Стартував четвертий зимовий марафон написання листів «в’язням Кремля» – LetMyPeopleGo

Традиційний зимовий марафон написання листів ув’язненим Кремля в рамках кампанії LetMyPeopleGo стартував учетверте, повідомляє проект Радіо Свобода «Крим.Реалії». Як зазначають організатори, представники ініціативи «Євромайдан SOS», акція покликана «подарувати ув’язненим трохи тепла напередодні Різдва й Нового року».

«Зимові свята в холодних російських в’язницях зустрічатимуть понад 60 громадян України. Вони ув’язнені за сфабрикованими справами на загальний термін близько 200 років. Серед них – студенти, багатодітні батьки, люди з важкими захворюваннями, лідери кримськотатарського народу, правозахисники, художники та журналісти. Для них листи з волі – це ковток свободи, зв’язок із зовнішнім світом і величезна моральна підтримка. Листи нагадують їм, що про них не забувають, що за їхнє звільнення борються, їх чекають на свободі», – кажуть правозахисники.

Організатори розповідають, як оформити листа, аби той пройшов тюремну цензуру.

«Необхідно писати російською мовою, дотримуватися політичної нейтральності, вказувати на конверті рік народження, повне ім’я, по батькові та прізвище адресата, вкласти до конверта чисті аркуші паперу, марку й конверт, якщо ви сподіваєтеся на відповідь», – зауважують активісти.

Перелік ув’язнених й адреси в’язниць можна знайти на сайті кампанії LetMyPeopleGo.

Кампанія LetMyPeopleGo була ініційована «Євромайдан SOS» для захисту всіх ув’язнених із політичних мотивів громадян України в Росії й анексованому Криму. Кампанія має на меті домогтися звільнення всіх людей зі списку LetMyPeopleGo і контролює дотримання прав людини заручників Кремля, серед яких – свобода від катувань, право на вільний доступ до адвоката, надання медичної допомоги тощо.

За даними Федеральної служби виконання покарань Росії, станом на грудень 2017 року в колоніях перебувають до півмільйона людей.

Серед цих ув’язнених, згідно з даними правозахисного центру «Меморіал», – 117 осіб, які були засуджені за політичними мотивами.

 

 

Безпеку на місцевих виборах 24 грудня забезпечують понад три тисячі правоохоронців – МВС

Публічну безпеку на місцевих виборах, що відбуваються в багатьох областях України 24 грудня, забезпечують понад три тисячі правоохоронців, повідомляє МВС України.

«З початку виборчого процесу до Національної поліції надійшло 23 повідомлення, за 10 фактами відкриті кримінальні провадження – у Запорізькій, Івано-Франківський, Миколаївський, Черкаській, Чернігівській та Полтавських областях. Серед них – за статтею 160 Кримінального кодексу України (Підкуп виборця, учасника референдуму) та статтею 158 (Фальсифікація виборчих документів)», – ідеться в повідомленні.

В Україні відбуваються вибори у 51 об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на 391 дільниці в 17 областях.

Вибори проходять в одній ОТГ у Вінницькій, Волинській, Рівненській та Сумській областях; у двох ОТГ – в Запорізькій, Львівській, Одеській, Херсонській та Черкаській областях; у трьох ОТГ – в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Київській областях; у чотирьох ОТГ – в Чернівецькій і Чернігівській областях; у шести ОТГ – в Хмельницькій області; у семи ОТГ – в Миколаївській і Полтавській областях.

До складу 51 ОТГ увійшли 256 місцевих рад – сім міських, 19 селищних та 230 сільських. За попередніми підрахунками, участь у виборах зможуть взяти понад 356 тисяч громадян. 

Станом на грудень 2017 року в Україні сформовано 692 об’єднані територіальні громади.

Бойовики упродовж дня тричі порушили новорічно-різдвяне перемир’я – штаб

Штаб української воєнної операції на Донбасі заявляє, що підтримувані Росією бойовики від початку доби і до 18-ї години суботи тричі відкривали вогонь у напрямку українських військ, порушуючи новорічно-різдвяне перемир’я. Як йдеться в повідомленні штабу на сторінці у Facebook, під обстріли бойовиків потрапили оборонні укріплення ЗСУ довкола Луганського, що на Світлодарські дузі, поблизу Авдіївки та Лебединського.

