Monthly: February 2018

ГПУ пояснила, чому вийшов на роботу суддя, підозрюваний у спробі підкупити Холодницького

Генеральна прокуратура України не має права подавати повторне клопотання про відсторонення від посади дніпровського судді Геннадія Підберезного, підозрюваного в спробі дати хабара керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому до того часу, поки обвинувальний акт в його справі не переданий до суду. Про це Радіо Свобода повідомив речник ГПУ Андрій Лисенко.

«Від 21 лютого суддя ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження. Поки не буде поданий обвинувальний акт до суду, прокуратура не має права звертатися з клопотанням про відсторонення судді. Як тільки суддя закінчить ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, і обвинувальний акт буде переданий до суду, тоді в прокуратури з’являється право на клопотання про відсторонення судді від його посадових обов’язків», – пояснив Лисенко.

Раніше стало відомо, що суддя Кіровського районного суду Геннадій Підберезний, якого минулого року разом зі ще однією суддею затримали за підозрою в спробі дати хабар керівникові Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назарові Холодницькому, вийшов на роботу. Інформацію про це Радіо Свобода 22 лютого підтвердили в Кіровському районному суді.

За даними суду, зараз Геннадій Підберезний працює суддею, раніше він обіймав посаду голови суду.

Згідно зі списком справ, призначених до розгляду, який оприлюднений на сайті суду, 22 лютого суддя провів два судові засідання. До кінця місяця у графіку кілька судових засідань, які має провести цей суддя, у тому числі й у складі суддівської колегії.

Раніше Вища рада правосуддя за клопотанням ГПУ відсторонила Геннадія Підберезного від роботи до 16 січня.

13 лютого цього року в Генпрокуратурі повідомили, що завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою суддів і мають намір найближчим часом передати справу до суду.

«21 вересня 2017 року зазначених осіб було затримано в службовому кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького після передачі йому частини неправомірної вигоди в сумі 50 тисяч доларів США за вирішення ним питання щодо закриття відносно осіб кримінального провадження», – нагадали в прокуратурі.

У вересні 2017 року суд арештував суддю Підберезного з правом застави у 5 мільйонів, яку він згодом вніс.

У разі визнання винними суддям загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.
…

СММ ОБСЄ заявляє про значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл на Донбасі

Спостерігачі Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі (СММ ОБСЄ) заявляють, що зафіксували значне зосередження озброєння біля захоплених бойовиками сіл у Луганській області. Про це йдеться в поширеному сьогодні звіті місії за період вечірніх годин 19-20 лютого.

«19 лютого в непідконтрольному урядові районі безпілотний літальний міні-апарат (БПЛА) СММ зафіксував 5 нерухомих самохідних гаубиць (2С1 «Гвоздика», 122 міліметри) за 1 кілометр на північний захід від населеного пункту Шимшинівка (27 кілометрів на північний захід від Луганська), які розміщені там із порушенням ліній (координат) відведення», – йдеться в повідомленні.

За даними місії, біля Шимшинівки спостерігачі зафіксували також інші види озброєння – 11 танків, 20 бронетранспортерів, 7 машин управління вогнем артилерії і 21 вантажівку.

Повідомляється, що 19 лютого значну кількість одиниць озброєння спостерігачі помітили і біля населеного пункту Мирне – 21 танк, 12 буксируваних і 8 самохідних гаубиць, 15 мінометів, 6 протитанкових гармат.

Водночас у Луганській області, як вказали спостерігачі СММ ОБСЄ, зафіксоване зменшення кількості порушень режиму припинення вогню в порівнянні з попереднім звітним періодом.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Порошенко заявив про добре скоординовані дії Росії у гібридній війні проти України

Президент України Петро Порошенко назвав Росію країною-агресором, «добре скоординовані» дії якої у гібридній війні проти України були помітні ще із початку анексії Криму. Про це він сказав 21 лютого під час допиту у режимі відеоконференції в ході засідання у справі про «державну зраду» екс-президента Віктора Януковича.

«Анексія Криму була частиною гібридної війни Росії проти України», – сказав Порошенко, зазначивши, що наприкінці лютого 2014 року він прибув до Криму і став свідком присутності російських військових на півострові.

«Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці збройних сил Росії, як зі складу Чорноморського флоту, так і з регулярних сил, які були перекинуті в ці дні, починаючи з 20 лютого», – сказав Порошенко.

Він додав, що в операції із захоплення території України були задіяні десятки тисяч російських військовослужбовців, які перебували в Севастополі, і десятки тисяч російських військовослужбовців, що прибули безпосередньо з Росії.

«З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти у спосіб, який вона продемонструвала починаючи з 20 лютого 2014 року. Я думаю, що буде можливість поставити це питання тим, хто ухвалив рішення щодо початку агресії проти України з боку Російської Федерації», – сказав Петро Порошенко.

Коментуючи передачу повноважень президента Олександру Турчинову в лютому 2014 року, Порошенко сказав, що «перед обличчям агресії» чекати не було можливості через відсутність на місці тодішнього президента Віктора Януковича.

