25 березня затримували прихильників опозиції, які прагнули в не санкціонований владою спосіб відзначити «День Волі» – неофіційне свято з нагоди 100-річчя від дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки.

За повідомленням білоруської служби Радіо Свобода, затримання розпочалися за кілька днів до ювілею і тривали в неділю. Лише в Мінську затримані близько 50 людей, серед яких і лідер опозиції Микола Статкевич.

У Білорусі цього року вперше за час правління Олександра Лукашенка влада не перешкоджає відзначенню історичної дати, натомість сприяє офіційно схваленим концертам в обласних центрах та великих містах.

Рівень відносин із Росією не потребує додаткової висилки дипломатів – Геращенко

Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що дипломатичні відносини України та Росії перебувають на «критичному мінімумі», який не потребує додаткової висилки російських дипломатів.

«По фейсбуку розганяється чергова зрада, мовляв, всі країни ЄС висилають російських дипломатів, а ми – ліпецкаяфабрикаторгівлянакровіневисилаємо», – написала Геращенко у Facebook і назвала таку позицію «непрофесіоналізмом».

«По-перше, в Україні давно немає посла РФ, ми не прийняли агреман на нового посла. Так само немає посла України в РФ. Наші дипломатичні відносини зведені до критичного мінімуму, в посольствах залишається кілька рядових дипломатів і консули. Висилка російських консулів викличе висилку украінських консулів – й наші політв‘язні в РФ залишаться сам на сам з мордором, без шансу бодай раз на кілька місяців побачити украінського представника, відчути мінімальну підтримку. Ви правда цього хочете?» – запитує Геращенко, яка також працює в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи з урегулювання на Донбасі й відповідає за звільнення утримуваних проросійськими сепаратистами людей.

Близько 20 європейських країн і США готуються вислати російських дипломатів у відповідь на отруєння у Великій Британії колишнього шпигуна Сергія Скрипаля і його дочки Юлії, повідомляє британське видання The Times. За даними The Times, дії з вислання дипломатів, пов’язаних зі шпигунськими мережами Москви, почнуться 26 березня з відкликання посла Європейського союзу в Росії. Його відкликають поки що на один місяць.

Днями на саміті в Брюсселі всі 28 країн ЄС визнали «дуже ймовірною» причетність Росії до отруєння в Британії хімічною речовиною військового призначення колишнього російського співробітника ГРУ, цим самим чітко ставши на боці Лондона.

Сергій Скрипаль і його дочка Юлія були госпіталізовані 4 березня. Слідчі вважають, що їх отруїли виробленою в Росії нервово-паралітичною речовиною «Новачок». 22 березня суддя Дейвід Вільямс, який видав слідству дозвіл на відбір зразків крові Скрипалів заявив, що може йтися про пошкодження мозку в обох через отруєння. Поліцейського, який теж постраждав від контакту з хімічною речовиною, уже виписали з лікарні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його дочки Юлії й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

17 березня Росія оголосила персонами нон ґрата 23 дипломатів з Британії. Москва заперечує свою причетність до отруєння.

Через бойове травмування 1 військовий загинув, 1 зазнав поранень – штаб АТО

У штабі АТО в суботу ввечері повідомили, що в одній з бригад на лінії зіткнення на Донбасі один військовослужбовець загинув, ще один зазнав поранення. За попередньою інформацією військових, це сталося внаслідок необережного поводження з боєприпасами.

«Триває з’ясування обставин інциденту», – заявили у прес-центрі штабу АТО.

Повідомляється, що травмованого військовослужбовця вже відвезли до лікувального закладу та надали необхідну медичну допомогу.

Раніше сьогодні в штабі АТО повідомляли, що в результаті бойових дій і п’яти обстрілів упродовж дня з боку підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі ніхто з військовослужбовців ЗСУ не постраждав.

 

 

Бойовики стріляли 5 разів, втрат серед військових ЗСУ немає – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 24 березня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 5 обстрілів позицій ЗСУ.

Згідно з повідомленням, обстріли бойовиків тривали неподалік Кам’янки, Лебединського та Щастя.

Під час збройних атак підтримувані Росією бойовики використовували гранатомети різних типів, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Бойовики з угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх сайтах не пишуть про порушення режиму тиші упродовж дня.