«Такі підступні дії російських найманців свідчать про зацікавленість у подальшому загостренні конфлікту та демонструють небажання дотримуватися режиму припинення вогню», – повідомили у штабі АТО.

В угрупованні «ДНР» звинувати ЗСУ у активізації «снайперських груп» довкола захопленого бойовиками Донецька. В угрупованні «ЛНР» заявляють, що українська сторона стягнула до лінії зіткнення важке озброєння. Ні донецькі, ані  луганські бойовики поки не повідомляють про обстріли впродовж суботи.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий режим тиші з півночі 23 грудня 2017 року. Він змінює оголошений у зв’язку з початком навчального року режим тиші, який не призвів до припинення обстрілів. 

АП: комісія з відбору кандидатур на посаду судді КСУ визначила претендентів

Конкурсна комісія для здійснення відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України щодо осіб, яких призначає президент, визначила шістьох претендентів, йдеться в повідомленні на сайті президента 23 грудня.

Згідно з повідомленням, комісія визначила «пріорітетність» осіб у списку, вказавши першим прізвище Сергія Головатого. Далі у переліку розташувалися Василь Лемак, Анжеліка Крусян, Павло Любченко, Сергій Чехович та Оксана Грищук.

Усіх осіб комісія відібрала «за результатами вивчення документів та відомостей, наданих кандидатами, результатами спеціальної перевірки і співбесіди», повідомили у Адміністрації президента.

На початку листопада Рада суддів України рекомендувала шістьох кандидатів на обрання суддями Конституційного суду України – Віктора Городовенка, Василя Гуменюка, Андрія Леонтовича, Романа Савуляка, Сергія Чумака та Валентина Крижановського.

До складу суду входять 18 суддів. Президент України, Верховна Рада і з’їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного суду.

Відповідно до чинного законодавства, Конституційний суд України – це орган конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції законів і здійснює офіційне тлумачення Конституції України.

Порошенко і Меркель заявляють про необхідність провести обмін заручниками на Донбасі найближчим часом

Президент України Петро Порошенко і канцлер Німеччини Анґела Меркель заявляють про необхідність найближчим часом провести обмін заручниками на Донбасі. Як повідомляють прес-служби лідерів держав, вони заявили про це під час телефонної розмови 22 грудня.

«Це стане важливим кроком в імплементації Мінських угод. Президент Порошенко наголосив, що зробить все для того, щоб обмін відбувся якнайшвидше», – йдеться в повідомленні офісу Меркель.

Як повідомляє прес-служба українського президента, Петро Порошенко і Анґела Меркель підтримали домовленість, досягнуту в рамках останнього засідання Тристоронньої контактної групи 20 грудня, щодо нового перемир’я в зоні конфлікту на сході України, яке має почати діяти від півночі 23 грудня у зв’язку із різдвяними та новорічними святами.

Лідери України і Німеччини висловили жаль з приводу рішення Росії про одностороннє виведення її представників зі складу Спільного центру контролю й координації припинення вогню на Донбасі. Вони також обговорили кроки, спрямовані на відновлення повноцінної роботи СЦКК, зокрема можливого залучення представників Франції і Німеччини до СЦКК.

На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську 20 грудня сторони підтвердили необхідність провести обмін заручниками на Донбасі до свят, але точної дати не навели.

Протягом останніх 1,5 року процес звільнення заручників був заблокований, нині вкотре на переговорах в Мінську порушили це питання, очікується, що до кінця року обмін заручниками відбудеться.

Представник України у гуманітарній підгрупі, кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук раніше заявляв, що контактна група обговорювала обмін заручниками за формулою «306 на 74». Диспропорцію між кількістю осіб, яку мають звільнити Україна і бойовики, він пояснив тим, що раніше ОРДЛО звільняли більше, ніж Україна, і тепер «баланс має виправитися».

8 грудня Геращенко повідомила, що на окупованій території Донбасу утримуються 168 заручників. Вона підтвердила, що українська сторона сподівається домогтися звільнення 74 із них до Нового року.