Якраз після того, як сторона захисту кілька разів намагалася запитати Порошенко про легітимність повноважень Януковича, які були передані Турчинову, а також, коли адвокат спитав, чому під час нещодавньої відпустки Порошенка на Мальдівах ніхто не вирішив його самоусунути, суддя зупинив допит свідка. Суддя заявив, що захист умисно ставить питання, які не стосуються кримінального провадження.

Засідання Оболонського райсуду Києва перенесли на 22 лютого. Захисник Януковича заявив, що проситиме суд про повторний допит Порошенка.

Оболонський районний суд наприкінці червня 2017 року розпочав заочний розгляд справи за звинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича. Події на Майдані розслідуються в окремому провадженні.

Екс-президент України Віктор Янукович, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, всі звинувачення заперечує.
…

Родичі «в’язнів Кремля» прийшли до адміністрації Порошенка із вимогою зустрічі з ним

Родичі українців, ув’язнених у Росії й анексованому нею Криму, 21 лютого прийшли до будівлі Адміністрації президента України і вимагають зустрічі з Петром Порошенком для отримання інформації щодо перспектив звільнення своїх рідних, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У рамках акції перед Адміністрацією президента буде облаштовано «Місце для президента», де його чекатимуть рідні та близькі «в’язнів Кремля».

До учасників акції вийшла представник України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи, перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко. Вона заявила, що 22 лютого відбудеться зустріч за участю представників родичів політв’язнів, омбудсмена й інших зацікавлених осіб.

За її словами, питання звільнення політв’язнів постійно порушують на зустрічах у Мінську.

21 лютого в ранковому ефірі Радіо Свобода голова громадської організації «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець повідомив, що організація представляє інтереси 66 громадян України.

«Це українці, офіційно визнані правозахисними українськими організаціями та деякими міжнародними організаціями такими, що незаконно утримуються за політичними мотивами владою Росії на території Криму або на території Росії. Власне, ми всі за них боремось», – розказав Котелянець в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами активіста, Росія використовує політв’язнів в цілях зовнішньої та внутрішньої антиукраїнської пропаганди. Водночас він стверджує, що політв’язні не є темою переговорів в рамках Мінського формату. У зв’язку з цим Котелянець згадав Ірину Геращенко, яка є представницею України в гуманітарній підгрупі в Мінську та займається звільненням полонених з ОРДЛО. «Все, що нам потрібно – така сама Ірина Геращенко, яка б захищала інтереси українських політв’язнів, які утримуються на території Росії та на території Криму, якщо дуже простою мовою. Наразі вони не обговорюються», – каже він.

Зараз же, за словами громадського діяча, жодне відомство чи особа не спеціалізуються на звільненні політичних в’язнів з Росії чи підконтрольного їй наразі півострова.

«Немає тієї людини, яка б цим займалась. Нема ніякого переговорника, нема ніякого уповноваженого, який якось скоординував би міністерства й відомства України в рамках стратегії по звільненню. Та й стратегії звільнення самої також нема», – додав Котелянець.

 
…

Порошенка кличуть на зустріч. Хто опікується політв’язнями Кремля? – ранковий ефір Радіо Свобода

«Нормандська четвірка» повертається. Що назріває на Донбасі?

Телеканали проти «чорного списку». Хто загрожує національній безпеці?

Акція родичів політв’язнів Кремля. Про що хочуть спитати президента України?

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Валерій Кравченко та політолог Костянтин Батозський; член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, письменник Андрій Курков та член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Юрій Макаров; голова ГО «Об’єднання родичів політв’язнів Кремля» Ігор Котелянець.
…

Від початку бойових дій на Донбасі українські спецслужби затримали 11 росіян – Матіос

За чотири роки бойових дій на Донбасі військові спецслужби затримали 11 громадян Росії, повідомив головний військовий прокурор України Анатолій Матіос в ефірі телеканалу «112 Україна».

«Військовими спецслужбами було затримано за різних обставин 11 громадян Російської Федерації, їх встановлено, з них три кадрових військовослужбовці. Щодо всіх обвинувальні акти скеровано до суду», – повідомив Матіос.

За його словами, контингент російських військових на Донбасі у різні періоди від початку бойових дій становив від 3 до 16 тисяч людей. Водночас «невелику» кількість затриманих спецслужбами росіян Матіос пояснив тим, що Україна не веде наступальну війну.

19 лютого президент України Петро Порошенко доручив підготувати позов до Міжнародного суду ООН проти Росії щодо воєнних злочинів.

Збройний конфлікт на Донбасі почався навесні 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
…

Мінсоцполітики: постраждалим під час Євромайдану виплатили 250 мільйонів гривень допомоги

Пораненим та членам сімей загиблих під час подій Революції гідності виплатили 255,8 мільйона гривень допомоги станом на 20 лютого 2018 року, повідомляє Міністерство соціальної політики України.

У відомстві заявили, що допомогу надали 1080 людям.

