У «справі Плотницького» вчетверте взяв самовідвід суддя

У Дніпрі справу проти ватажків угруповання «ЛНР» – Ігоря Плотницького, Олександра Гурєєва й Андрія Патрушева – за збитий військовий літак Іл-76 з українськими військовослужбовцями на борту, знову не змогли розглянути через самовідвід судді. Засідання мало відбутись 31 січня в Красногвардійському райсуді міста, до якого повернули справу з апеляційного суду.

Один із членів колегії суддів заявив про самовідвід, пославшись на те, що раніше працював у Донецьку.

За інформацією з суду, тепер на справу очікує новий автоматичний розподіл. Після цього буде відома дата наступного засідання.

Це вже четвертий самовідвід судді в цій справі, розгляд якої в Дніпрі не можуть почати вже рік.

Прокуратура Дніпропетровської області в січні 2017 року повідомила, що передала до суду обвинувальний акт проти керівника угруповання «ЛНР» Ігоря Плотницького та двох командирів незаконних збройних формувань у справі збитого літака Іл-76.

Після цього процес не зміг початися спочатку в Бабушкінському районному суді Дніпра через самовідводи суддів, а потім і в Красногвардійському суді – також через самовідвід судді.

У кінці 2017 року справу передали в апеляційний суд області для визначення підсудності, але той знову повернув її до Красногвардійського райсуду. 3 січня цей суд не зміг почати розгляд справи через хворобу судді. Головуючий суддя пішов на лікарняний напередодні, коли мало відбутись засідання. 30 січня засідання знову відклали через погане самопочуття судді.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу був збитий літак Іл-76МД. Він загорівся і впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади і дев’ятеро членів екіпажу. Усі загинули.

2017 року Павлоградський міськрайонний суд на Дніпропетровщині визнав винним у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76 генерал-майора Віктора Назарова, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його визнали винним у недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків. Суд присудив генералу сім років ув’язнення, однак він подав на апеляцію.

 

Суд планує допитати Саакашвілі 13 лютого в справі про розстріл активістів Євромайдану

Святошинський районний суд Києва планує 13 січня допитати колишнього президента Грузії, лідера партії «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі в провадженні щодо п’ятьох колишніх співробітників спецпідрозділу «Беркут», обвинувачених у розстрілі активістів Євромайдану у 2014 році в Києві, повідомив суддя Сергій Дячук на засіданні суду 31 січня.

Про допит Саакашвілі просила сторона обвинувачення. Прокуратура вважає, що політик може надати важливі свідчення про розстріл активістів Євромайдану.

«Наприкінці минулого року у суді було вирішено питання про допит двох громадян Грузії, які нібито повідомляли в італійському репортажі про факти вбивства на Майдані 20 лютого 2014 року. У зв’язку з цим Департаментом спецрозслідувань був допитаний колишній президент Грузії Саакашвілі щодо обставин цього італійського відео і взагалі щодо так званих грузинських снайперів, про яких заявляла сторона захисту», – сказав прокурор Яніс Сімонов.

За його словами, Саакашвілі погодився виступити в суді. 

10 січня політик заявляв, що інформація про грузинських снайперів, які нібито розстрілювали активістів Євромайдану, не відповідає дійсності.

У травні 2017 року Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх беркутівців: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року. П’ятьом колишнім беркутівцям інкримінують перевищення службових повноважень, незаконне поводження зі зброєю, умисне вбивство та заподіяння тілесних ушкоджень активістам Майдану.

Колишні бійці спецпідрозділу «Беркут» не визнають власної вини за жодним із пунктів.

Усього, як повідомляв прокурор Генеральної прокуратури України Яніс Сімонов, вдалось ідентифікувати 25 правоохоронців, які стріляли на Інститутській. 20 із них зараз у розшуку.

У лютому 2017 року суд об’єднав кримінальні провадження щодо Маринченка, Тамтури, Янішевського, обвинувачуваних у розстрілі 48 активістів Євромайдану, з провадженням щодо Зінченка і Аброськіна, яких обвинувачували в убивстві 39 майданівців 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану потерпіли 2,5 тисячі людей, 104 з них загинули. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею.

За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

Головний редактор «Страна.ua» заявляє, що виїхав з України

Головний редактор видання «Страна.ua» Ігор Гужва заявляє, що виїхав з України до Австрії і просить там політичного притулку. Відповідна заява оприлюднена на сайті видання 31 січня.

«Ми хочемо повідомити, що Ігор Гужва виїхав до Відня і попросив політичного притулку у влади Австрійської республіки, відповідно до прийнятої процедури. Підкреслимо, що Ігор Гужва виїхав до Австрії після того, як у нього закінчився термін запобіжного заходу, визначений судом, і він отримав законне право залишити Україну», – йдеться у зверненні редакції до президента України Петра Порошенка.

У виданні заявляють, що Гужва залишається головним редактором і керуватиме редакцією з-за кордону.