ВРП відкрила дисциплінарну справу щодо судді, яка не заарештувала Саакашвілі

Вища рада правосуддя відкрила дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду Києва Лариси Цокол.

Як повідомляє прес-служба ВРП, 22 грудня Перша дисциплінарна палата ради розглянула на своєму засіданні скарги двох громадян на суддю. За однією у відкритті дисциплінарної справи відмовили, за іншою – справу відкрили.

«Розглянувши скаргу Пікалова О.О., Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Цокол Лариси Іванівни», – йдеться у рішенні.

Скарга подана 14 березня 2017 року. Громадянин, який її подав, заявляє, що поведінка судді Цокол була неправомірною, коли вона розглядала справу за його скаргою на бездіяльність Печерського управління поліції Києва.

11 грудня суддя Цокол відмовила в задоволенні клопотання прокуратури про цілодобовий домашній арешт для лідера «Руху нових сил», екс-президента Грузії Міхеїла Саакашвілі на час проведення розслідування. 18 грудня ВРП заявляла, що її «планова робота» з розгляду дисциплінарних скарг стосовно судді Печерського районного суду міста Києва Лариси Цокол не пов’язана зі справою Саакашвілі.

НСЖУ закликає Порошенка відреагувати на умовний термін фігурантові справи про вбивство журналіста

Національна спілка журналістів закликає президента України Петра Порошенка відреагувати на рішення суду про умовний термін ув’язнення для підозрюваного у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія в часи Євромайдану.

«Національна спілка журналістів України вимагає від президента, генпрокурора і міністра внутрішніх справ дати політичну і правову оцінку діям співробітників МВС та ГПУ, а також рішенню Шевченківського районного суду у справі про вбивство журналіста В’ячеслава Веремія», – написав на своїй сторінці у Facebook голова НСЖУ Сергій Томіленко.

НСЖУ називає це рішення суду ганебним і закликає правоохоронців оскаржити його в апеляції.

«Для того, щоб українське суспільство отримало чіткий сигнал, що журналістів бити не можна, а за вбивство журналіста карають жорстоко і невідворотньо – потрібна чітка позиція перших осіб держави… Потрібна чітка політична оцінка рішення суду і дій правоохоронних органів, які надали суду такі матеріали, котрі зробили можливим ганебний вирок. Оцінка, яка унеможливить залишення вироку без змін апеляційною інстанцією і підготовку такої якості матеріалів слідством у подальшому», – додав Томіленко.

Шевченківський райсуд Києва 22 грудня вирішив засудити до чотирьох років позбавлення волі з випробувальним терміном два роки Юрія Крисіна, обвинувачуваного у справі Веремія.

Прокуратура обвинувачувала його в «хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень». Прокуратура просила про 6-річне ув’язнення для Крисіна, і після оголошення вироку заявила про намір його оскаржити.

Крисін у суді визнав себе винним у хуліганстві.

Журналіста газети «Вєсті» вбили в Києві вночі 19 лютого 2014 року. Як повідомив сайт видання, Веремій разом із колегою на автомобілі повертався після роботи на Майдані, де виконував редакційне завдання. На розі вулиць Володимирської і Великої Житомирської в Києві на таксі, в якому вони їхали, напали невідомі особи з бейсбольними битками і зброєю, в касках, камуфляжі і чорних масках. Журналіст помер у лікарні швидкої допомоги від вогнепального поранення в живіт.

Гройсман: затриманий працівник секретаріату Кабміну не мав доступу до держтаємниці

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляє, що затриманий за підозрою у співпраці з російськими спецслужбами чиновник секретаріату Кабінету міністрів України Станіслав Єжов не мав доступу до державної таємниці.

«Ми не один місяць знали про те, що є підозра, що він працює на іноземні спецслужби», – сказав Гройсман під час години запитань до уряду у Верховній Раді. 

За словами прем’єра, весь це час він перебував під контролем правоохоронців. 

«У нього не було доступу до державної таємниці й тому серйозних втрат ми не отримали», – наголосив Гройсман.

Гройсман також додав, що ситуацію з Єжовим не вдасться повернути проти нього.

