Порошенко планує обговорити з лідерами США постачання зброї Україні – Bloomberg

Президент України Петро Порошенко заявив про намір обговорити у п’ятницю, 26 січня, у Давосі під час зустрічі з лідерами США питання економічної, безпекової ситуації, зокрема постачання оборонної зброї Україні. Про це повідомляє агенція Bloomberg, якій Петро Порошенко дав інтерв’ю на полях 48-ма зустріч Всесвітнього економічного форуму в Швейцарії.

«Сподіваюся, що завтра відбудеться ця зустріч (з Дональдом Трампом – ред.). Безумовно, відбудеться зустріч з Рексом Тіллерсоном, і ми обговоримо різні питання щодо співпраці зі Штатами в галузі економіки, безпеки (зокрема, щодо постачань оборонної зброї), підтримки українських реформ і, зокрема, миротворців, яких повинна ввести Рада безпеки ООН у східні регіони моєї країни, щоб зупинити вбивства українців, які здійснюються росіянами», – сказав Порошенко.

Президент України також висловив сподівання, що Україна зможе до квітня отримати транш в рамках програми розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США від Міжнародного валютного фонду, оскільки країна, як він висловився, «виконала 80 відсотків» своїх зобов’язань.

22 грудня Держдепартамент США оголосив про схвалення «розширених оборонних можливостей» для України. США не вказали, яка нова зброя буде надаватися Україні, але американські ЗМІ повідомляли, що серед цих озброєнь можуть бути протитанкові ракетні комплекси «Джавелін».

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

Президент Світового банку привітав ухвалення Верховною Радою закону про приватизацію – АП

Президент Світового банку Джим Йонг Кім під час зустрічі з президентом України Петром Порошенком у Давосі привітав ухвалення Верховною Радою закону про приватизацію, повідомляє Адміністрація президента України.

Як зазначили в АП, співрозмовники заявили про необхідність створення в Україні антикорупційного суду відповідно до Конституції та зі врахуванням рекомендацій Венеціанської комісії.

18 січня Верховна Рада підтримала законопроект про приватизацію державного майна в другому читанні та в цілому. Згідно з документом, метою проекту закону є «суттєве удосконалення, спрощення й скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості й відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності».

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж п’ять років, з науковим ступенем у сфері права чи зі стажем у науковій галузі щонайменше сім років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

МЗС України висловило протест через направлення Росією чергового «гумконвою»

Міністерство закордонних справ висловлює протест через направлення Росією чергового «гуманітарного конвою» на тимчасово окуповану територію України. Як йдеться у заяві МЗС, російський вантаж був переміщений усупереч нормам міжнародного права.

«МЗС України надіслало російському зовнішньополітичному відомству ноту протесту із вимогою до держави-агресора припинити вчинення протиправних дій та неухильно дотримуватися міжнародних норм та законодавства України», – вказано в документі.

25 січня МНС Росії надіслало на окуповану частину українського Донбасу 73-й «гумконвой». Як заявили у російському відомстві, у колоні ­– 400 тонн вантажів і переважно ­дитячими продуктовими наборами.

Досі жоден із попередніх таких «гуманітарних конвоїв» українських митних і прикордонних процедур не проходив, бо не відповідав ні міжнародному, ні українському законодавству. Через це українські прикордонники і митники, які чергують на російських пунктах пропуску на кордоні з окупованою частиною Донбасу «Донецьк» і «Матвеєв Курган» для можливого оформлення гуманітарної допомоги з Росії, щоразу змушені відмовлятися від такого оформлення. Дотепер українська міжвідомча група щоразу здійснювала лише візуальне спостереження без виконання контрольних функцій, Росія вводить ці конвої через кордон в односторонньому порядку. Таку поведінку Росії також критикує Захід.

Від квітня минулого року Росія вдвічі скоротила частоту введення таких конвоїв – до одного разу на місяць із двох.

Euronews змінив текст про окупований Крим, залишивши незмінним відео

Телеканал Euronews відреагував на заяви дипломатів, які висловили обурення сюжетом мовника про кримських дітей без жодної згадки про російську анексію Криму.

Текст сюжету на сайті телеканалу 24 січня був доповнений реченням: «Крим, який розглядається геополітичним оплотом Москви, був анексований в України у 2014 році – це призвело до запровадження санкцій Євросоюзу і США проти Росії за цей «незаконний» крок».