Редакція «Страна.UA» також звинуватила владу в тиску.

У прокуратурі України наприкінці грудня заявили, що кримінальне провадження стосовно головного редактора інтернет-видання «Страна.UA» Ігоря Гужви завершене.

У червні 2017 року Гужву затримали після обшуків у редакції видання «Страна.ua». Щодо нього відкрито кримінальне провадження за статтею 189 Кримінального кодексу України (вимагання). За даними правоохоронців, Гужва разом зі спільником Антоном Філіпковським вимагали від народного депутата від Радикальної партії Дмитра Лінька 20 тисяч доларів. Згодом суд обрав Гужві запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. За Гужву внесли заставу, і він вийшов із СІЗО.

Гужва назвав висунуті йому звинувачення у вимаганні коштів «сфабрикованими».

Один військовий загинув, двоє поранені минулої доби на Донбасі – штаб

Один український військовий загинув і двоє були поранені у зоні бойових дій на сході України 30 січня, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили три обстріли позицій сил АТО.

«На донецькому напрямку ворог, з 82-міліметрових мінометів та гранатометів, вів вогонь по позиціях наших захисників неподалік Пісків. На Приазов’ї міномети калібру 82-мм були застосовані противником поблизу Лебединського, а великокаліберні кулемети і стрілецька зброя – біля Водяного», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ЛНР» звинуватили ЗСУ в 4 порушеннях режиму тиші минулої доби. На сайтах угруповання «ДНР», що контролює частину Донецької області України, оновленої інформації за останні години не надають.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Промова Трампа: меседжі, важливі для України – ранковий ефір Радіо Свобода

Головні тези щорічного послання президента США Дональда Трампа. ЗНО без російської та позиції української мови. Який порядок наведуть «Національні дружини»?

На ці теми говоритимуть ведучий «Ранкової Свободи» Дмитро Баркар і гості студії: головний редактор Української служби «Голосу Америки» Мирослава Ґонґадзе, заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Каракуц; директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій, директор офісу Американських рад з міжнародної освіти (American Councils for International Education: ACTR/ACCELS) Ярема Бачинський; речник політичної партії «Національний корпус» Роман Чернишов, радник міністра внутрішніх справ України Іван Варченко, керівник ГО «Експертний центр з прав людини» Юрій Бєлоусов.

Порошенко обговорив з головою ОБСЄ ситуацію з правами людини в Криму

Президент України Петро Порошенко обговорив із міністром закордонних справ і міжнародної співпраці Італії, чинним головою ОБСЄ Анджеліно Альфано ситуацію з правами людини в анексованому Росією Криму.

Як повідомляє прес-служба президента України, Порошенко і Альфано зустрілися 30 січня в Києві.

«Голова української держави привітав Італію з початком головування в ОБСЄ і подякував за внесення питання про врегулювання ситуації на Донбасі до пріоритетів їхньої роботи. Окремо увагу привернули до подальшого погіршення ситуації з правами людини на території окупованого Криму», – йдеться в повідомленні прес-служби президента. Подробиць у повідомленні не наведено.

Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час зустрічі з Альфано висловив сподівання, що Італія продовжить тиск на Росію з метою звільнення українських політичних в’язнів і заручників.

23 січня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій закликала Росію гарантувати повагу прав людини і безпеку всіх людей, що живуть в анексованому Криму, зняти заборону на Меджліс кримськотатарського народу і заборону на в’їзд кримськотатарським лідерам, звільнити всіх українських в’язнів, гарантувати доступ міжнародним організаціям у Крим.

Перед цим міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своєму звіті про стан з правами людини в світі заявила, що в анексованому Криму російська влада «переслідує проукраїнських активістів і кримськотатарську громаду за їх мирну протидію окупації півострова». Правозахисники закликали Росію припинити таку практику.

Протягом 2018 року в ОБСЄ головує Італія, організацію очолив міністр закордонних справ цієї країни Анджеліно Альфано.

Порошенко про «кремлівський звіт»: це чергова демонстрація лідерства у протидії російській агресії

Президент України Петро Порошенко вітає оприлюднення Вашингтоном так званого «кремлівського звіту». 

«Щира вдячність Вашингтону за чергову демонстрацію лідерства у протидії російській агресії. Розраховуємо на відповідні рішення і з боку наших європейських партнерів для зміцнення спільного трансатлантичного фронту», – написав він на своїй сторінці Facebook.

За словами Порошенка, сила санкцій стає дедалі міцнішою і впливовішою. 

«Накопичувальний ефект обмежувальних заходів неминуче і впевнено обмежує апетити агресора. І так буде… допоки не відбудеться повне відновлення суверенітету і територіальної цілісності України», – додав президент України. 