Служба безпеки України 20 грудня повідомила про затримання чиновника секретаріату Кабінету міністрів України, який діяв в інтересах російських спецслужб. За даними слідства, чиновника, який за допомогою спеціального обладнання збирав інформацію щодо діяльності урядових структур, завербували під час тривалого відрядження за кордоном. 

За версією СБУ, затриманий чиновник секретаріату Кабміну збирав інформацію про зарубіжні поїздки і переговори українського прем’єра Володимира Гройсмана за завданням Головного розвідувального управління (ГРУ) Збройних сил Росії. Натомість у Кремлі сказали, що «не мають жодної інформації» в зв’язку цим затриманням. 

У СБУ повідомили, що посадовцю оголосили про підозру за статтею про «державну зраду», прізвища та посади підозрюваного не уточнили.

Деякі ЗМІ з посиланням на свої джерела повідомили, що затриманим є Станіслав Єжов, заступник керівника протоколу прем’єр-міністра України. Офіційно цю інформацію не підтверджують.

Меркель обговорила з Путіним питання повернення російських офіцерів у СЦКК на Донбасі

Канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорила телефоном з президентом Росії Володимиром Путіним ввечері 21 грудня питання повернення російських офіцерів у Спільний центр з контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі (СЦКК).

Про це йдеться в повідомленнях прес-служб уряду ФРН та Кремля.

«Сторони обговорили роль українських і російських офіцерів в СККК для реалізації Мінських угод і підтримку місії СММ ОБСЄ зі спостереження. Канцлер підкреслила, що функціонування цього центру має бути гарантоване. Співрозмовники погодилися з тим, що рішення щодо деяких відкритих питань повинні бути знайдені задля того, щоб російські офіцери могли повернутися в СЦКК», – повідомив прес-секретар уряду Німеччини Штеффан Зайбер.

За його словами, Меркель і Путін привітали чергове перемир’я у зв’язку з різдвяними святами. 

«Канцлер і президент Росії наголосили на важливості узгодження обміну ув’язненими, які повинні бути звільнені якомога швидше, як важливий крок у реалізації Мінських угод», – заявили у прес-службі Меркель.

У прес-службі Кремля за підсумками розмови президента Росії з канцлером Німеччини заявили, що Ангела Меркель цікавилася причинами виведення російських офіцерів зі складу СЦКК на Донбасі.

«Володимир Путін, зокрема, зазначив, що українська влада тривалий час шляхом різних обмежень і провокацій цілеспрямовано ускладнювала умови перебування наших (російських – ред.) військових і виконання ними своїх обов’язків. На наші неодноразові пропозиції щодо врегулювання неприйнятної ситуації, яка склалася, реакції не було», – йдеться в повідомленні прес-служби Кремля.

Згідно з повідомленням російської сторони, сторони домовилися, що помічники Меркель і Путіна додатково опрацюють умови, які зробили б можливим повернення російських офіцерів до складу СЦКК.

18 грудня у МЗС Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що Росія зробила це якраз перед загостренням ситуації на сході України.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі, також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

 

Один військовий загинув і один поранений минулої доби на Донбасі – штаб

Через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби один український військовий загинув і ще один був поранений. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, всього напередодні бойовики стріляли 16 разів.

«У другій половині доби у бік наших захисників біля Кримського стріляв ворожий снайпер, а близько опівночі довкола цього населеного пункту бойовики відкрили вогонь з мінометів різних калібрів. З гранатометів і великокаліберних кулеметів загарбники порушували перемир’я на підступах до Світлодарська», – йдеться в повідомленні.

Згідно з даними штабу, обстріли оборонних укріплень сил АТО також велись неподалік Пісків, Водяного, Авдіївки та Кам’янки.

Сайти бойовиків звинувачують українську сторону в обстрілах і збройних провокаціях. В угрупованні «ДНР» заявили, що українські військові обстріляли у четвер околиці Донецька. На сепаратистських сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про чотири факти порушення режиму припинення вогню з боку ЗСУ.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Канада дає майже 8 мільйонів доларів на гуманітарну допомогу Україні

Міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд заявляє, що Канада виділяє Україні 7,75 мільйона канадських доларів допомоги для Донецької і Луганської областей.

Як заявила Фріланд на зустрічі з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, кошти підуть на вирішення найбільш нагальних потреб людей, уражених конфліктом на сході України.