Водночас відеосюжет, який впродовж доби 23 січня кілька разів був продемонстрований в ефірі, залишився незмінним. У ньому так само компліментарно, без жодної згадки про окупаційну роль російської армії, висвітлені навчання, організовані 68-м інженерним полком російських збройних сил армії для школярів Криму віком до 12 років.

Військові навчають дітей встановлювати і знешкоджувати наземні міни, розповідають про саморобні вибухові пристрої, пояси смертників та замасковані бомби. Підполковник армії Росії Євген Мусієнко пояснює, що школярів також заохочують у майбутньому вступати в інженерні війська. У сюжеті наводяться коментарі школярів з Євпаторії, які схвально відгукуються про навчання.

Наприкінці сюжету журналісти Euronews дали слово місцевій жительці, яка наголошує на необхідності таких занять, бо «діти повинні знати, як захистити себе». «Ми повинні виховувати дітей патріотами», – говорить вона.

Голова Представництва України при ЄС Микола Точицький 24 січня заявив, що стурбований сюжетом телеканалу Euronews про кримських дітей. Перед тим міністерство закордонних справ України закликало Euronews виправити цей матеріал.

Ще 23 січня змістом сюжету Euronews обурився міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус, який назвав цю роботу «промиванням мізків». «Жодного слова про незаконну анексію Криму, натомість – основи шовінізму», – наголосив литовський дипломат.

Тимошенко обійшла Порошенка, українці хочуть нових лідерів – ранковий ефір Радіо Свобода

Полторак заявляє, що шлях в НАТО має «узаконити» Верховна Рада;

У НБУ кажуть, що на гривню тисне затримка траншу МВФ;

Яценюк, Аваков, Турчинов, Луценко та Парубій – стали лідерами рейтингу недовіри.

 

​На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: військовий експерт Сергій Грабський та експерт з безпеки Василь Богдан; член Ради НБУ Василь Фурман та колишній заступник голови НБУ Олександр Савченко; заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко та науковий співробітник Інституту соціології НАНУ Олександр Шульга.

Російські дрони і артилерія на Донбасі є головними викликами для ЗСУ – генерал США Годжес

Колишній командувач Сухопутних військ США в Європі, генерал-лейтенант Бен Годжес заявив, що російська тактика боїв на сході України демонструє складну інтеграцію безпілотних літальних апаратів, електронних, мінометних і артилерійських засобів ведення війни, що створює серйозні проблеми для українських військ. Про це Годжес сказав 24 січня у Вашингтоні під час виступу на Комісії з безпеки та співробітництва у Європі, відомій як Гельсінська комісія.

«Російська здатність до електронних воєн – це те, про що нам ніколи не доводилося турбуватися в Афганістані та Іраку. Українці живуть в цьому середовищі. Таким чином, ви не можете говорити по радіо чи якому-небудь незахищеному пристрої, тому що це заглушать чи перехоплять, а то й гірше – знайдуть, а тоді знищать», – сказав Годжес.

За його словами, підтримувані Росією командири «відточують» тактику використання дронів й артилерії на Донбасі, що дозволяє їм ліквідовувати, зокрема, українські мінометні та артилерійські з’єднання.

На думку Годжеса, США і європейські союзники повинні більше повідомляти світ про військові можливості Росії на Донбасі. Він також заявив, що недавнє рішення США надати Україні більш досконале озброєння, в тому числі протитанкову зброю Javelin, важливий сигнал, щоб переконати росіян домовитися про припинення конфлікту.

«Для цього має бути дипломатичне вирішення. Росія повинна в якийсь момент погодитися припинити підтримку сепаратистів або вийти звідти, щоб дозволити Україні відновити контроль над її кордоном з Росією», – сказав Годжес.

Він зазначив, що нині на Донбасі є близько 35-40 тисяч бойовиків, підтримуваних Росією, і приблизно 4-5 тисяч російських офіцерів чи командирів. Генерал запевнив, що у Заходу є «можливість показати усім, що конкретно робить Росія на Донбасі, що було б корисно для підтримки тиску на Росію».

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Росія заперечує, що підтримує це збройне протистояння, попри переконливі докази того, що Москва забезпечує військову, економічну та політичну підтримку сепаратистів у бойових діях, що вже забрали життя понад 10 тисяч людей.

НАБУ провело обшуки в заступниці голови ДМС Пімахової

Перший заступник голови Державної міграційної служби Діна Пімахова заявляє, що Національне антикорупційне бюро України провело в неї обшуки.