Міністерство фінансів США 30 січня видало очікуваний документ із потенційними об’єктами можливих майбутніх санкцій США проти росіян, які мають тісні контакти з президентом Росії Володимиром Путіним. Цей список раніше назвали у пресі «Кремлівським звітом». Він, зокрема, включає 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» у відкритій частині звіту і ще не відому кількість у засекреченій. Крім того, в засекреченій частині – також список російських державних і частково державних підприємств. Звіт був представлений Конгресові США, як того вимагає закон «Про протидію супротивникам Америки з допомогою санкцій» (CAATSA).

Повідомляється, що у звіт внесли керівництво адміністрації президента Росії, зокрема, голову адміністрації Антона Вайно, його заступника Олексія Громова, речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова, прем’єр-міністра Дмитра Медведєва, міністра закордонних справ Росії Сергія Лавроваю

Серед фігурантів «списку олігархів» є російські бізнесмени Алішер Усманов, Роман Абрамович, Сулейман Керімов, засновник «Лабораторії Касперського» Євген Касперський, Петро Авен і Володимир Потанін, Аркадій і Борис Ротенберги, Геннадій Тимченко та Олег Тиньков.

Повідомляється, що цей список не означає запровадження ніяких санкцій чи обмежень щодо цих осіб, за винятком тих, щодо кого обмеження були введені раніше.

Народний депутат Віктор Развадовський придбав три машиномісця за 1,2 мільйона гривень – #Точно

Народний депутат Віктор Развадовський сплатив за три машиномісця 1,2 мільйона гривень. Така інформація міститься у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повідомляє #Точно, проект Радіо Свобода.

Усі три об’єкти нерухомості Віктор Развадовський придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Фотон Лізинг».

У своїй декларації за 2016 рік він зазначив будинок площею 844 квадратні метри та дві земельних ділянки у селі Стоянка Києво-Святошинського району, квартиру площею 154 квадратні метри в столиці, приміщення для яхтсмена в Одеській області, машиномісця та недобудовані господарські споруди.

Окрім цього, Развадовський володіє двома коштовними мобільними телефонами Vertu, люксовими швейцарськими годинниками Patek Philippe, Jaerger LeCoultre, Ulysse Nardin, ювелірними виробами, а також люксовим автомобілем Audi SQ7, придбаним в 2016 році за 1,5 мільйона гривень.

Також в декларації Развадовського фігурують доходи загальною сумою близько 19 мільйонів гривень, кілька невеликих банківських вкладів та готівкові кошти розміром 1 050 000 доларів США, 240 000 євро та 900 000 гривень.

Парламентар Развадовський був обраний по мажоритарному округу №67 в Житомирській області. Наразі входить до депутатської групи «Відродження» та комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Загалом Віктор Развадовський обирався до Верховної Ради України чотири рази, у проміжках між каденціями обіймав посади у державних структурах.

Доба на Донбасі минула без втрат серед військових ЗСУ – штаб

У зоні бойових дій на Донбасі 29 січня жоден український військовий не загинув і не був поранений, повідомляє штаб української воєнної операції. За цими даними, підтримувані Росією бойовики здійснили лише один обстріл позицій сил АТО.

«На донецькому напрямку, близько третьої години ночі ворог впродовж сорока п’яти хвилин вів вогонь по наших оборонцях з гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї у районі населеного пункту Кам’янка», – йдеться в повідомленні.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» ще не оприлюднили повідомлень про бойові дії 29 січня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

Прокуратура: обвинувальні акти щодо 6 екс-депутатів Севастопольської міськради направлені до суду

Прокуратура Криму направила до суду обвинувальні акти щодо шістьох колишніх депутатів Севастопольської міської ради, повідомила прес-служба правоохоронного органу. Їх обвинувачують у державній зраді.

За даними слідства, «отримані беззаперечні докази того, що в березні 2014 року депутати Севастопольської міської ради надали допомогу й сприяли окупації Криму».

«Зокрема, вони незаконно ухвалили ряд постанов, підтримали рішення Верховної Ради АР Крим про проведення загальнокримського референдуму, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх незаконне входження до складу Російської Федерації на правах суб’єкта федерації», – заявили в прокуратурі.

Обвинуваченим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років. Імен депутатів правоохоронці не називають.

У прокуратурі Криму повідомили, що відомство надіслало до суду обвинувальні акти стосовно 18 депутатів Севастопольської міської ради.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Суд відмовився припинити заборону в Україні серіалу «Свати»

Окружний адміністративний суд Києва відмовився припинити заборону в Україні серіалу «Свати». Рішення від 17 січня було оприлюднене в Єдиному реєстрі судових рішень 23 січня.

У ньому йдеться про те, що ТОВ «Кіноквартал» звернулося з позовною заявою до Служби безпеки України, Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно.

Компанія просила визнати протиправною й скасувати: постанову СБУ про заборону в’їзду в Україну громадянинові Росії (актору Федорові Добронравову – ред.) терміном на три роки; наказ Міністерства культури про внесення цієї людини до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці; наказ Державного агентства України з питань кіно про скасування державної реєстрації та визнання недійсним державного посвідчення на право розповсюдження й демонстрування фільмів від 24 грудня 2008 року та скасування державної реєстрації серіалу «Свати» (назва в рішенні не уточнюється – ред.).