Фріланд заявила, що Канада розуміє ті труднощі, з якими зіткнувся цей регіон.

Клімкін зазначив, що ця допомога потрібна Україні.

Раніше Фріланд зустрілася з президентом України Петром Порошенком. За повідомленням Адміністрації президента України, сторони скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі.

 

 

 

 

 

Порошенко й Фріланд скоординували дії для просування ідеї розміщення миротворців ООН на Донбасі – АП

Президент України Петро Порошенко й міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд під час зустрічі в Києві скоординували подальші кроки для просування ініціативи про розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі, повідомили в Адміністрації президента України.

В АП додали, що політики обговорили розвиток ситуації на Донбасі, «наміри Росії підірвати імплементацію Мінських домовленостей, зокрема, шляхом виходу з СЦКК», а також домовилися вживати зусиль для звільнення полонених на Донбасі та «політичних в’язнів, які незаконно утримуються в Росії та окупованому Криму».

Росія, яка подала до Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй пропозицію щодо сил ООН на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат.

Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Україна веде обмежений діалог із сепаратистами з низки повсякденних питань, але не бачить за можливе говорити про важливі політичні моменти з тамтешніми місцевими представниками гібридної агресії Росії.

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Міністерство закордонних справ України розцінило це рішення російської сторони як провокацію. На думку українських дипломатів, це свідчить про те, що Москва не залишає спроб змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий «прямий діалог» із бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

МЗС Франції про ініціативу Порошенка: обговорювати зміну формату СЦКК передчасно

У Міністерстві закордонних справ Франції вважають, що обговорювати зміну формату Спільного центру з контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі передчасно, передає прес-служба посольства Франції в Україні.

20 грудня президент України Петро Порошенко заявив, що виступає за залучення до складу СЦКК представників Німеччини й Франції.

«Франція висловлює жаль з приводу виведення російських представників зі спільного контрольно-координаційного центру припинення вогню на Донбасі і звернулася вчора з закликом до російської влади переглянути це рішення. Передчасно розглядати питання про внесення змін до цього спільного механізму, який має на меті уможливити координовану роботу російських та українських військових для закріплення припинення вогню та підтримки місії ОБСЄ в Україні», – заявили в МЗС.

У відомстві додали, що Франція та Німеччина «рішуче продовжують докладати зусилля у «нормандському форматі» для мирного врегулювання конфлікту».

18 грудня у Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців».

Міністерство закордонних справ України розцінило це рішення російської сторони як провокацію. На думку українських дипломатів, це свідчить про те, що Москва не залишає спроб змусити Україну та міжнародних партнерів розпочати так званий «прямий діалог» із бойовиками угруповань «ДНР» і «ЛНР».

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі, також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

Мінфін вітає рішення суду Лондона про всесвітній арешт активів екс-власників «Приватбанку»

Міністерство фінансів України привітало наказ Лондонського суду щодо всесвітнього арешту активів колишніх власників «Приватбанку» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, та шістьох компаній, які їм, ймовірно, належать або перебувають під їхнім контролем.

«Ми вітаємо це позитивне рішення Англійського суду. На сьогодні держава фактично витратила майже 140 мільярдів гривень на докапіталізацію «Приватбанку» через те, що раніше з нього були виведені гроші, або надані недостатньо забезпечені кредити, які ніхто не повертає», – цитує прес-служба Мінфіну слова міністра Олександра Данилюка.

Раніше сьогодні прес-служба «Приватбанку» повідомила, що Високий суд Англії 19 грудня видав наказ про всесвітній арешт активів Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать на суму понад 2,5 мільярда доларів. За повідомленням, суд ухвалив рішення за позовом «Приватбанку» проти своїх колишніх власників і керівників – Коломойського і Боголюбова.

 

У МЗС Білорусі пояснили, чому голосували проти резолюції щодо Криму

У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що голосували проти запропонованої Україною оновленої резолюції про ситуацію з правами людини в анексованому Росією Криму, бо «завжди» голосують проти будь-яких резолюцій країн.