«Двері зламали, зайшли. Я надала абсолютний доступ до всіх речей. Співробітники НАБУ дуже уважно провели обшук. Можу сказати, що ніяких незаконних речей як не було, так і не може бути, тому що ніяких незаконних дій з мого боку не було», – сказала Пімахова журналістам.

У НАБУ, зі свого боку, повідомило у Facebook, що слідчі здійснюють низку обшуків у кримінальному провадженні «за фактами прийняття пропозиції, а також одержання неправомірної вигоди службовою особою Державної міграційної служби України, яка займає особливо відповідальне становище». Імені посадовця в Національному антикорупційному бюро не уточнюють.

За даними слідства, організована група осіб (до складу якої ймовірно входили службові особи Державної міграційної служби) із залученням керівників та співробітників головного управління ДМС у місті Києві, запровадила схему легалізації іноземних громадян на території України, у тому числі вихідців з країн Близького Сходу.

Детективи вважають, що за грошову винагороду видавалися посвідки на тимчасове проживання, а також оформлювалося українське громадянство з використанням підроблених документів з подальшою видачею паспортів громадян України та паспортів громадян України для виїзду за кордон.

29 листопада у Державній міграційній службі України повідомили, що «агент НАБУ» намагався дати хабара першій заступниці голови ДМС Діні Пімаховій, «пропонуючи великі суми хабарів». У НАБУ натомість заявили, що «посадовець ДМСУ сама неодноразово озвучувала вимогу щодо отримання «заохочення» у сумі тридцять тисяч доларів США – спочатку за позитивне вирішення питання про надання іноземцю громадянства України, а згодом – за надання посвідки на тимчасове проживання на території України».

30 листопада в Національному антикорупційному бюро України сьогодні заявили, що у Державній міграційній службі України проводили спецоперацію з виявлення учасників організованого злочинного угруповання, її зірвали співробітники СБУ і ГПУ. У НАБУ також стверджують, що посадовці СБУ через прослуховування телефонних номерів в рамках розслідувань НАБУ розкрили таємну інформацію одному з об’єктів негласних слідчих дій, «звівши нанівець піврічну роботи детективів НАБУ».

Спецслужби Росії створювали мережу агентів на південному сході України з 2012 року – Парубій

Російські спецслужби почали створювати мережу своїх агентів у південно-східних областях України у 2012 році, повідомив голова Верховної Ради Андрій Парубій в Оболонському районному суді Києва під час допиту в справі колишнього президента України Віктора Януковича, обвинувачуваного в державній зраді.

«Уже з 2012 року на території України, особливо в південно-східних областях, почалося формування контрольованих російськими спецслужбами організацій, які під виглядом «реконструкторів» насправді готували кадри й мали плани щодо захоплення місцевих органів влади й вели підготовку до введення російських військ», – сказав Парубій.

За його словами, він отримав цю інформацію під час переговорів із сепаратистами в Луганську в березні 2014 року. У той час Парубій обміймав посаду секретаря Ради національної безпеки й оборони України.

Він додав, що Янукович звертався до президента Росії Володимира Путіна з проханням ввести війська на територію України.

«Мені відомо, що на одному із засідань Ради безпеки ООН представник Росії Віталій Чуркін зачитав листа (Януковича – ред.) до президента Путіна з проханням ввести російські війська на територію України. І якщо до того часу російські підрозділи намагалися не означати себе як Збройні сили Росії, то власне цей лист Януковича і надав легітимності діям російських військ. Після цього багато хто з них неприкрито говорив, що вони представники Збройних сил Росії», – сказав Парубій.

Оболонський райсуд наприкінці червня перейшов до заочного розгляду справи за обвинуваченням у державній зраді екс-президента України Віктора Януковича.

У справі, яку розглядає суд, слідство інкримінує Януковичу три статті Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 27 (державна зрада), ч. 2 ст. 437 (пособництво у веденні агресивної війни); ч. 3 ст. 110 (пособництво в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки).

Екс-президент України, який втік до Росії після розстрілів на Майдані, звинувачення відкидає.

Від початку доби на Донбасі повністю дотримується перемир’я – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що від початку доби і до 18-ї години вівторка вздовж усієї лінії зіткнення повністю зберігався режим припинення вогню.

«Станом на 18:00 жодного обстрілу у бік позицій Збройних сил України не було зафіксовано. Підрозділи сили АТО забезпечують виконання заходів щодо підтримання перемир’я по усій лінії розмежування сторін та суворо дотримуються Мінських домовленостей», – йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook.