Згідно з домовленостями тристоронньої контактної групи щодо врегулювання ситуації на Донбасі, черговий режим припинення вогню мав розпочатися з початку доби 5 березня. Сторони неодноразово заявляли про його порушення і звинувачували в цьому одна одну.

 

Омбудсмен: умови утримання Савченко в камері перевірили – грубих порушень немає

Працівники секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини перевірили дотримання конституційних прав і свобод народного депутата Надії Савченко і не виявили грубих порушень у камері, де вона утримується, йдеться в повідомленні на сайті омбудмена.

«Надія Савченко повідомила, що оголосила голодування, востаннє вона поїла ввечері 23 березня. На даний момент скарг на здоров’я з її боку немає. Її прохання про гарячу воду, душ задоволено. Також роз’яснено про її право вільно обирати лікаря за необхідністю. Надія Савченко висловила працівникам секретаріату Уповноваженого зауваження про здійснення відеоспостереження та затоновані вікна у камері. Її зауваження перевірили, грубих порушень прав і свобод виявлено не було», – йдеться в повідомленні.

Крім того, повідомляється, що омбудсмен Людмила Денісова здійснює «особистий контроль» за дотриманням прав Савченко.

Раніше у прес-службі омбудсмена повідомили, що затримання народного депутата Надії Савченко відбувалося з порушенням законодавства. 

23 березня Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт Савченко до 20 травня без можливості застави. При цьому суддя визнав безпідставним її затримання 22 березня. У мотивувальній частині ухвали суддя зауважив, що Савченко не вчинила завершеного злочину, а лише, на думку слідства, мала намір вчинити.

У ході засіданні Савченко заявила, що починає голодування на знак протесту проти затримання й обвинувачень на її адресу.

Захист Савченко заявив про намір оскаржити рішення.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив, що затримує її. Згодом в ГПУ повідомили про оголошення Савченко підозри в присутності її адвоката.

Надії Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк і секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Подача води на неконтрольовану частину Луганщини тимчасово припинена – МТОТ

Подача води на неконтрольовану урядом частину Луганщини тимчасово припинена, повідомило Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України у Twitter.

«Призупинено подачу води з Петрівської насосної станції на неконтрольовану частину Луганщини. Причина зупинки – аварійна ситуація на магістральному водоводі на непідконтрольній території», – повідомили в міністерстві.

Раніше Петрівську насосну станцію Попаснянського водоканалу неодноразово знеструмлювали через борги.

Парубій прогнозує, що Рада розгляне кандидатів у члени ЦВК у квітні-травні

Верховна Рада України може розглянути кандидатів у члени Центральної виборчої комісії у квітні або травні, повідомив голова парламенту Андрій Парубій в інтерв’ю телеканалу «Рада».

«Ми вирішили найгостріші, ключові кадрові питання, які були на порядку денному сесії. У нас залишається ЦВК, але ми ще очікуємо закінчення спецперевірки кандидатів, бо не всі вони одночасно подали документи, дехто подав їх пізніше. І це наступне кадрове питання, яке стоїть на порядку денному у квітні-травні», – сказав Парубій.

5 лютого голова парламенту повідомив, що доручив відправити документи кандидатів у члени Центральної виборчої комісії на спецперевірку. Тоді він оприлюднив текст президентського подання, згідно з яким Петро Порошенко пропонує Раді розглянути 14 кандидатів у члени ЦВК.

1 червня 2014 року сплив семирічний термін повноважень 12 з 15 членів Центральної виборчої комісії.

Японія вважає недійсними вибори президента Росії в окупованому Криму – посольство

Японія вважає проведені 18 березня вибори президента Росії в окупованому Криму недійсними, йдеться в заяві на сайті посольства Японії в Україні.

«Японія підтримує територіальну цілісність і суверенітет України і не визнає спроби зміни статус-кво силовими методами. Японія не визнає незаконної анексії Криму Росією в березні 2014 року, тому, відповідно, і не вважає дійсним проведення в Криму так званих президентських виборів Російської Федерації», – йдеться в заяві.

У Росії і в анексованому нею Криму 18 березня відбулося голосування на виборах президента. Офіційний Київ, а також низка міжнародних організацій і багато країн світу не визнають виборів на півострові.