У рішенні йдеться про те, що позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Державного агентства України з питань кіно про заборону «Сватів».

«В обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивачем зазначається, що прийняте Державним агентством України з питань кіно оскаржуване рішення є протиправним, необґрунтованим, прийнятим з перевищенням повноважень, без додержання принципу рівності перед законом та порушенням вимог пропорційності, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення», – мовиться в тексті рішення.

Також позивач заявив, що дії Державного агентства з питань кіно завдають значної майнової шкоди його правам та інтересам, оскільки «позивач не має можливості отримувати належні йому кошти від передачі права розповсюджувати й демонструвати фільм».

В Окружному адміністративному суді Києва заявили, що очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення суду відсутня.

«У задоволенні заяви про забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кіноквартал» відмовити», – мовиться в ухвалі суду.

У листопаді 2017 року Служба безпеки України заборонила в’їзд в Україну терміном на три роки громадянинові Росію, актору Федорові Добронравову. За даними СБУ, росіянин робив антиукраїнські публічні заяви, в яких, зокрема, підтримував анексію Криму Росією, також неодноразово відвідував Крим з порушенням встановленого українським законом порядку.

Після цього Міністерство культури внесло Добронравова до переліку осіб, які загрожують нацбезпеці держави.

Відповідно до чинного законодавства, Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Телеканал «1+1» висловлював обурення у зв’язку з рішенням Мінкультури і анулюванням прокатного посвідчення серіалу «Свати», у якому знімався Добронравов.

В Україні за 2017 рік вдвічі зріс рівень вакцинації проти кору – МОЗ

Рівень планової вакцинації проти кору в Україні протягом 2017 року зріс більше ніж удвічі у порівнянні з 2016 роком, повідомили в Міністерстві охорони здоров’я України.

За 12 місяців 2017 року по всій Україні згідно з календарем щеплень було вакциновано 93,3% дітей першою дозою вакцини (в один рік) і 90,7% дітей другою дозою (у шість років), заявили в МОЗ. При цьому у 2016 році вакциновані проти кору за графіком були 45,5% однорічних та 32,1% шестирічних.

У МОЗ зазначили, що причиною спалаху кору в Україні став низький рівень охоплення щепленням у попередні роки.

Водночас у Міністерстві охорони здоров’я заявили, що «велике занепокоєння» викликає низький рівень охоплення щепленнями від інших небезпечних хвороб, зокрема, дифтерії, правцю та кашлюку.

За даними МОЗ, у 2017 році 51% дітей віком 18 місяців отримали три дози вакцини проти дифтерії, правцю та кашлюку АКДП, 44,8% дорослих були захищені від дифтерії вакциною АДП-М.

У МОЗ раніше повідомляли, що в Україні ситуація із захворюваністю на кір залишається напруженою, від початку року станом на 22 січня на кір захворіли 2 084 людини, 1 375 із них – діти.

18 січня в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявила, що з початку спалаху кору в Україні померли вже восьмеро людей.

Кір легко передається від людини до людини, поширюється при кашлі, тісних особистих контактах. Вірус залишається активним і живе в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом 2 годин. Спочатку хворий відчуває ознаки звичайної застуди: нежить, температуру, кашель, приблизно через тиждень з’являється висип (спочатку на голові, далі – на верхній та нижній частинах тулуба). Серед ускладнень, які викликає кір, – ураження нервової системи (енцефаліт), пневмонія, отит, втрата зору.

США почали підготовку до надання Україні «Джавелінів» – Волкер

Сполучені Штати Америки почали підготовку до того, щоб передати Збройним силам України американські протитанкові ракетні комплекси «Джавелін», підтвердив спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода.

«Потрібен час, щоб усе підготувати: об’єкти, де все зберігатиметься, способи передачі. Ми працюємо разом над тим, як їх транспортувати і залучити до роботи Збройних сил», – сказав він.

«І я хочу наголосити, що це – оборонна техніка. Вона корисна тільки тоді, коли є танковий напад. Тоді його можна нейтралізувати. Тож це – саме захисне озброєння, не для нападу і не для застосування на лінії конфлікту. І я думаю, Україна багато в чому поділяє цю позицію», – додав Курт Волкер.

При цьому він зазначив: «Ми лише сподіваємось заповнити деякі «білі плями» в оборонних потужностях України, щоб завадити подальшому розпалюванню конфлікту – це найменше, чого би ми хотіли».

Міністр оборони України Степан Полторак днями заявляв, що конкретний час отримання ПТРК Javelin на озброєння Збройних сил України стане відомий на початку наступного місяця – після його візиту до США 2 лютого.

У середині січня начальник Генерального штабу збройних сил України Віктор Муженко заявляв, що дав розпорядження готуватися до прийняття цих комплексів на озброєння.