У період з 21 листопада 2013 року до 21 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників із силовиками в центрі Києва загинули понад сто людей, найбільше – 20 лютого. Більшість людей загинули від куль снайперів, які влучали протестувальникам у голову, серце і шию. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати «Небесною сотнею».

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі осіб, 104 з них загинули.
…

Оточення Порошенка отримало контроль над великим газовим родовищем – «Схеми»

Фірма ТОВ «Аркона Газ-Енергія», яка без аукціону отримала спецдозвіл на видобування газу в Полтавський області на 20 років, пов’язана з оточенням президента України Петра Порошенка, йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу UA:Перший) «Новий газовий бізнес оточення Петра Порошенка». 

Державна служба геології і надр України видала відповідну ліцензію маловідомій компанії 18 травня 2017 року. Право добувати газ у Полтавській області на Свистунківсько-Червонолуцькому родовищі вартувало фірмі «Аркона Газ-Енергія» всього 3,8 мільйона гривень.

Така вартість, на думку напівдержавної компанії ПАТ «Укрнафта», яка роками досліджувала й розробляла родовище і також претендувала на цю ліцензію, не відповідає ринковій ціні. В «Укрнафті» зазначили, що готові були заплатити за цей спецдозвіл щонайменше 45 мільйонів гривень.

Водночас цій компанії двічі відмовили у наданні права на розробку газового родовища. У листі від Держгеонадр на адресу «Укрнафти» пояснили це тим, що компанія має податковий борг перед бюджетом у понад 11 мільярдів гривень. 

Реальний контроль над ТОВ «Аркона Газ-Енергія», як з’ясували «Схеми», мають люди з оточення президента України Петра Порошенка.

Журналісти дослідили, що до 2017 року власниками «Аркона Газ-Енергія» були двоє підприємців – Ігор Мичко й Олександр Нещотний. За два тижні після того, як фірма успішно отримала спецдозвіл, 1 червня 2017 року в неї з’явилися нові співвласники. 

Тоді 5% частки «Аркона Газ-Енергія» відійшло юристові й адвокату Олексію Гребенченку. На початку 2000-х років він працював у ПАТ «Укропткульттовари», кінцевим бенефіціарним власником якого був і досі залишається Петро Порошенко. «Але це далеко не єдиний факт, який виводить фірму «Аркона Газ-Енергія» на оточення українського президента», – йдеться у розслідуванні.

Того ж дня, 1 червня 2017 року, Мичко та Нещотний відступили ще половину своєї частки у фірмі на користь офшорної компанії Ashburi Universal LTD (Беліз). В єдиному держаному реєстрі юридичних осіб кінцевим бенефіціаром цієї белізькой фірми вказана громадянка Панами – Ріна Ріос Родрігез (Rina Rios Rodriguez). Про те, що вона є лише номінальним директором, свідчить той факт, що на а її ім’я також зареєстровані десятки інших офшорних фірм.

Редакція програми «Схеми» дістала копії протоколу загальних зборів учасників та нову редакцію статуту «Аркона Газ-Енергія» від 1 червня 2017 року. Відповідно до цих документів, белізький офшор Ashburi Universal LTD на загальних зборах учасників товариства представляв Олексій Бондар – адвокат «Ековіс Бондар і Бондар юридичне бюро», де також працював і Олексій Гребенченко – новий власник 5% частки в «Арконі».

У цьому ж юридичному бюро у 2007-2009 роках працював Олексій Маловацький – юрист з команди Петра Порошенка, нині член Вищої ради правосуддя. Його дружина – нотаріус Київського нотаріального округу Наталія Маловацька. За даними «Схем» з Державної фіскальної служби, саме вона у другому кварталі 2017 року переказала співласникам «Аркона Газ-Енергія» – Ігорю Мичку та Олександру Нещотному по 1 389 465 гривень кожному.

«Саме такою була вартість часток Ігоря Мичка та Олександра Нещотного в статутному капіталі фірми «Аркона Газ-Енергія», які вони продали офшорній фірмі Ashburi Universal LTD», – йдеться в розслідуванні.

«З цього можна зробити висновок, що ці гроші, сплачені дружиною члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького – це і є оплата за входження «офшорки» в склад засновників фірми, що добуватиме газ на Полтавщині», – йдеться у матеріалі «Схем».

Про те, що фірму «Аркона Газ-Енергія» контролюють люди, пов’язані з Олексієм Маловацьким, свідчить ще один встановлений журналістами факт. Згідно з копією довіреності на представництво інтересів товариства, яку видав офіційний директор «Аркона Газ-Енергія», право підписувати документи та вносити кошти отримала Лілія Кобзар. Вона керує юридичною компанією «Юс Новітас» самого члена Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького, відколи він перейшов на держслужбу.

У ЗМІ Маловацького називають «людиною Петра Порошенка». Під час позачергових виборів президента України у 2014 році він був заступником керівника юридичної служби Порошенка як кандидата в президенти і керував юридичною службою «Блоку Петра Порошенка» під час дочасних виборів до Верховної Ради восени того ж року. 