На сайтах угруповань «ДНР» та «ЛНР» також відсутня інформація про порушення режиму тиші в денні години 23 січня на Донбасі.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

 

Волкер зустрівся з начальником Генштабу ЗСУ в Києві

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер 23 січня зустрівся в Києві з начальником Генерального штабу українським Збройних сил Віктором Муженком.

«У ході зустрічі генерал армії України Віктор Муженко поінформував американського дипломата про поточну ситуацію на сході України. Сторони обмінялися поглядами щодо актуальних питань регіональної безпеки і перспектив розвитку двосторонніх відносин між Україною і США в оборонній сфері», – йдеться в повідомленні Генштабу у Facebook. Інших подробиць у повідомленні немає.

Участь у зустрічі також взяла посол США в Україні Марі Йованович.

22 січня в коментарі Українській службі «Голосу Америки» Волкер повідомив, що для того, щоб ознайомитися з ситуацією в регіоні, він 24 січня поїде на схід України, а вже 25 січня проведе зустрічі з українськими посадовцями в Києві.

26 січня в Дубаї Волкер планує зустрітись з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Під час переговорів сторони обговорять ситуацію в зоні збройного конфлікту насході України, перспективи введення та можливий формат миротворчої місії.

Курт Волкер назвав «кроком назад» минулу зустріч з помічником президента Росії Володимира Путіна Владиславом Сурковим, що відбулася 13 листопада в Белграді. Він наголосив, що Росія була не готова до сприйняття ідеї про введення повноцінної миротворчої місії ООН на Донбасі.

 

Волкер прибув до України – посольство США

Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер 23 січня прибув до України з візитом. Інформацію про це Радіо Свобода підтвердили в посольстві США в Україні.

Подробиць про плановані зустрічі Волкера у диппредставництві не навели.

Напередодні в коментарі Українській службі «Голосу Америки» Волкер повідомив, що для того, щоб ознайомитися з ситуацією в регіоні, він 24 січня поїде на схід України, а вже 25 січня проведе зустрічі з українськими посадовцями в Києві.

26 січня в Дубаї Волкер планує зустрітись з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Під час переговорів сторони обговорять ситуацію в зоні збройного конфлікту насході України, перспективи введення та можливий формат миротворчої місії.

Курт Волкер назвав «кроком назад» минулу зустріч з помічником президента Росії Володимира Путіна Владиславом Сурковим, що відбулася 13 листопада в Белграді. Він наголосив, що Росія була не готова до сприйняття ідеї про введення повноцінної миротворчої місії ООН на Донбасі.

 

Вагнер: від Києва очікують Антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію

Захід очікує від влади України створення у відповідності до всіх стандартів Вищого антикорупційного суду та імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС, заявив 22 січня керівник Групи підтримки України в Єврокомісії Пітер Вагнер.

«Якщо говорити, що очікують від України за межами самої держави, то тут йдеться про кілька пунктів. На даний момент критично важливим є правильне створення Вищого антикорупційного суду. Великим кроком, якого ми вже давно чекали, стало те, що президент Порошенко перед Новим роком направив цей законопроект до Верховної ради. Громадянське суспільство та міжнародна спільнота мають щодо цього кілька зауважень, які чітко визначила і Венеціанська комісія», – сказав єврочиновник у Європейському політичному центрі, де відбувся круглий стіл на тему «Україна: перспективи на 2018».

За його словами, другим важливим питанням, хоч і «більш технічним», є імплементація Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

«Зокрема, як знову забезпечити зростання економіки. Це дуже важливо перед виборами, щоб люди відчули переваги від проведення реформ», – додав Пітер Вагнер.

Група підтримки України була створена у Єврокомісії в квітні 2014 року. Однією з місій групи є координація роботи із країнами ЄС для найбільш дієвого використання європейських інвестицій у реформування України. Використовуючи досвід країн ЄС, 32 експерти Єврокомісії, а також Британії, Нідерландів, Польщі і Литви, що розподілені на дев’ять тематичних груп, надають дорадчу й фінансову допомогу для кращого просування українських реформ.

Створення Вищого антикорупційного суду є однією з ключових вимог низки міжнародних партнерів, які дають Україні гроші в обмін на реформи.

Крім того, аналітики стверджували, що Україна виконала близько десятка із понад 80 зобов’язань, які обумовлені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Один військовослужбовець загинув на Донбасі через обстріли бойовиків – штаб

У штабі української воєнної операції на Донбасі 22 січня повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків загинув один український військовослужбовець. Згідно з повідомленням на сторінці штабу у Facebook, від початку доби і до 18-ї години понеділка бойовики здійснили 6 прицільних обстрілів позицій ЗСУ.