19 березня президент України Петро Порошенко назвав «нікчемними» і такими, що «не матимуть правових наслідків» результати голосування, яке Росія провела в Криму.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Шевченківський райсуд Києва отримав клопотання щодо запобіжного заходу для Савченко

На розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва 23 березня надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо Надії Савченко, йдеться в повідомленні на сторінці суду у Facebook. Як повідомили Радіо Свобода у прес-службі суду, наразі відбувається розподіл розгляду справи поміж суддями.

«Інформація про час та місце розгляду зазначеного клопотання повідомлятиметься додатково», – вказали у суді.

Про те, що запобіжний захід для Надії Савченко обиратимуть 23 березня, ймовірно, в Шевченківському райсуді повідомляв напередодні і речник ГПУ Андрій Лисенко. За його словами, йдеться про клопотання про обрання запобіжного заходу для Савченко у вигляді тримання під вартою на двомісячний термін.

22 березня Верховна Рада України дала згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт Савченко за підозрою в плануванні теракту в парламенті.

Після цього в кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив народному депутату, що затримує її. Згодом речниця генпрокурора Лариса Сарган повідомила, що Юрій Луценко підписав і оголосив Савченко підозру в присутності її адвоката.

Савченко інкримінують злочини, передбачені статтями: «дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади», «готування до злочину», «вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією», «посягання на життя державного чи громадського діяча», «терористичний акт», «створення терористичної групи чи терористичної організації», «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами».

За даними Генпрокуратури, Савченко була спільницею Володимира Рубана, затриманого 8 березня на КПВВ «Майорське» при спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям. Савченко раніше заявляла, що планувала не теракт, а лише «політичну провокацію».

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

 

Обстрілів укріплень ЗСУ за минулу добу на Донбасі не було – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що 22 березня в зоні проведення АТО підтримувані Росією бойовики не здійснили жодного обстрілу.

«Обстрілів наших укріплень не зафіксовано. Українські військовослужбовці продовжують неухильно дотримуватися оголошеного з опівночі 5 березня «всеохоплюючого перемир’я» та Мінських угод», – йдеться в повідомленні.

Водночас в угрупованні «ДНР» звинуватили українських військових у обстрілі у четвер селища Зайцеве. Як повідомляють сайти бойовиків, під обстріл потрапили співробітники одного з комунальних підприємств, ніхто не постраждав. В угрупованні  «ЛНР» не інформують про бойові дії 22 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

 

Савченко в супроводі слідчих прийшла до управління СБУ

Народний депутат Надія Савченко в супроводі слідчих прийшла до управління Служби безпеки України в Києві та Київській області.

Перед цим у кулуарах Верховної Ради слідчий повідомив народному депутату, що затримує її за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109 («дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади») ; ч. 1 ст. 14 («готування до злочину»), ч. 2 ст. 28 («вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією»), ч. 1 ст. 109; ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 28, ст. 112 («посягання на життя державного чи громадського діяча»); ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 258 («терористичний акт»); ч. 1 ст. 258-3 («створення терористичної групи чи терористичної організації»).

Він попросив Савченко прибути до управління СБУ для «складання протоколу затримання, а також застовання заходів, передбачених законодавством України». Вона погодилася і запропонувала пройтися до будівлі Служби безпеки України пішки. Туди вона йшла без наручників.

22 березня Верховна Рада задовольнила три подання Генпрокуратури України: на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання й арешт позафракційного депутата Надії Савченко за підозрою в плануванні теракту в будівлі парламенту.

Генеральний прокурор Юрій Луценко під час представлення подань заявив, що до передачі зброї депутату Савченко на окупованій території були причетні російські військові.

Сама Надія Савченко підтвердила перебування на окупованій території, заявивши, що «були проведені спеціальні операції», а щодо заяв про «підрив» будівлі Верховної Ради зазначила: «Я хотіла налякати вас».

Згідно з оприлюдненими поданнями ГПУ, Надія Савченко «не пізніше 20 листопада 2017 року вступила у змову з волонтером Володимиром Рубаном, ватажком бойовиків угруповання «ДНР» Олександром Захарченком та іншими особами для повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні». ГПУ підозрює Савченко в плануванні теракту в парламенті України. Сама Савченко пізніше заявила, що не планувала теракту, а лише «політичну провокацію».