За словами очевидців, які брали участь в підготовці виборів, в команду президента юриста привів Сергій Березенко. Про близькість тепер депутата Березенка і Маловацького також свідчить встановлений «Схемами» факт, що дружина Березенка Уляна у 2012 році видавала на ім’я Маловацького довіреність «на укладання та підписання договорів».

Після успішних президентських виборів Порошенко залишив юриста Олексія Маловацького у своїй команді.

«Схеми» звернулися по коментарі до всіх офіційних співвласників цієї компанії, її представників, а також до всіх вищезазначених посадових осіб.

Олексій Маловацький заявив, що йому не знайома фірма «Аркона Газ-Енергія». Але підтвердив знайомство з Олексієм Бондарем, який представляє інтереси белізького офшору, а також з Олексієм Гребенченком, який володіє часткою у «Аркона Газ-Енергія». При цьому Олексій Маловацький заперечує, що його дружина Наталія переказувала по 1 389 465 гривень Ігорю Мичку та Олександру Нещотному за 49,5% частки в «Аркона Газ-Енергія» у 2017 році.

Відмовилась від будь-яких коментарів і сама Наталія Маловацька. Олексій Гребенченко (власник 5% в «Арконі») відмовився надавати коментарі, посилаючись на адвокатську таємницю. Отримати коментарі Олександра Нещотного та Ігора Мичка також не вдалося.

Сергій Березенко отримав запит «Схем» з проханням про коментар, але залишив його без відповіді.

В Адміністрації президента заявили, що «Петро Порошенко не має жодного відношення до згаданих компаній». Таку відповідь на запит програми надали в офісі Порошенка і попросили «не поширювати неправдиву неперевірену інформацію в контексті глави держави». По суті викладених у запиті «Схем» документально підтверджених фактів, прес-служба коментарів не надала.
…

Прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно фігуранта «справи 2 травня»

Прокуратура Одеської області направила до Київського районного суду Одеси обвинувальний акт стосовно одного з фігурантів подій у місті 2 травня 2014 року.

«Громадянин М. підозрюється у готуванні до організації масових заворушень у 2014 році, а також в умисних діях і публічних закликах до зміни меж території та державного кордону України, повалення конституційного ладу», – йдеться в повідомленні прокуратури.

Обвинувачений на даний час перебуває під вартою.

У прокуратурі не називають імені фігуранта, але, за повідомленнями ЗМІ, йдеться про громадянина Росії Євгена Мефьодова.

2 січня прокуратура Одеської області направила до суду обвинувальний акт стосовно іншого фігуранта «справи 2 травня» Сергія Долженкова.

У вересні 2017 року суд у Чорноморську визнав невинуватими 19 обвинувачених у справі про події в Одесі 2 травня 2014 року (у частині подій на Грецькій площі) за статтею про «масові заворушення». Суд оголосив вирок 19 проросійським активістам, п’ятеро з яких перебували у СІЗО, це – Сергій Долженков, Сергій Корчинський, Владислав Романюк та громадяни Росії Євген Мефьодов і Максим Сакаулов.

Цей епізод стосується сутичок українських і проросійських активістів зі стріляниною, що сталися на Грецькій площі Одеси 2 травня 2014 року і призвели до загибелі шістьох людей.

Того ж дня Мефьодова і Долженкова затримали за новим обвинуваченням (частиною 2 статті 110 КК України – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України).

Чорноморський суд розглядав «справу 2 травня» з червня 2017 року. Починаючи з осені 2014 року, справу слухали в трьох одеських районних судах. Проте через різні причини, зокрема, відводи, відпустки, лікарняні і процедурні особливості, в Одесі не залишилося суддів, які б могли розглядати «справу 2 травня».

Загалом 2 травня 2014 року під час сутичок у центрі Одеси загинуло 48 людей, також близько 200 були поранені.

 
…

Нацгвардія здійснює охорону Шевченківського районного суду Києва – заява

Національна гвардія України здійснює охорону Шевченківського районного суду Києва, повідомляє прес-служба судової установи.

«Охорона Шевченківського районного суду міста Києва станом на 8:00 20 лютого 2018 року здійснюється відповідними підрозділами Національної гвардії України», – заявили в суді.

19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку цього дня бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.

Міністерство внутрішніх справ України заперечило цю інформацію, заявивши, що «протягом дня було проведено заміну гвардійців», які охороняли суд, «відповідно до плану організації чергування».

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.

Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».
…

Прага зібрала ліки для військової лікарні в Києві

У рамках благодійного проекту «Подай руку Україні» в Чехії зібрали ліки для військового госпіталю в Києві
…

Суд у Криму продовжив арешт кримському татарину Рамазанову

Підконтрольний Кремлю Сімферопольський районний суд до 18 березня продовжив арешт кримському татарину Ісмаїлу Рамазанову, обвинуваченому в розповсюдженні екстремістських висловлювань.

Сторона обвинувачення підтримала цю вимогу, зазначивши, що наявність у Рамазанова паспорта громадянина України загрожує тим, що він може зникнути з території півострова.