За даними штабу, обстріли тривали неподалік Троїцького, на Світлодарській дузі, біля Луганського, а також в районі Новотроїцького.

В угрупованні «ДНР» заявили, що Збройні сили України за минулу добу випустили по захоплених бойовиками територіях 180 боєприпасів, а також обстріляли насосну станцію поблизу Ясинуватої. В угрупованні «ЛНР» заявили, що українська сторона випустила за попередню добу 46 боєприпасів.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий, новорічно-різдвяний, «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Згоди у переговорах із Росією про формат миротворчої місії ООН на Донбасі немає – Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив про відсутність консенсусу в переговорах із Росією щодо формату миротворчої місії ООН на Донбасі.

«Коли ми востаннє обговорювали з Лавровим (міністр закордонних справ Росії – ред.) миротворчу операцію, діалог був дуже складним. Оскільки ми поки що перебуваємо дуже далеко в сенсі наших цілей», – сказав Клімкін у Києві.

Міністр також зазначив, що робота над питанням миротворчої місії ООН на Донбасі продовжиться надалі.

У свою чергу міністр закордонних Росії Сергій Лавров заявив в інтерв’ю російському виданню «Коммерсант», що з Москвою не хочуть обговорювати її пропозиції та правки щодо резолюції про миротворчу місію в Україні. «Ніхто не хоче починати конкретно обговорювати наші пропозиції», – сказав Лавров.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів. Україна та її західні союзники відкинули такі обмеження й наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу.

Також Росія наприкінці минулого року вивела своїх представників зі Спільного центру координації припинення вогню (СЦКК). Вони покинули Україну через, як заявили в російському МЗС, «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники заявили, що виведення Росією своїх представників з СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками підтримуваних Москвою сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

 

 

Що Путін «продає» в обгортці повернення Україні бойової техніки? – ранковий ефір Радіо Свобода

Що пошматована Україна святкує у День Соборності?

Чому «Опоблок» заблокував «реінтеграцію Донбасу»?

Скільки літаків та кораблів Україна залишила у Криму у 2014 році?

На ці теми говоритимуть ведучий Ранкової Свободи Юрій Матвійчук і гості студії: екс-голова Народного руху України Василь Куйбіда, учасник національно-визвольної боротьби за незалежність України, полковник ЗСУ Микола Поровський та голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович; екс-народний депутат Єгор Фірсов та заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука; заступник голови адміністрації президента в 2014-2016 роках Андрій Сенченко, командувач ВМС України в 2014–2016 роках, адмірал Сергій Гайдук та військовий експерт Ігор Козій.

Військова техніка, яку Росія пропонує повернути з Криму, обійдеться Україні в мільярди – Гайдук

Пропозиція російського президента Володимира Путіна про повернення військової техніки з анексованого Криму може коштувати Україні мільярди гривень, йдеться про витрати на модернізацію техніки або її утилізацію. Таку думку командувач Військово-морськими силами України 2014-2016 років Сергій Гайдук висловив в ефірі телепроекту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

«Відновлення, модернізація утилізація – вона обчислюватиметься в десятки мільярдів… Сімдесят-вісімдесят відсотків озброєння, яке перебуває, і техніки, що перебуває на кораблях, або російського, або іноземного виробництва. Тепер виникає питання: чи готові ми до імпортозаміщення?» – заявив Гайдук.

Президент Росії Володимир Путін 11 січня заявив, що Росія готова повернути Україні її військову техніку з анексованого Криму.

У відповідь на це командувач Військово-морськими силами Збройних сил України Ігор Воронченко повідомив, що рішення за пропозицією Путіна про повернення техніки прийматиме керівництво України.

16 січня спікер Путіна Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі чули низку публічних заяв, що були зроблені в Києві щодо передачі техніки з Криму, але не знають про незалежну реакцію на цю пропозицію.

Президент України Петро Порошенко публічно не коментував пропозицію Путіна.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними й засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму й Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 

 

 

 

 

 

Критика МВФ і Світового банку законопроекту про Антикорупційний суд суперечить висновкам Венеціанської комісії – Вашадзе

Критичні заяви Міжнародного валютного фонду та Світового банку з приводу президентського законопроекту про Вищий антикорупційний суд суперечать висновкам Венеціанської комісії, заявив в ефірі програми «Завтра», спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «112 Україна», Георгій Вашадзе, радник глави Адміністрації президента з питань реформ, який серед інших працював над згаданим законопроектом.