«Це наша принципова позиція. Ми на власному досвіді знаємо, що таке спроби штучної політизації, роздування проблем, яких в реальності немає в суспільстві і державі. Більш того, ми вважаємо, що Генеральна асамблея ООН – не місце для обговорення і прийняття подібних документів країн», – заявив речник МЗС Білорусі Андрій Шупляк, повідомляє сайті відомства.

Він наголосив, що голосування Білорусі проти таких резолюцій не є свідченням бездушності Мінська до занепокоєння ініціаторів. «Наше голосування проти цього інструменту – спроба привернути увагу до його не тільки неефективності, але до його руйнівності. Без наполегливого пошуку шляхів і можливостей до зближення позицій, за рамками обвинувальних резолюцій, вирішення наявних проблем не знайти», – заявив Шупляк.

19 грудня Генеральна асамблея ООН у Нью-Йорку ухвалила нову резолюцію щодо ситуації з дотриманням прав людини в анексованому Росією Криму. За проголосували представники 70 держав, 26 виступили проти, 76 – утрималися. Проти резолюції, зокрема, виступили Росія, Білорусь, Вірменія, Китай, Сирія, Зімбабве.

Як повідомляли в представництві України в ООН, проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Також проект засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, попри відповідний мандат, та відзначає позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників.

 

Голова СММ ОБСЄ закликав до стриманості через загострення на Донбасі

Голова Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Ертугрул Апакан закликав до стриманості та повного дотримання режиму припинення вогню з огляду на погіршення безпекової ситуації на сході України.

«Ми із занепокоєнням відзначаємо різке погіршення безпекової ситуації. Кількість порушень режиму припинення вогню досягла рівня, якого ми не фіксували з лютого цього року», – цитує слова Апакана сайт СММ ОБСЄ.

Згідно з повідомленням, за період з 11 до 17 грудня, СММ ОБСЄ зафіксувала майже 16 тисяч порушень припинення вогню або 35-відсоткове збільшення, якщо порівнювати з попереднім тижнем.

«Нормалізація ситуації, коли цивільне населення зможе повернутися до звичного повсякденного життя без страху потрапити під обстріл або натрапити на міни – це перший крок на шляху до довготривалого і стійкого миру», – додав Апакан.

З минулого тижня на Донбасі українські військові фіксують посилення збройної активності підтримуваних Росією бойовиків. Особливе загострення ситуації відбулося 18 грудня, коли, за даними ЗСУ, бойовики з реактивних систем залпового вогню обстріляли селище Новолуганське. Внаслідок цього були поранені восьмеро цивільних жителів, пошкоджені десятки будинків, лінії електропередач і частково газогін. Бойовики у відповідь звинуватили українських військових у обстрілах.

Крім того, 18 грудня у МЗС Росії заявили, що Москва припиняє роботу свого представництва у СЦКК, і російські офіцери залишать Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну ситуацію» і «зневажливе ставлення українських військовослужбовців». Спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер заявив, що Росія зробила це якраз перед загостренням ситуації на сході України.

19 грудня у Генштабі Збройних сил України повідомили Радіо Свобода, що українські військові, які входять до складу Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі, також залишили непідконтрольні урядові території. Водночас, за повідомленням, українська сторона продовжуватиме здійснювати моніторинг і координацію режиму припинення вогню у взаємодії зі спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ на Донбасі.

У Мінську відбудеться останнє цьогоріч засідання ТКГ з врегулювання ситуації на Донбасі

У столиці Білорусі Мінську сьогодні відбудеться останнє з планованих у цьому році засідань Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Очікується, що традиційно перед засіданням ТКГ зберуться чотири її профільні підгрупи з різних питань.

Українська сторона заявила, що серед іншого, планує обговорити сьогодні у Мінську питання припинення вогню на всій лінії зіткнення на період свят і зимових канікул. Представники бойовиків на сепаратистських сайтах пишуть про намір порушити питання про відновлення роботи російських офіцерів у складі Спільного центру контролю й координації режиму припинення вогню на Донбасі.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Конфлікт на Донбасі триває від квітня 2014 року. Росія неодноразово заперечувала участь своїх військових у конфлікті, про що заявляють Україна і Захід. Москва ж визнає лише присутність російських «добровольців» на Донбасі.