Затриманого 23 січня після обшуку в селі Новий Мир Сімферопольського району кримського татарина Ісмаїла Рамазанова звинувачують у поширенні інформації, що розпалює міжнаціональну ворожнечу і міжрелігійну ненависть.

За його словами, близько четвертої години ранку в день затримання до нього додому проникли співробітники російських спецслужб і перед обшуком накинули на голову куртку, після чого почали бити.

Рамазанов стверджує, що йому завдали численних ударів по спині, в область нирок, по голові, у район потилиці, по руках і ногах, також викручували пальці. Адвокат вказує, що в лікарні Сімферополя зафіксували наявність побоїв на тілі його підзахисного, однак і після відвідин клініки Рамазанова били в автомобілі.

Після анексії в Криму відбуваються масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, діячів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
…

МВС заперечує, що підрозділи Нацгвардії припинили охороняти Шевченківський райсуд

Міністерство внутрішніх справ України заперечує інформацію, що підрозділи Національної гвардії припинили охороняти Шевченківський районний суд Києва.

«Наразі там військовослужбовці Національної гвардії продовжують нести службу. Протягом дня було проведено заміну гвардійців на цьому об`єкті, відповідно до плану організації чергування», – заявили в МВС.

У відомстві також закликали Державну судову адміністрацію та Вищу раду правосуддя «якомога швидше створити спеціальну незалежну службу охорони судів».

19 лютого голова Вищої ради правосуддя Ігор Бендесюк зачитав звернення Шевченківського районного суду Києва, в якому йшлося, що зранку бійці Національної гвардії без пояснення причини покинули приміщення суду, залишивши його без охорони.

15 лютого біля Солом’янського районного суду Києва, який розглядав запобіжний захід міському голові Одеси Геннадію Труханову, сталися сутички між праворадикалами й невідомими чоловіками в чорному, а також між праворадикалами й правоохоронцями. Пізніше стало відомо про вогнепальне поранення в ногу одного поліцейського.

19 лютого голова МВС Арсен Аваков повідомив, що Шевченківський райсуд Києва відпустив з-під арешту чоловіка, який стріляв у поліцейського біля Солом’янського райсуду. Міністр заявив, що звернувся до прем’єр-міністра з проханням скликати позачергове засідання уряду, оскільки «не бачить, як у таких умовах поліцейські і гвардійські сили можуть виконувати невластиву для себе функцію охорони судів».

Вища рада правосуддя заявила, що «вважає неприпустимим вирішення суспільних суперечок шляхом насильства в будь-якій формі й категорично засуджує факти нападу на працівників Національної поліції та громадян, які мали місце в Солом’янському районному суді Києва» 15 лютого.

Водночас ВРП, «поділяючи стурбованість МВС України, категорично не сприймає публічні заяви про відмову від виконання державної функції забезпечення охорони судів».
…

МЗС: попередньо, українців не було серед жертв падіння іранського літака

За попередніми даними, українців не було на борту іранського літака, який розбився 18 лютого, повідомляє Міністерство закордонних справ України у Twitter.

«За попередньою інформацією консула, громадян України не було на борту літака, що зазнав катастрофи в Ірані», – заявили в МЗС.

18 лютого в Ірані впав пасажирський літак ATR 72 авіакомпанії Aseman Airlines. 59 пасажирів і шість членів екіпажу загинули. Катастрофа сталася поблизу міста Семиром у провінції Ісфаган.

За даними іранської агенції Tasnim, літак виконував рейс зі столиці Тегерана до міста Ясудж на південному заході країни. Літак зник із радарів через 20 хвилин після зльоту.
…

Поліція: через пошкодження будівель у центрі Києва проводиться перевірка

Через пошкодження будівель у центрі Києва під час акції «Смерть Росії» правоохоронці проводять дослідчу перевірку, повідомила поліція Києва у Facebook.

У відомстві зазначили, що унаслідок інциденту немає постраждалих і затриманих.

«Учасники добровольчого руху «ОУН» провели акцію, під час якої пошкодили будівлю банку та російського центру науки та культури і намагалися пошкодити фасад ще однієї фінансової установи», – заявили в поліції.

Згідно з повідомленням на місці проведення акції перебували групи комунікації, які здійснювали роз’яснювальну роботу щодо наслідків порушень правопорядку. Також працювали групи документування, які фіксували осіб, «котрі закликали до протиправних дій, та безпосередньо дії правопорушників».

18 лютого у Києві відбулася акція «Смерть Росії», ініційованої організацією «ОУН» Миколи Коханівського, учасники якої атакували офіс «Росспівробітництва» (представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці) та дві пов’язані з Росією банківські установи.
…

У Мюнхені Порошенко намагався прив’язати події в Україні до світового контексту – експерт

Виступ українського президента Петра Порошенка на Мюнхенській безпековій конференції відрізнявся від попередніх, адже голова держави вписував події в Україні в міжнародних контекст. Таку оцінку промові українського глави держави дала в ефірі програми «Завтра» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «112 Україна») політолог-міжнародник Ганна Шелест.