22 грудня Державний департамент США оголосив про схвалення «розширених оборонних можливостей» для України. Офіційний Вашингтон не вказував, яка конкретно зброя може бути надана Україні, але американські засоби інформації повідомляли, що серед цих озброєнь можуть бути протитанкові ракетні комплекси «Джавелін».

ПТРК Javelin діє за принципом «вистрілив і забув» – після пуску ракета наводиться на обрану ціль сама і не потребує супроводу оператора. Також серед переваг цього комплексу – можливість вражати броньовану ціль згори, з найменш захищеного напрямку. Серед недоліків системи називають значну вартість і пускових установок, і ракет, велику вагу комплексу, який оператор застосовує «з рук», тримаючи на плечі, а також неможливість після пуску виправити траєкторію ракети, якщо її система самонаведення помиляється.

Повністю ексклюзивне інтерв’ю з Куртом Волкером читайте на сайті Радіо Свобода.

На Чернігівщині вшанували пам’ять загиблих під Крутами

У Чернігівській області вшанували пам’ять загиблих у бою під Крутами у 1918 році.

Урочистості відбулися на території Меморіалу пам’яті Героїв Крут біля села Пам’ятне в Борознянському районі.

Віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко під час свого виступу повідомив, що в заходах мав брати участь президент Петро Порошенко, однак не зміг прибути через несприятливі погодні умови.

«Йому не дали дозвіл на приземлення в Чернігівській області. Була ідея щодо пересадки в автотранспорт і прибуття сюди автомобілем, але президент вважав неприйнятним, щоб тут вся громада, яка зібралася, чекала дві години», – пояснив Розенко.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року на залізничній станції за 18 кілометрів на схід від Ніжина, 130 кілометрів на північний схід від Києва (нині Чернігівська область). Він тривав близько п’яти годин. Унаслідок цього протистояння між чотирьохтисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що нараховував за різними джерелами від трьохсот до чотирьохсот осіб, українське військо призупинило наступ противника. 27 юнаків потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені.

У березні 1918 року після підписання більшовиками Брест-Литовського мирного договору та з поверненням уряду УНР до Києва Центральна Рада урочисто перепоховала полеглих студентів на Аскольдовій могилі в Києві.

ОБСЄ: на формі бойовика «ЛНР» помічена пов’язка, яку носили офіцери Росії при СЦКК

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ на Донбасі заявляє, що її члени побачили на формі бойовика «ЛНР» пов’язку, яку носили офіцери Росії при Спільному центрі контролю й координації режиму припинення вогню на сході України.

«Перебуваючи на блокпості «ЛНР» на південь від мосту в Станиці Луганській (15 кілометрів на північний схід від Луганська), спостерігачі розмовляли з членом «ЛНР», у якого була така ж нарукавна пов’язка, як і ті, які носили офіцери Російської Федерації при СЦКК», – зазначили в ОБСЄ.

Росія вивела своїх представників з СЦКК наприкінці 2017 року. 19 грудня в російському МЗС заявили, що вони покинули Україну через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Українські представники вважають, що виведення Росією своїх представників із СЦКК є спробою Кремля змусити Київ вести переговори з представниками сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Поліція і Нацгвардія мають бути готові до роботи на звільнених від окупації територіях – Аваков

Національна поліція та Національна гвардія після деокупації Криму та Донбасу працюватимуть спільно на звільнених територіях, тому мають підготуватися вже зараз, заявив під час щорічної колегії МВС міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Вже скоро настане та фаза, коли Нацполіція України разом із Національною гвардією зайдуть на поки що окуповані території і там треба буде слідкувати за порядком. Звільняти і захищати окуповані території – дуже важка робота, і ми це вже робили, коли звільняли території Луганської і Донецької областей. Треба готуватися до неї вже зараз», – сказав Аваков. 

Міністр зазначив, що особливий вишкіл знадобиться, коли «період фальшивих мітингів, які відволікають увагу, пройде».

Нині українські правоохоронні органи присутні лише на підконтрольній Києву території Луганської і Донецької областей. На території окупованого Росією Криму діють підконтрольні Кремлю силовики.

Крим: на засідання ініціативи «Кримська солідарність» прийшов ОМОН

Засідання громадської ініціативи «Кримська солідарність» в Судаку 27 січня було перервано співробітниками російського ОМОНу, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії».

За словами силовиків, їм надійшов дзвінок про те, що «за даною адресою відбуваються збори зі зброєю».

До будівлі під’їхали два автозаки з приблизно 15 співробітниками російського ОМОНу.

Через деякий час зібрання продовжилося, проте силовики не покинули приміщення, де проходить засідання «Кримської солідарності».

На цей момент російські силовики у Криму ситуацію не коментували.