«У мене складається враження, що ці документи склали місцеві офіси і хтось із впливових людей сприяв тому, щоб це було негативно. Але треба розуміти, що те, що ми сьогодні створюємо через Антикорупційний суд, є безпрецедентним у регіоні, адже повноваження вето матиме міжнародна спільнота, люди, які будуть призначатися міжнародними організаціями. Я думаю, зараз навпаки потрібно консолідуватися, якщо щось потрібно доробити, то ніхто ж не проти. Треба це довести до кінця і якомога швидше ухвалити закон», – сказав він.

Вашадзе також наголосив, що передбачається і четвертий компонент у боротьбі з корупцією – так зване «вікі-розслідування корупційних справ».

«Це дуже серйозно працює в Америці. Коли приватні детективи, громадсько активні детективи приєднуються. Не просто журналістське розслідування, а розслідування, фактично незалежне від державних структур. Цей четвертий компонент, думаю, обов’язково доведе боротьбу з корупцією в Україні до кінця», – додав Вашадзе.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

Зауваження МВФ та Світового банку стосуються процедури відбору суддів, положень закону, спрямованих, на їхню думку, на гальмування створення Антикорупційного суду, а також щодо юрисдикції суду. 

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до активіста Балуха в окупованому Криму – речниця МЗС

Україна вимагає від Росії допустити лікарів до утримуваного фактичною владою окупованого Криму українського активіста Володимира Балуха.

«Не надавати медичну допомогу – нелюдяність і жорстокість. Вимагаємо від РФ допустити лікарів до політв’язня Володимира Балуха», – написала у Twitter 21 січня речниця Міністерства закордонних справ України Мар’яна Беца.

Засуджений до трьох років і семи місяців колонії-поселення український активіст Володимир Балух перебуває в Сімферопольському СІЗО. Його стан здоров’я тяжкий, проте необхідної медичної допомоги ув’язнений не отримує. Про це у Facebook написав журналіст Радіо Свобода Антон Наумлюк.

Підконтрольний Кремлю Роздольненський районний суд Криму 16 січня засудив українського активіста Володимира Балуха, обвинуваченого в зберіганні боєприпасів, до трьох років і семи місяців колонії-поселення, штрафу в розмірі 10 тисяч рублів (близько 4,6 тисячі гривень) і взяв його під варту під час засідання.

Балух під час свого останнього слова на засіданні 15 січня заявив, що справа проти нього «сфабрикована у зв’язку з його політичною позицією», і це не змусить його любити «нову Батьківщину».

Порошенко сподівається на допомогу церкви у звільненні українських політв’язнів з російських тюрем

Президент України Петро Порошенко подякував українським церквам за підтримку процесу звільнення українських заручників та підтримку їх родин, і висловив сподівання на допомогу священиків у звільненні політв’язнів, які перебувають у місцях неволі на території Росії. Як повідомляє прес-служба президента України, про це йшлося під час зустрічі Петра Порошенка з митрополитом Української православної церкви (Московського патріархату) Онуфрієм та представником президента в Тристоронній контактній групі Іриною Геращенко.

«Я буду дуже вітати допомогу церкви у звільнені політичних в’язнів, які перебувають на території Росії», – наголосив Петро Порошенко. При цьому він зазначив, що «Україна готова до рішучих кроків щодо повернення наших хлопців та дівчат додому».

Під час зустрічі наголошувалося, що Україна очікує на звільнення з полону підтримуваних Росією бойовиків ще кількох військових.

«Ви бачили з яким великим ентузіазмом і радістю перед Новим роком українці зустрічали 74 звільнених з полону», – нагадав Президент про загальноукраїнський флешмоб «#ЗустрінемоСвоїх».

Він також повідомив про свою зустріч з родинами тих, хто залишився на окупованій території у в’язницях. І звернувся до церкви за підтримкою для тих, хто перебуває на окупованих територіях та в наданні їм гуманітарної допомоги.

Предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій пообіцяв робити усе від нього залежне для подальшого звільнення українців: «Людина хоче бути вільною, вона створена Богом вільною, вона хоче цієї свободи».

У свою чергу, Ірина Геращенко подякувала президентові за те, що «навіть у вихідні він робить усе для звільнення наших заручників». Вона також нагадала, що напередодні Глава держави помилував особу, що має сприяти подальшому процесу звільнення українців.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб. Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Тука розраховує на наступне звільнення заручників у лютому

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука розраховує, що черговий етап звільнення незаконно утримуваних в окремих районах Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) громадян України відбудеться у лютому.