«Той факт, що президент був запрошений виступати з окремою промовою, показує, що є окремий інтерес. Там була шалена концентрація державних лідерів і далеко не всі мали таку нагоду. Цього року українська промова відрізнялася від попередніх. Ми нарешті перестали говорити «я». Президент почав, принаймні намагався, поставити українську ситуацію у світовий контекст», – вважає Шелест.

Водночас останні чотири роки звучать однакові меседжі, однакові фрази і не лише «від Мюнхена до Мюнхена», а й на інших конференціях та форумах з подібною тематикою, зазначає експерт. На її думку, Україні потрібно звітувати не лише про кількість загиблих, а й про результати реформ.

Цьогоріч головними темами Мюнхенської конференції з безпеки були Україна, Сирія, Північна Корея та Росія. У контексті України ключовою стала тема миротворців. Втім зустріч «нормандської четвірки» з цього приводу не відбулась, зустріч голів українського та російського МЗС Лаврова та Клімкіна виявилась безрезультатною, а зал під час виступу українського президента Петра Порошенка був заповнений лише наполовину.

 
…

Зустріч у «нормандському форматі» на полях конференції у Мюнхені не відбудеться – МЗС

Зустріч міністрів закордонних справ у форматі «нормандської четвірки» щодо врегулювання ситуації на Донбасі на полях Мюнхенської конференції з безпеки не відбудеться, повідомив 17 лютого міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Близько 20 зустрічей, приємних і не дуже, та багато снігу в Мюнхені – такий головний підсумок Мюнхенської конференції. Щодо зустрічі у «нормандському форматі» – наступного разу будемо збирати всіх міністрів, інакше щось йде не так. Цього разу – у німецької делегації», – написав Клімкін у Twitter.

Зустріч у «нормандському форматі» спочатку планувалася на вечір 16 лютого, але згодом з’ясувалося, що зустріч не відбудеться, бо на неї не встигає прибути німецька делегація. Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що сторони домовлятимуться про новий час. Речниця МЗС Мар’яна Беца повідомила агенції «Уніан» 17 лютого, що ймовірність зустрічі у відповідному форматі в Мюнхені «дорівнює нулю».

Задля мирного вирішення конфлікту на Донбасі у червні 2014 року лідери України, Німеччини, Франції і Росії під час відвідин Нормандії домовились проводити консультації і переговори у «нормандському форматі». Відтоді відбувалися кілька зустрічей на рівні лідерів країн і керівників МЗС.

 
…

Бойовики упродовж дня стріляли 10 разів – штаб АТО

У штабі української воєнної операції на Донбасі 17 лютого повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків ніхто із українських воїнів упродовж дня не постраждав. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години суботи бойовики здійснили 10 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

«На луганському напрямку ворог застосував 82-міліметрові міномети та артилерійські установки калібру 122-міліметри по наших опорних пунктах поблизу Луганського. Неподалік Троїцького загарбники вели вогонь зі 120-міліметрових мінометів та озброєння БМП. Після обіду окупанти активізувалися у районі Кримського, де неодноразово обстрілювали українських оборонців із мінометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, на донецькому напрямку бойовики стріляли неподалік Пісків.

В угрупованні «ДНР» заявили, що українська сторона буцімто зазнала втрат минулої ночі через, як описали бойовики, «спробу бойової вилазки» до їхніх позицій неподалік окупованого Донецька. В угрупованні «ДНР» стверджують про чотирьох убитих і поранених та взяття однієї особи в полон. Підтвердження цієї інформації з боку ЗСУ немає.

В угрупованні «ЛНР» стверджують, що українська сторона сьогодні обстріляла населений пункт Сокольники.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.
…

Росію треба «дотиснути»; поступки не сприятимуть розміщенню сил ООН – Порошенко і Волкер про миротворців на Донбасі

«Миротворці мають право роззброювати незаконні збройні формування, мають забезпечити відсутність іноземних військ на окупованій території» – президент України
…

Генсекретар НАТО не побачив поступу в переговорах із Росією про миротворців ООН для Донбасу

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив, що бачить мало поступу в переговорах із Росією про миротворчу місію ООН для окупованої частини українського Донбасу.

«Досі не ясно, чи це можливо», – сказав він після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час 54-ї Мюнхенської конференції з питань безпеки.

За словами Столтенберґа, ця зустріч із Лавровим була «корисною». Але, додав він, іще надто рано говорити, якого рішення можна буде досягти у справі цієї миротворчої місії.

Керівник НАТО також додав, що обговорив із головою МЗС Росії виконання мінських домовленостей 2014 і 2015 років про врегулювання на окупованій частині Донбасу, і наголосив, що головною причиною погіршення відносин між Північноатлантичним союзом і Росією є саме конфлікт на сході України.

Традиційна щорічна міжнародна конференція з питань безпеки в німецькому Мюнхені цього року чималою мірою присвячена можливості врегулювати конфлікт на сході України, спричинений гібридною агресією Росії.