Володимира Рубана, який раніше займався питанням звільнення полонених, затримали 8 березня на КПВВ «Майорське» за підозрою в спробі переміщення великої кількості зброї з території Донецької області, яка підконтрольна російським окупаційним адміністраціям.

Рубана підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю та підготовці терактів, зокрема збройних замахів на державних діячів та політичних лідерів, серед яких президент України Петро Порошенко, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-прем’єр-міністр Арсеній Яценюк й секретар РНБО Олександр Турчинов. Сам Рубан звинувачення відкидає.

Ситник: інформація про прослуховування САП є елементом медійної війни проти антикорупційних органів

Голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник називає «елементом медійної війни проти антикорупційних органів» інформацію про прослуховування НАБУ кабінету керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, про це Ситник заявив 22 березня у Брюсселі, де перебуває з візитом.

«Проаналізуйте інформацію, яка з’являється кожен день: починаючи від того, що я когось вбивав і захоплював якісь землі у Львівській області. Це – елемент медійної війни проти антикорупційних органів», – сказав він.

За словами Ситника, нинішня ситуація не вплинула на співпрацю двох установ. «Прокурори і детективи працюють разом. Якщо ви звернули увагу, за останні два дні ми завершили п’ять кримінальних проваджень, причому достатньо відомих. Від себе можу сказати, що я зроблю все, щоб незалежність НАБУ, на яку постійно спокушається влада, буде захищена, бо пишуть, що вона під загрозою», – заявив Ситник.

На питання, чи з’ясовували разом з головою САП Назаром Холодницьким, хто міг організувати прослуховування, і кому це вигідно, голова НАБУ Артем Ситник відповів, що про це слід питати «у тих ресурсів, хто це розповсюджує». 

Раніше сьогодні керівник САП Назар Холодницький підтвердив, що три тижні тому в його кабінеті виявили пристрій, схожий на ті, що використовуються для прослуховування. Холодницький заявив, що очікує інформації, що це був за пристрій, кому він належить і хто ініціатор його встановлення. Він назвав це провокацією, а також відкинув чутки про свою відставку.

Раніше деякі ЗМІ з посиланням на джерела повідомили про начебто намір Назара Холодницького піти у відставку найближчим часом. У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі Радіо Свобода заявили, що Назар Холодницький виконує свої обов’язки у «звичайному режимі». Водночас повідомлення ЗМІ про нібито виявлення в кабінеті Холодницького пристроїв для прослуховування у САП раніше не коментували. Деякі ЗМІ написали, що НАБУ і Генпрокуратура нібито кілька тижнів прослуховували кабінет Холодницького.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник раніше заявляв, що коментувати публікації в деяких ЗМІ є недоречним.

ЄС готовий до посередництва щодо угоди України і Росії про транзит газу після 2019 року – Шефчович

Європейський союз прагне залагодження газового протистояння між російським «Газпромом» та українським «Нафтогазом» і готовий до посередництва щодо транзитного контракту після 2019 року, повідомив 21 березня віце-президент Єврокомісії з питань енергетики Марош Шефчович.

«З огляду на те, що «транзитний контракт» чинний до кінця 2019 року, ми вважаємо, що найкращим подальшим шляхом є якомога швидше проведення тристоронніх переговорів (України, Росії та ЄС – ред.), аби укласти угоду щодо обсягів газового транзиту на період після 2019 року», – заявив Шефчович під час обговорення у Європарламенті газової суперечки України і Росії.

Віце-президент Єврокомісії наголосив, що готовий особисто виконати роль посередника в переговорах між Києвом та Москвою як задля вирішення нинішньої проблеми газопостачання, так і для з’ясування майбутнього російського газового транзиту через Україну.

«Якщо йде мова про будь-яку зупинку контрактів, то ми очікуємо, що це має робитися впорядковано, враховуючи всі права та зобов’язання обох сторін, а також вплив, який це матиме на треті країни, а саме держави ЄС», – заявив Шефчович.

Він також наголосив на необхідності модернізації української газотранспортної системи.

«У виграші будуть всі сторони, коли до цього долучаться гідні довіри, відомі західні компанії», – додав Шефчович.

28 лютого компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу, а згодом оголосив намір розірвати контракт, термін якого збігає наприкінці 2019 року. Фахівці вважають, що в разі небажання «Нафтогазу» припиняти дію контракту судова тяганина триватиме не один рік.