Після анексії в Криму фактична російська влада практикує масові обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського Національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв’язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

ОРДО погодили тільки 1 із 40 заявок на проведення ремонту інфраструктури Донеччини – СЦКК

Представники окремих районів Донецької області погодили з гарантіями безпеки тільки одну із сорока заявок на ремонт об’єктів інфраструктури на Донеччини поблизу лінії розмежування, повідомляє українська сторона Спільного центру контролю та координації на сторінці штабу АТО у Facebook.

За даними СЦКК, зокрема, йдеться про дамбу шламонакопичувача 3-ї черги промислових відходів коксохімічного виробництва ТОВ НПО «Інкор і Ко», розташованої поблизу населеного пункту Новгородське на Донеччині, а також ділянки аміакопроводу державного підприємства «Укрхімтрансаміак» біля Травневого.

«У разі руйнування дамби, речовини, які зберігаються в шламонакопичувачі (до їх складу входять феноли, фенольні сполуки, сірчана кислота, формальдегіди, нафтопродукти, смолисті речовини, нафталін та інші речовини, що утворилися в процесі основного виробництва) можуть потрапити в річки Кривий Торець та Сіверський Донець, з якого, в свою чергу, здійснюється забір питної води для мешканців практично усього Донбасу», – мовиться у повідомленні.

Окрім того, наголошують в СЦКК, ненадання гарантій з боку ОРДО на безпечне проведення робіт унеможливлює введення в дію газорозподільчої станції та газогону на ділянці «Мар’їнка-Красногорівка», відновлених українською владою.

«Відсутність газу не дає змогу запустити 13 газових котелень, надати тепло в 6 шкіл, 5 дитячих дошкільних установ та будинки мешканців. Без енергоносія вимушено припинили роботу і підприємства в цих населених пунктах: ВАТ «Красногорівський вогнетривкий завод», ВАТ «Лактіс», Мар’їнський хлібозавод та інші. А це, окрім не виготовлення відповідної продукції, понад 3000 робочих місць для місцевого населення», – кажуть представники центру.

Також українське представництво СЦКК наполягає на важливості проведення негайний робіт із відновлення водопостачання Майорська, де живе 180 сімей, та ремонту на ділянках оптико-волоконних ліній зв’язку компанії «Vodafone-Україна» на території тимчасово непідконтрольній Уряду України (в районі населеного пункту Оленівка).

Начальник відділу зв’язків з громадськістю компанії «Vodafone-Україна» Вікторія Рубан 24 січня в ефірі Донбас.Реалії заявила, що компанія не може перевірити чи відремонтувати своє обладнанн без гарантій безпеки на окупованій території Донецької області. Вона зазначила також, що питання про ситуацію зі зв’язком в Донецькій області винесено на переговори контактної групи в Мінську.

11 січня зник зв’язок Vodafone на непідконтрольних територіях Донбасу. У компанії повідомили про пошкодження оптоволоконного кабелю. 19 січня повідомили про відновлення зв’язку на Луганщині.

22 січня угруповання «ДНР» опублікувало заяву до компанії Vodafone з проханням посприяти у відновленні роботи мережі і направити фахівців оператора на непідконтрольну Україні територію Донеччини.

Клімкін назвав нові санкції США свідченням тиску на Росію

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає введення нових санкцій США свідченням тиску на Росії через її агресію щодо України.

«Посилення тиску на Росію – нові санкції США. Крок за кроком санкції охоплюють всіх причетних до встановлення російської окупаційної адміністрації на українській землі», – написав Клімкін у Twitter.

Президент України Петро Порошенко після зустрічі із держсекретарем США Рексом Тіллерсоном у Давосі також подякував американській стороні за здійснювану політику санкцій проти Росії.

«Вдячний США за політику санкцій, які запроваджуються американськими партнерами проти російських резидентів. Для нас дуже важливо мати цей механізм впливу, щоб повернути Росію за стіл переговорів і забезпечити деокупацію Донбасу і звільнення Криму», – сказав президент.

26 січня США розширили список санкцій проти Росії через ситуацію в Україні – до списку санкцій потрапила 21 фізична особа. Також Мінфін США опублікував два списки, в яких загалом 21 компанія, зокрема, підприємства, які, як вказується, пов’язані з угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Під обмеження, зокрема, потрапили заступник міністра енергетики Росії Андрій Черезов, глава «Технопромекспорт» Сергій Топор-Гілка.

Після анексії Криму навесні 2014 року на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських бойовиків. Москва ці звинувачення відкидає.

«Категорично не сприймаємо» – МЗС України щодо рішення Сейму Польщі про «бандерівських націоналістів»

У Міністерстві закордонних справ України засудили рішення Сейму Польщі про заборону пропаганди «бандерівських націоналістів».

«Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у тому числі некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України. Хотіли б нагадати авторам проекту цього законодавчого акту, що українці, як і поляки, зазнали надзвичайно великих страждань від тоталітарних режимів у роки Другої світової війни, а також самовіддано боролися за свободу своєї Батьківщини. У цьому контексті надзвичайну стурбованість викликає намір зобразити українців виключно як «злочинних націоналістів» та «колаборантів третього рейху», – йдеться у заяві на сайті відомства.