Росія пропонує таку місію ООН, що лише охороняла б на Донбасі вже наявну в Україні неозброєну спостережну місію ОБСЄ і стала б на лінії протистояння, відокремивши нині окуповану частину Донбасу від вільної решти України. Зокрема, Москва категорично не згодна з вимогою розмістити місію ООН і на непідконтрольній нині Києву частині українсько-російського кордону, щоб перепинити потік озброєнь і бойовиків із Росії її гібридним силам на Донбасі. В Києві й на заході відкидають такий варіант, заявляючи, що він фактично заморозить спровокований російською гібридною агресією конфлікт у його нинішньому стані, який по суті вигідний Москві.

Україна і її західні союзники пропонують повномасштабну місію ООН, що перебуватиме на всій окупованій території Донбасу, включно з кордоном із Росією, і гарантуватиме безпеку загалом, а не лише для спостерігачів ОБСЄ, а також візьме під контроль склади озброєння російських гібридних сил на окупованій території, контролюватиме роззброєння незаконних збройних формувань тощо. Росія відкидає такий варіант, який зменшив би її вплив на окуповані території.

Також Росія постійно звинувачує владу України в невиконанні мінських домовленостей, у першу чергу політичної частини їх. Київ і Захід, навпаки, звертають увагу, що саме Росія і її гібридні сили на Донбасі фактично не виконали жодного пункту цих домовленостей – зокрема, не здійснили виведення озброєнь чи роззброєння незаконних формувань, не допустили ОБСЄ до постійного контролю за непідконтрольною ділянкою кордону, не звільнили всіх заручників чи полонених тощо. Україна і її союзники наголошують, що перехід до виконання Києвом політичної частини домовленостей можливий тільки після виконання Росією безпекової частини.
…

Чехія підтримала збереження санкцій щодо Росії і цілісність України – МЗС

Чехія підтримує територіальну цілісність України і збереження режиму санкцій щодо Росії, повідомило Міністерство закордонних справ України після зустрічі міністра Павла Клімкіна з чеським колегою Мартіном Стропніцьким.

Це незмінна офіційна позиція чеської держави, і чільний чеський дипломат також запевнив у незмінності курсу уряду Чехії на подальшу практичну підтримку євроінтеграційних прагнень України, повідомили в українському МЗС про зустріч, що відбулася в рамках участі делегації України у 54-й Мюнхенській конференції з питань безпеки.

Стропніцький, зі свого боку, написав у твітері: «Зустріч із українським міністром закордонних справ Павлом Клімкіним на Мюнхенській конференції з безпеки: для нас і для всього ЄС остаточною метою є те, щоб Україна стала сучасною, демократичною і квітучою країною, а не буферною зоною на наших кордонах».

Із протилежною позицією регулярно виступає президент Чехії Мілош Земан, нещодавно переобраний на другий п’ятирічний термін на цій посаді. Він, зокрема, не раз заявляв, що санкції Європейського союзу щодо Росії через агресію Москви проти України на частині Донбасу і окупацію українського Криму непотрібні, а захоплення Криму Москвою є «доконаним фактом», і Київ мав би погодитися на якесь відшкодування від Росії за «остаточну втрату» півострова.

Але в Чехії повноваження голови держави обмежені, зокрема, він не має слова у визначенні зовнішньої політики країни, що є прерогативою уряду. Уряд Чехії дотримується спільної позиції Євросоюзу про незмінність санкцій, запроваджених через агресію на Донбасі, доки Росія і її гібридні сили на Донбасі не виконають повністю мінських домовленостей про врегулювання в регіоні, а санкцій через окупацію Криму – до деокупації українського півострова. Також Прага підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і не визнає претензій Москви на володіння окупованим Кримом.
…

Варшава висловила «глибоке розчарування» результатами перемов віце-прем’єрів Польщі й України

Канцелярія президента Польщі Анджея Дуди глибоко розчарована результатами переговорів між віце-прем’єр-міністрами України та Польщі, мовиться в повідомленні на сайті голови польської держави.

«Відсутність рішення української сторони щодо основного питання – скасування заборони польських ексгумацій на території України – означає серйозний регрес довіри і не реалізує визначеного президентами обох країн мандату на переговори, що суттєво впливає на взаємні відносини», – мовиться в заяві.

У ній також висловлюється сподівання, що найближчим часом заборону на ексгумацію буде скасовано «в дусі виконання поставлених завдань».

Заяву підписав Кшиштоф Щерський, керівник апарату президента Польщі. Раніше Щерський говорив про розчарування поляків Україною через заборону ексгумації польських жертв на українській території і твердив, що «Європа може вибрати Москву, не Київ».

У п’ятницю, 16 лютого, у Варшаві відбулися польсько-українські перемови щодо вирішення складних історичних питань, які очолювали віце-прем’єр-міністри двох країн: Польщі Пйотр Ґлінський та України Павло Розенко. Такі переговори ведуться за дорученням президентів обох країн.