Бойовики упродовж дня не здійснили жодного обстрілу на Донбасі – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі повідомили, що у нічні, денні та вечірні години 21 березня в зоні проведення АТО не пролунало жодного пострілу з боку підтримуваних Росією бойовиків.

«У першу половину доби режим всеохоплюючого перемир’я на лінії розмежування сторін бойовиками незаконних збройних формувань дотримувався. Станом на 18:00 обстрілів з боку сил російсько-окупаційних військ не зафіксовано. Ситуація перебуває під контролем українських захисників», – йдеться в повідомленні.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» також не інформують про бойові дії 21 березня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергову спробу відновити режим припинення вогню, як «повний і безстроковий», з 00:01 години 5 березня. Але він був порушений уже в перші години дії, як і попередні перемир’я. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Бізнесмен із Татарстану заявляє, що Україна відмовила йому в наданні притулку

Бізнесмен із російського регіону Татарстан заявляє, що Україна відмовила на його прохання про політичний притулок.

Ільдар Валієв заявив Радіо Свобода 21 березня, що львівське регіональне управління міграційної служби дійшло висновку, що йому і його родині не треба додаткового захисту і тому їм не можуть дати притулок в Україні.

«Ми подали скаргу до суду, в якій просимо скасувати рішення міграційної служби», – заявив Валієв.

41-річний Валієв із дружиною і чотирма дітьми прибув в Україну навесні 2017 року, його затримали за запитом Росії. За рішенням апеляційного суду, Валієв був звільнений з-під варти в червні 2017 року, після чого попросив притулку у влади України.

Російська влада заявляє, що розшукує Валієва за підозрою в участі у діяльності терористичної групи.

Валієв визнає, що є членом угруповання «Хізб ут-Тахрір», яке Росія в 2003 році визнала терористичною організацією і заборонила.

Він залишив Росію після того, як двоє його партнерів по бізнесу були засуджені до 18 і 19 років ув’язнення за звинуваченням у заснуванні осередку «Хізб ут-Тахрір» у Татарстані.

Представники міжнародної сунітської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії.

Російські спецслужби в окупованому Криму теж намагаються запроваджувати там заборону цієї організації: вони арештовують, а російські суди засуджують до тривалих термінів ув’язнення мусульман за звинуваченням у належності до цього руху – при тому, що в Україні, якій належить Крим, як і в більшості країн Європи, «Хізб ут-Тахрір» діє легально.

 

Україна ініціює дебати в ПАРЄ про невизнання російських виборів у Криму

Віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, депутат Верховної Ради України Володимир Ар’єв заявляє, що подав заявку на проведення дебатів на квітневій сесії ПАРЄ щодо невизнання російських виборів в анексованому Криму.

«Очевидно, Україна повинна звертатися до міжнародного співтовариства, щоб засудити незаконні вибори на анексованому півострові. Принаймні я, як голова делегації в ПАРЄ, вже подав заявку на проведення поточних дебатів на квітневій сесії в Страсбурзі. Але, очевидно, ми можемо віддати перевагу підтримці термінових дебатів з розширеної тематики щодо Росії, якщо таке подання на розширену тематику зробить делегація Великої Британії», – заявив Ар’єв проекту Радіо Свобода Крим.Реалії.

Вибори президента в Росії відбулися 18 березня. За попередніми даними, Володимир Путін перемагає на російських виборах із рекордним результатом у 76,7 відсотка голосів і стає президентом вже на четвертий термін.

Російська влада також провела голосування в анексованому нею Криму, попри заперечення України і заяви міжнародних організацій і західних урядів про невизнання «виборів» на півострові.

19 березня речниця МЗС України Мар’яна Беца повідомила, що список із 140 осіб, причетних до організації і проведення голосування в анексованому Криму, передали ЄС. В Євросоюзі це підтвердили.

Верховна Рада України має намір голосувати за невизнання виборів президента Росії.

 

«С14» заперечує виконання «замовлень» СБУ

Праворадикальна організація «С14» прямо не співпрацює зі Службою безпеки України і не виконує її замовлень, заявив Радіо Свобода один із лідерів організації Євген Карась.