«Я дуже сподіваюся, що йдеться про лютий-березень, швидше навіть про лютий. Таке у мене відчуття і передчуття», – сказав Тука в ефірі телеканалу NewsOne 20 січня.

Він пов’язав ці терміни з виборами президента Росії в березні, і з тим, що це вигідно для нинішнього російського лідера Володимира Путіна.

18 січня в Мінську українська сторона і представники підтримуваних Росією бойовиків обмінялися списками утримуваних осіб.

Як заявила тоді речниця представника України в Контактній групі, екс-президента Леоніда Кучми Дарка Оліфер, наступне звільнення має відбутися у «найстисліші терміни».

Тристороння контактна група в 2017 році неодноразово досягала домовленостей про перемир’я на Донбасі, але ці домовленості щоразу порушувалися. Також ТКГ закликала і далі закликає до реалізації одного з положень мінських домовленостей, які передбачають обмін утримуваними особами. Наприкінці 2017 року частковий обмін, перший за більш як рік, відбувся.

27 грудня 2017 року на Донбасі між українською стороною і підтримуваними Росією бойовиками відбувся обмін утримуваними особами. Він був запланований за формулою «306 (тих, видачі кого домагалися підтримувані Росією бойовики – ред.) на 74 (військових і цивільних, включених до списку на обмін Україною – ред.)». Українській стороні 27 грудня передали 74 людини, проте одна з них вирішила залишитися на непідконтрольній українській владі території. Київ передав бойовикам 233 людини.

За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

 

Гримчак: розрив відносин із Росією міг би зашкодити утримуваним там українцям

Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій України Юрій Гримчак заявляє, що можливим розривом дипломатичних відносин із Росією влада України могла б завдати шкоди українцям, яких утримують у російських тюрмах. Як заявив Гримчак в інтерв’ю Радіо Свобода, нині в України з Росією «понижений рівень дипломатичного представництва».

«У мене питання. У нас є сьогодні 60 чи 72 полонених наших у російських тюрмах… Я не про ОРДЛО зараз і не про Крим. Я про російські тюрми. Сьогодні до них мають доступ консули, вони мають право допомоги їм і так далі. У мене питання: ми розірвали дипвідносини – хто цим буде займатися? Це перше. І друге. У чому наш виграш? Ми, вибачте, вийдемо і скажемо: ми зробили так, як ми вважали за потрібне, тому що саме так, як вважають наші «зрадофіли», треба вести війну. Це єдина підстава сьогодні розірвати. Можливо, завтра стане потрібно – ми це зробимо», – сказав він.

Під час розгляду у парламенті законопроекту про реінтеграцію Донбасу депутати не підтримали пропоновану до нього правку, яка передбачала зобов’язати Кабінет міністрів протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону розірвати дипломатичні відносини з Росією. Ухвалений 18 січня закон визнає Росію державою-агресором.

Внаслідок обміну 27 грудня підтримувані Росією бойовики звільнили 74 утримуваних українців. За даними СБУ, заручниками залишаються 103 особи в Донецьку і Луганську, десятки – в Росії. Крім того, 402 людини вважаються зниклими безвісти.

Після останнього обміну полоненими президент Петро Порошенко заявив, що Україна не віддала жодного громадянина Росії. За його словами, їх мінятимуть на українців, які утримуються в Росії й анексованому нею Криму.

 

Суд продовжив запобіжний захід Насірову на два місяці

Шевченківський районний суд Києва продовжив запобіжний захід відстороненому голові Державної фіскальної служби України Роману Насірову до 19 березня.

Суд залишив чинним зобов’язання носити електронний браслет і не залишати межі Київської області.

Запобіжний захід також пролонгували керівнику департаменту погашення боргу ДФС Володимиру Новікову.

19 січня прокурори продовжили зачитувати обвинувальний акт щодо Насірова, який загалом нараховує 774 сторінки.

За даними слідства, Насіров причетний до так званої «газової схеми Онищенка» і упродовж 2015 року ухвалив низку «безпідставних і незаконних рішень» про розстрочення сум платежів з рентної плати за користування надрами для задіяних у схемі компаній на загальну суму понад мільярд гривень. Слідство вважає, що такими рішеннями державі завдано збитків на суму майже 2 мільярди гривень.

Захист Насірова і він сам ці звинувачення заперечують.