У документі дипломати висловлюють сподівання, що Сенат Польщі, який має незабаром розглянути зазначений законопроект, «виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин».

26 січня Сейм Польщі, нижня палата парламенту, вніс зміни до закону про Інститут національної пам’яті, який забороняє пропаганду «бандерівських націоналістів» і визначає злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та «Східної Малопольщі», тобто Галичини. Згідно зі змінами, порушників оновленого закону каратимуть грошовими штрафами або ув’язненням до трьох років. Закон, схвалений Сеймом, ще має затвердити Сенат і підписати президент Польщі.

Екс-заступник Кличка уникнув відповідальності за фальшивий диплом «через закінчення строків давності»

Офіційне розслідування правоохоронців підтвердило інформацію, опубліковану журналістами програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») стосовно підробленого диплому екс-заступника мера Києва, керівника апарату Київської адміністрації Володимира Бондаренка. Але Шевченківський районний суд столиці за клопотанням прокурора звільнив Бондаренка від кримінальної відповідальності за використання підробленого диплома про освіту «через закінчення строків давності». Це випливає з рішення суду, опублікованого у відкритому реєстрі. 

«Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №10 Йовенко Д.Ф. про звільнення від кримінальної відповідальності… у зв’язку із закінченням строків давності – задовольнити», – йдеться в рішенні суду.

Як ідеться у матеріалах, Бондаренко вирішив підробити диплом бакалавра для подальшого використання. Він умисно повідомив невстановленій особі «свої особисті анкетні дані, які в подальшому були використані… для підроблення диплому бакалавра нібито виданого Львівським національним університетом імені Івана Франка, 30 червня 2009 року» на ім’я Володимира Володимировича Бондаренка. При цьому екс-заступник мера Києва заздалегідь «обіцяв придбати підроблений диплом».

Наголошується, що Бондаренко вчинив кримінальне правопорушення, а саме: пособництво у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 та ч. 1 ст. 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу.

Слідство з’ясувало, що 16 листопада 2011 року Бондаренко «з метою засвідчення вірності фотокопії з підробленого диплома бакалавра…звернувся до приватного нотаріуса. Приватний нотаріус, будучи введеною в оману,…виготовила його фотокопію й посвідчила вірність з оригіналом».

Однак прокурор просив суд звільнити Бондаренка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Суд погодився з прокурором і закрив провадження.

Це рішення можна було оскаржити, однак відповідний термін для подання апеляції – 7 днів від дня оголошення – вже закінчився.

Мер Києва звільнив Володимира Бондаренка з посади керівника апарату Київської адміністрації після розслідування «Схем» про його підроблений дипломом юриста.

 

​31 серпня столична прокуратура оголосила Бондаренку підозру за підроблення документа про вищу освіту. 

Наприкінці 2017 року журналісти програми «Схеми» встановили, що попри звільнення, Володимир Бондаренко регулярно їздить у Київську міську держадміністрацію. Знімальна група помітила, як кілька днів поспіль екс-заступник Кличка приїздив на закриту парковку КМДА на авітівці, яка належить мерії, та користувався магнітною карткою для входу до будівлі.

З’ясувалося, що мер Києва Віталій Кличко підписав довіреності, якими уповноважив Бондаренка представляти інтереси Київради у судах. 

 


Резолюція про миротворчу місію ООН на Донбасі може бути ухвалена цього року– Порошенко після зустрічі з Тіллерсоном

Президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що Рада безпеки ООН ухвалить цього року резолюцію щодо миротворчої місії ООН на Донбасі. Про це він повідомив після зустрічі 26 січня у Давосі з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном.

«Я не втрачаю оптимізму, що це (резолюція ООН про миротворчу місію на Донбасі – ред.) може відбутися в 2018 році. Принаймні я, як президент України, і за моїм дорученням українські дипломати докладатимемо для цього максимальних зусиль», – сказав Порошенко за підсумками зустрічі з Тіллерсоном.

Також він заявив, що обговорив із держсекретарем США відновлення в березні роботи комісії стратегічного партнерства Україна-США.

«Сьогодні домовилися про відновлення роботи комісії стратегічного партнерства. У березні відбудеться 10 років, як вона заснована, дуже давно не було засідань і в березні  ця комісія відбудеться», – сказав Порошенко.

Порошенко зазначив, що розмова з Рексом Тіллерсоном тривала приблизно годину і сторони обговорили низку актуальних питань співпраці.

«Я подякував панові держсекретареві за дзвінок, коли було підтверджено надання Україні оборонної зброї. Ми вже бачимо сьогодні нові можливості для співпраці в оборонній сфері й домовилися сьогодні про деякі етапи цієї співпраці», – додав Порошенко.

В офісі держсекретаря США розмову його керівника з українським президентом не коментували.