Після завершення цих переговорів Ґлінський заявив, що вони були складними, але водночас назвав їх «кроком уперед». Розенко після тієї зустрічі висловив «стриманий оптимізм» щодо подальшої спільної роботи з польською стороною, повідомила його прес-служба.

Київ, зі свого боку, вимагає від Варшави, зокрема, «відновлення всіх сплюндрованих і понівечених вандалами українських пам’ятників на території Польщі, незалежно від їхнього статусу», скасування обмежень на в’їзд до Польщі українських діячів і змін до польського закону про Інститут національної пам’яті.

У Польщі знесення місцевою владою деяких пам’ятників українським жертвам, які загинули від рук поляків у роки Другої світової війни, пояснюють тим, що вони не були належним чином легалізовані, інші такі пам’ятники на українських похованнях просто нищать невідомі.

Саме нищення в Польщі українських пам’ятників спричинило запровадження в Україні мораторію на ексгумацію польських жертв, які загинули на нинішній території України. При цьому Київ нагадує, що в разі актів вандалізму проти польських пам’ятників в Україні їх відразу відновлюють, а напади відразу викликають рішучу реакцію – хоча в Україні не врегульований правовий статус 90 відсотків таких польських пам’ятників.

Крім того, Польща в рамках своєї політики «боротьби з бандеризмом» останнього часу (Варшава звинувачує Українську повстанську армію в убивствах поляків, але відкидає розмови про вбивства українців схожим польським повстанським формуванням часів Другої світової війни, Армією крайовою) забороняє в’їзд на свою територію українським діячам, які публічно розвінчують позиції Варшави.

Також у Польщі останнім часом внесли нові зміни до закону про Інститут національної пам’яті, які передбачають запровадження кримінальної відповідальності, серед іншого, за заперечення «злочинів українських націоналістів» проти польських громадян у 1925–1950 роках чи за звинувачення поляків у причетності до злочинів нацизму часів Другої світової війни. Ці зміни різко розкритикували і вимагають скасувати не тільки в Україні, але й у США чи Ізраїлі.
…

Порошенко в Мюнхені: у наших інтересах протистояти спробам Росії знищити нашу єдність

«Зараз єдиним меседжем для Москви має бути те, що ціна продовжуватиме зростати до тих пір, поки російські війська не відійдуть з Донбасу та Криму»
…

Клімкін про зустріч з Лавровим: ні до чого не домовилися

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що його зустріч з російським колегою Сергієм Лавровим не принесла жодних результатів.

«Я так розумію, що дискусію ми маємо продовжувати. Поки що ми не домовилися ні до чого. Російська точка зору – інша. Будемо працювати далі. Я вважаю, що з гуманітарної точки зору, ця зустріч була важливою. Я дуже сподіваюся, що можемо надати поштовх. З інших питань, як ви розумієте, домовленостей у нас немає», – сказав Клімкін журналістам у Мюнхені.

Він зазначив, що говорив із Лавровим, зокрема, про питання звільнення заручників та політичних в’язнів.

«Говорили про те, що цю роботу потрібно реально почати і про те, що зараз нами мають бути обговорені можливі форми звільнення чи обміну», – сказав Клімкін.

За його словами, також обговорювалося питання повернення російських військових до Спільного центру координації та контролю припинення вогню на Донбасі та миротворчої місії ООН у регіоні.

16 лютого в Німеччині розпочалася Мюнхенська конференція з безпеки, яка триватиме до 18 лютого. Головним чином світові лідери планують обговорити конфлікти в Україні та Сирії, а також ядерні амбіції Північної Кореї. 

Клімкін повідомляв, що 16 лютого в Мюнхені відбудеться зустріч «нормандської четвірки» на рівні міністрів закордонних справ, однак з технічних причин її перенесли, ймовірно, на 17 лютого.
…

Розенко про переговори в Польщі: переговори завершені, але не закінчені

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко після зустрічі з віце-прем’єр-міністром Польщі Пьотром Глінським заявив, що переговори завершені, але не закінчені.

«Переговори завершені. Але не закінчені. Порушили низку важливих для українсько-польських стосунків питань: загрози нового закону, права українців Польщі, відновлення зруйнованих пам‘яток, проведення спільних заходів: конференцій, пошукових робіт. Будемо раді бачити пана Глінського в Києві», – написав він у twitter. 

Як повідомила співголова українсько-польської міжпарламентської групи Оксана Юринець на своїй сторінці в Facebook, переговори тривали на півтори години довше, ніж було заплановано, сторони обговорили, серед іншого, загрози закону про Інститут національної пам’яті. 

6 лютого президент Польщі Анджей Дуда заявив, що вирішив підписати закон про Інститут національної пам’яті. Одночасно він повідомив, що передасть документ до Конституційного суду, щоб перевірити його конституційність.

Документ, ухвалений перед цим Сенатом і Сеймом Польщі, передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті», а також тих, хто заперечуватиме «злочини українських націоналістів», скоєні щодо громадян Польщі в період 1925–1950 років. Ухвалення закону викликало різку критику в Україні, США, Ізраїлі.
…