На початку березня 2017 року суд арештував Насірова з можливістю застави в 100 мільйонів гривень, яку внесли його дружина і тесть. Після цього відсторонений голова ДФС вийшов із СІЗО. Пізніше запобіжний захід продовжували кілька разів.

Порошенко: антикорупційний суд треба створити згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії

Президент України Петро Порошенко заявив, що антикорупційний суд має бути створений згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.

Згідно з повідомленням на сторонці президента у Facebook, Порошенко телефоном обговорив з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером прогрес в українських реформах і питання створення антикорупційного суду зокрема.

«Антикорупційний суд має бути створений у відповідності до Конституції України та згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії», – написав Порошенко.

Він додав, що домовився з Юнкером про продовження діалогу в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму.

У грудні 2017 року президент вніс до Верховної Ради України законопроект про Вищий антикорупційний суд. Згідно з документом, на посаду судді Вищого антикорупційного суду претендент обирається на конкурсі, ним може бути призначений громадянин України у віці не менше ніж 35 років, зі стажем роботи на посаді судді не менш ніж 5 років, з науковим ступенем у сфері права чи пропрацювавши в науковій галузі щонайменше 7 років, з адвокатським досвідом.

Проте низка антикорупційних організацій закликали президента України Петра Порошенка відкликати цей законопроект і доопрацювати його, заявляючи, що окремі положення документа не відповідають рекомендаціям Венеціанської комісії.

Міжнародний валютний фонд висловив зауваження щодо законопроекту. На думку МВФ, проект закону порушує зобов’язання України перед міжнародними партнерами.

У Європейському союзі підкреслили, що законопроект про антикорупційний суд суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

18 січня представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко заявила, що у президентському законопроекті про антикорупційний суд врахують рекомендації Венеціанської комісії і Міжнародного валютного фонду.

Опубліковано свідчення людей, які пройшли через катівні проросійських бойовиків

Радіо Свобода публікує свідчення людей, які були захоплені бойовиками угруповань «ЛНР» і «ДНР», утримувалися у нелюдських умовах і зазнавали тортур. Свідчення записали правозахисники Центру громадянських свобод і Фундації «Відкритий діалог», за підтримки Фонду «Відродження».

Спільний проект правозахисників і Радіо Свобода – «Заручники війни. Вони пройшли крізь пекло» – складається з 10 свідчень.

Одна з цих історій – це розповідь чоловіка, який стверджує, що його незаконно утримували у харківському підрозділі СБУ.

Правозахисники також відзняли у форматі VR (віртуальної реальності) ті місця несвободи, які стали доступними після звільнення деяких територій Донбасу. Цей матеріал ліг в основу документального фільму, який зараз готується до прем’єри спільними зусиллями Центру громадянських свобод, Фундації «Відкритий діалог», Радіо Свобода та The Farm 51.

«Незаконні збройні формування і російські військові, щоб отримати контроль над Донбасом, застосовують терор проти населення. Учасники акцій за єдність України, журналісти, громадські активісти, представники релігійних спільнот, нелояльні до російської окупації чи проукраїнськи налаштовані громадяни зазнають переслідувань, катувань і навіть фізичного знищення», – зазначила голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.

Так, за даними Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», 86% військовослужбовців і кожна друга цивільна людина зазнала тортур і жорстокого поводження; 33% військовослужбовців і 16% цивільних осіб стали свідками смерті в результаті тортур; 12% всіх цивільних осіб, які зазнали катувань і жорстокого поводження, були жінки.

Правозахисники опитали 700 колишніх заручників і нарахували 146 місць утримування заручників на непідконтрольній Україні території. За їхніми даними, незаконні збройні проросійські формування «ЛНР» і «ДНР» позбавляли свободи і кидали до підвалів десятки тисяч людей.

У поширеній 18 січня доповіді про стан із правами людини в світі міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що «випадки свавільних затримань фіксуються по обидва боки лінії розмежування на Донбасі».

Правозахисники вказують на «відсутність верховенства права в районах, контрольованих сепаратистами». Окремо у звіті згадується ув’язнення в Донецьку за проукраїнські погляди вченого Ігоря Козловського та тримання під вартою постійного автора Радіо Свобода Станіслава Асєєва.

У Human Rights Watch наголосили, що наприкінці 2016 року Служба безпеки України звільнила всіх осіб, «незаконно утримуваних у своїй харківській філії». Про це раніше заявляли і представники верховного комісара ООН з прав людини та міжнародна правозахисна організація Amnesty International.