Сполучені Штати є стратегічним партнером України. Починаючи від 2014 року, США та ЄС, інші західні країни наклали на Росію санкції через анексію Кримського півострова та роль Москви у війні на сході України.

У НАЗК не звільнили засуджену за корупцію співробітницю, бо «не знали про вирок» – «Схеми»

Засуджена за тяжкий корупційний злочин у справі про розкрадання 3 мільярдів гривень у податковій службі часів Віктора Януковича Тетяна Шкребко не була звільнена з роботи у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК), бо її керівництво не знало про існування обвинувального вироку щодо неї. Про це журналістам програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») повідомив керівник Департаменту організаційного та кадрового забезпечення апарату НАЗК Руслан Ковальов.

​«Інформація про визнання Шкребко Т.В. винною у вчиненні будь-якого кримінального чи адміністративного правопорушення відсутня», – йдеться у відповіді за його підписом.

Як вдалося з’ясувати журналістам, Тетяна Шкребко не тільки не була звільнена, але ще й упродовж 9 місяців пропрацювала в антикорупційному органі, перевіряючи майнові декларації високопосадовців. Це сталося попри те, що вона мала бути звільнена з посади після набрання вироком чинності згідно закону України «Про Державну службу».

«Закон чітко говорить, що особи, стосовно яких були вироки про визнання їх винуватими в умисному злочині, навіть не обов’язково корупційному, втрачають право на державну службу і мають бути звільнені протягом трьох днів після повідомлення про вирок. Тобто фактично вона не мала права працювати на посаді весь час після вироку», – зазначає юристка громадської організації «Центр протидії корупції» Олена Щербан.

Раніше програма «Схеми» повідомляла, що вирок, яким Тетяна Шкребко обвинувачується одразу за трьома статтями Кримінального кодексу, був ухвалений ще 1 вересня 2016 року. За словами екс-керівниці Департаменту фінансового контролю НАЗК Ганни Соломатіної, про вирок щодо Шкребко у Нацагентстві знали. 

«Схемам» вдалося з’ясувати, що Тетяна Шкребко також не проходила жодної спецперевірки – ані перед першим призначенням, коли переводилася з попередньої роботи з Верховної Ради, ані коли очолила Перший (Київський) відділ у НАЗК, який перевіряє декларації топ-посадовців. 

У відповідь на запитання журналістів, чи проходила співробітниця антикорупційного агентства спецперевірку перед призначенням, у відомстві зазначили: «Шкребко Т.В. призначена на посаду керівника четвертого відділу (Південний регіон) Департаменту фінансового контролю та моніторингу способу життя 27.05.2016 за переведенням з Апарату Верховної Ради України. (…) спеціальна перевірка не проводиться щодо претендентів, які перебувають на посадах (…) та призначаються в порядку переведення чи просування по службі».

Згодом Шкребко подалася на конкурс на посаду керівниці Першого (Київського) відділу в НАЗК. І також, згідно із законом «Про запобігання корупції» (ст. 56), мала би пройти спецперевірку. 

Але у НАЗК, з посиланням на закон України «Про Державну службу», пояснили, що співробітниця обійняла вищу посаду у порядку «просування державного службовця по службі», тому знову нібито не мусила проходити спецперевірку.

1 вересня 2016 року Печерський районний суд столиці засудив Тетяну Шкребко до 5 років позбавлення волі умовно без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без конфіскації майна. Також суд визначив іспитовий строк в один рік, який вже сплив. Тепер, за словами юристів, Тетяна Шкребко не вважається судимою та може обіймати державні посади. Крім того, у рішенні суду, яке відсутнє у Державному реєстрі судових рішень, однак є в наявності у журналістів «Схем», йдеться про угоду, яку Шкребко уклала зі слідством.

Так, Тетяна Шкребко визнала свою винуватість у службовому підробленні та участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією екс-президента Віктора Януковича, екс-прем’єра Миколи Азарова, екс-очільника Міндоходів Олександра Клименка, заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Таким чином учасники цієї злочинної організації у період з квітня 2012 до вересня 2013 років заволоділи коштами держбюджету на суму 3,16 мільярда гривень шляхом неправомірного отримання бюджетного відшкодування ПДВ. У цей період Шкребко обіймала посаду тимчасового виконувача обов’язків начальника ДПІ у Шевченківському районі Києва ДПС.

Також у травні 2017 року головний військовий прокурор і міністр внутрішніх справ України заявили про викриття мережі ухилення від сплати податків, заснованої податківцями в час правління екс-президента Віктора Януковича. Як повідомили Анатолій Матіос і Арсен Аваков, були проведені понад 450 обшуків у 15 областях і затримані 25 екс-керівників податкових органів у справі про завдання державі збитків у 97 мільярдів гривень. За словами силовиків, затриманих авіатранспортом доправляли до Києва. Відео цієї спецоперації продемонстрували у ЗМІ.