 

Двоє військових загинули і шестеро постраждали минулої доби на Донбасі – штаб АТО

Через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі минулої доби двоє українських військових загинули, п’ятеро були поранені та ще один боєць зазнав бойової травми. Як йдеться в повідомленні прес-центру штабу АТО на сторінці у Facebook, всього напередодні бойовики стріляли 32 рази.

Згідно з повідомленням, обстріли оборонних укріплень сил АТО велись на підступах до Травневого, Станиці Луганської, Новотроїцького, Лебединського, шахти Бутівка, Гнутова, Верхньоторецького та Старогнатівки.

«У більш ніж половині випадків українські військовослужбовці придушували вогневу активність окупантів», – йдеться в повідомленні штабу АТО.

Сайти бойовиків звинувачують українську сторону в обстрілах і збройних провокаціях. В угрупованні «ДНР» заявили, що українські військові обстріляли у вівторок північну частину Донецька. На сепаратистських сайтах угруповання «ЛНР» заявляють про 7 порушень режиму припинення вогню з боку ЗСУ.

Черговий режим припинення вогню, про який заявила 23 серпня Тристороння контактна група, мав почати діяти з 25 серпня, напередодні початку шкільного року, і стати постійним. Про перші його порушення сторони заявили вже через кілька хвилин після настання часу перемир’я.

Речник Порошенка оприлюднив фото «листа Саакашвілі»

Речник президента України Святослав Цеголко оприлюднив фото, як він заявляє, листа колишнього президента Грузії, лідера «Руху нових сил» Міхеїла Саакашвілі до президента України Петра Порошенка.

«Незважаючи на останні події, у мене нема ніяких агресивних намірів. Ви знаєте, що звинувачувати мене в роботі на ФСБ не лише повний абсурд, а й дуже радує ворога України. Звичайно, я припускався й припускаюся багатьох політичних помилок, але зараз як ніколи впевнений, що потрібно деескалювати і не припускатися дестабілізації ситуації. Готовий у будь-який момент зустрітися з повноважним представником і все обговорити», – йдеться в опублікованому листі.

Цеголко заявив, що незважаючи на слова про необхідність деескалації ситуації, події біля Міжнародного центру культури і мистецтв 17 грудня свідчать, що Саакашвілі «не дотримався свого слова».

Новина доповнюється…

Велика Британія закликала країни світу підтримати резолюцію ООН щодо окупованого Росією Криму

Британське міністерство у закордонних справах і справах Співдружності звернулося до міжнародного співтовариства із закликом підтримати резолюцію ООН щодо порушення Росією прав людини в окупованому нею Криму.

«Росія продовжує незаконну окупацію Криму і порушення прав людини на півострові. Ми закликаємо міжнародне співтовариство діяти та підтримати сьогоднішню резолюцію ООН», – заявляє зовнішньополітичне відомство Великої Британії.

Генеральна асамблея ООН розгляне 19 грудня український проект резолюції про стан прав людини в анексованому Росією Криму, повідомляє Представництво України в ООН.

Згідно з повідомленням, проект резолюції передбачає, зокрема, підтвердження, що між Україною і Росією існує міжнародний збройний конфлікт; засуджує ретроактивне застосування Росією власних законів на окупованій території, а також примусове переведення громадян України в російське громадянство; вимагає від Росії виконати проміжне рішення Міжнародного суду ООН із відновлення прав і свобод громадян України на півострові; закликає російську окупаційну владу забезпечити освітній процес українською і кримськотатарською мовами.

Також проект засуджує відсутність доступу до Криму для Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, попри відповідний мандат, та відзначає позитивні рішення України в контексті спрощення процедур для безперешкодного доступу до Криму журналістів і правозахисників.

У документі також міститься прохання до генсекретаря ООН скоординувати дії структур ООН з метою забезпечення імплементації положень цієї резолюції.

У Нью-Йорку 14 листопада, на засіданні Третього комітету Генеральної Асамблеї ООН, був ухвалений оновлений проект резолюції з прав людини в анексованому Криму.

Президент України Петро Порошенко привітав рішення цього комітету, назвавши його сигналом російській владі з міжнародної солідарності щодо деокупації Криму.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов назвав проект резолюції щодо Криму «зброєю в гібридній війні проти Росії».

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.