«Грошей від СБУ ми ніколи не отримували, подяк також. «Політичних замовлень» ми ніколи не виконували. Ми ніколи не маємо якихось таємних нарад з СБУ, планірок чи цілевказівок за замовленнями», – стверджує Євген Карась. 

За його словами, взаємодія з СБУ відбувається лише тоді, коли члени організації відстежують сепаратистів і «єдиний шлях діяти по закону» – це повідомити СБУ.

«Якщо ж у сепаратистів статті «МВСні», тоді ми так співрацюємо через МВС», – пояснив Карась.

15 березня на сторінці організації «С14» з’явилося повідомлення, що активісти знайшли під Києвом людину, яка нібито воювала проти України на боці підтримуваного Росією угруповання «ЛНР». У коментарях до повідомлення, зокрема, запитували – «а далі що, СБУ його закриє?».

Сам Євген Карась зазначає, що його організація «послідовно і всіма методами бореться з сепаратистами і проросійськими структурами».

«С14» уперше про себе офіційно заявила 14 жовтня 2011 року на марші УПА. Організація разом із «Азовом» і «Правим сектором» внесена у перелік моніторингу Міжнародного інтернет-ресурс TRAC, що веде облік терористичних організацій. Самі «С14» пояснюють це тим, що TRAC лише «досліджує» їхню радикальну діяльність. Також «С14» відкидають звинувачення у прихильності до нацистської ідеології, які звучать від представників правозахисних і феміністичних рухів.

ГПУ викликала Бакуліна на допит 5 квітня

Генеральна прокуратура України викликала народного депутата з фракції партії «Опозиційний блок» Євгена Бакуліна на допит 5 квітня, повідомила прес-служба відомства.

У ГПУ зазначили, що 19 березня Бакуліну повідомили про підозру у вчиненні злочинів, передбачених статтями 255 («створення злочинної організації»), 15 і 191 (замах на привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), 366 («службове підроблення») та 209 («легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом»).

15 березня Верховна Рада дала згоду на притягнення Бакуліна до кримінальної відповідальності, його затримання й арешт, таким чином задовольнивши відповідне подання Генеральної прокуратури.

16 лютого голова ГПУ Юрій Луценко підписав це подання і згодом подав його до парламенту. У коментарях до допису у Facebook речниця голови ГПУ Лариса Сарган заявляла, що Бакулін «уже близько трьох років» перебуває в Росії.

Згідно з даними на сайті парламенту, депутат востаннє проходив електронну реєстрацію у Верховній Раді 5 липня 2016 року.

В «Опозиційному блоці» подання ГПУ назвали політично мотивованим.

За даними прокуратури, екс-голова правління «Нафтогазу» Бакулін є фігурантом так званої справи про «вишки Бойка» – оборудки 2011-2013 років, коли команда тодішнього президента Віктора Януковича заробила на імітації тендеру для бурових установок сотні мільйонів доларів. У ГПУ хочуть притягти його до відповідальності «за створення організованого злочинного угруповання» та «розкрадання державних коштів».

ООН нагадала про територіальну цілісність України через російські вибори в Криму

Організація Об’єднаних Націй нагадала 19 березня про резолюції своєї Генеральної асамблеї, які підтримують територіальну цілісність України. Про це у зв’язку з організованими Росією виборами в окупованому Криму заявив речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік.

«Що стосується ситуації в Криму, Генеральна асамблея неодноразово висловлювалася, зокрема, в контексті резолюції 68/262 «Про територіальну цілісність України» та резолюції 71/205 «Положення про права людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь», – наголосив Дюжаррік під час прес-брифінгу в штаб-квартирі ООН.

Ці висловлювання представника ООН відзначило й постійне представництво України при ООН.

«У зв’язку з нікчемними виборами в Криму, речник Генерального секретаря ООН нагадав про резолюції Генасамблеї щодо територіальної цілісності України та визнання Росії державою-окупантом», – вказали українські дипломати.

Центральна виборча комісія Росії 19 березня опрацювала майже 100% бюлетенів на виборах президента. За попередніми даними, чинний президент Росії Володимир Путін набирає 76,7% голосів.

65-річний Володимир Путін фактично керує Росією з 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин. У 2008 – 2012 роках президентом був обраний Дмитро Медведєв. Сам Путін не балотувався на виборах через законодавчі обмеження. У цей період він обіймав посаду прем’єр-міністра.